Тема 5: «Визначення потреби в медичному майні на період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій»

Організація повного безперебійного і своєчасного забезпечення населення в умовах НС – одна з важливих складових соціальної та економічної політики держави в цілому і невід’ємна частина загальної політики держави у сфері охорони здоров'я. Проблема ефективності організації забезпечення населення ЛЗ в умовах НС включає декілька аспектів: медичний, економічний і соціальний. Медична ефективність проявляється скороченням тривалості і підвищенням результативності лікування потерпілих, зменшенням кількості повторних госпіталізацій і амбулаторних звернень за рахунок використання нових технологій і методик лікування, а також наявності у достатній кількості ЛЗ. Економічна ефективність характеризується зменшенням витрат на лікування постраждалого населення за рахунок використання найефективніших ЛЗ; запобіганням витратам, пов'язаним з втратою працездатності і її компенсацією; запобіганням виробничим витратам, які виникають внаслідок тривалої непрацездатності кваліфікованих працівників. Соціальна ефективність забезпечення населення ЛЗ вимірюється рівнем запобігання ускладненням захворювань, зменшенням інвалідності та смертності, а також поліпшенням якості життя потерпілих (зменшення болю, дискомфорту).

До основних принципів визначення потреби в ЛЗ на період ліквідації наслідків НС належать:

1. принцип прогнозування наслідків НС за найбільш песимістичним варіантом;

2. принцип розподілу ЛЗ на групи відповідно до їх класифікації;

3. принцип мінімізації витрат і раціональної фармакотерапії.

В період виникнення НС потреба населення в медичному майні виражається, головним чином, в розрахунково-постачальницьких одиницях (РПО) і комплектах спеціального призначення і розраховується з урахуванням величини і структури очікуваних санітарних втрат, імовірного завантаження етапів медичної евакуації, встановлених для них видів і об'єму медичної допомоги, інших чинників. При визначенні потреби в кожному комплекті, необхідному для надання долікарської і першої лікарської допомоги в медичних пунктах (П_вр), спочатку встановлюється величина очікуваних санітарних втрат від тих видів зброї, при поразках якими використовується вміст комплекту. Потім визначається, в якій кількості від усіх уражених цими видами зброї (тобто від СП_вр) для надання долікарської і першої лікарської допомоги знадобиться комплект. Після цього за медико-тактичною характеристикою встановлюються розрахункові можливості одного комплекту по наданню медичної допомоги в медичному пункті частини. На завершальному етапі розраховується потреба щодо кожного комплекту за формулою:

_,

де СП_вр - очікувані санітарні втрати;

К_вр – кількість комплектів для надання долікарської і першої лікарської допомоги;

Р – розрахункові можливості одного комплекту по наданню медичної допомоги.

Аналогічним чином визначається потреба в комплектах спеціального призначення, необхідних для надання першої лікарської і кваліфікованої допомоги (П_вр).

При цьому для розрахунків використовується формула:

_,

де СП_кв - очікуване надходження поранених і уражених тими видами зброї, при яких використовується медичне майно комплекту;

К_кв - коефіцієнт використання комплекту при наданні кваліфікованої медичної допомоги;

Р - розрахункові можливості комплекту по наданню медичної допомоги.

Вірогідна витрата комплектів спеціального призначення на усіх етапах медичної евакуації розраховується додаванням відповідних значень П_вр і П_кв.

Загальна потреба в медичному майні спеціального призначення у разі виникнення НС, окрім потреби на забезпечення очікуваних санітарних втрат, включає також потребу на заповнення втрат майна і створення резерву (Р_рез) до кінця НС мінус наявність комплектів до кінця попередньої операції (К_ком)

По= (П_вр + П_кв) +П_бп+ Р_рез - К_ком

Визначення потреби в ЛЗ з нормованою витратою здійснюють згідно з вимогами нормативних документів з урахуванням даних про фактичну витрату кожного ЛЗ за умови дотримання правил призначення, виписування і відпуску. Визначення потреби проводять за формулою:

P = N x Q

де Р - потреба в конкретному препараті;

N - норма витрати на одного пацієнта або на 1000 пацієнтів згідно із затвердженим стандартом, протоколом або методом лікування чи за даними емпіричних досліджень;

Q - фактична кількість пацієнтів.

Для прогнозування потреби в препаратах специфічної дії використовують формулу:

P = R x Qk x Qv

де R - витрата препарату на одного пацієнта на курс лікування відповідно до стандарту (протоколу або методики) лікування;

Qk - кількість курсів лікування за період, на який визначається потреба;

Qv - кількість пацієнтів.

Під час прогнозування потреби в ЛЗ широкого спектру дії використовують методи математичного моделювання (однофакторного моделювання за впливом одного чинника; багатофакторного моделювання з урахуванням впливу декількох чинників), логіко-економічні методи, які дають можливість компетентним фахівцям, на основі аналізу персоніфікованих даних щодо реальної витрати ЛЗ і експертних оцінок, кількісно і якісно аргументувати прогноз потреби в ЛЗ.

Особливості визначення потреби в лікарських засобах на період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Визначення потреби в ЛЗ проводять на першу, другу, третю і кожну наступну годину усього періоду ліквідації наслідків НС в цілому для усієї зони НС і кожного медичного формування і лікувального закладу окремо. Результати визначення потреби в ЛЗ на перші три доби приймають за основу для створення регіональних і місцевих резервів ЛЗ.

Процес визначення потреби в ЛЗ на період ліквідації наслідків НС можна умовно розподілити на три складові:

• збір необхідних початкових даних і їх аналіз;

• інформаційна взаємодія учасників медичного забезпечення ураженого населення;

• прогнозування потреби в ЛЗ за номенклатурою і кількістю.