1. Господарство та матеріальна культура папуасів

Папуас — одне з найдавніших населень острова Нова Гвінея та деяких районів Індонезії. Основне населення держави Папуа-Нова Гвінея.

За антропологічним типом папуаси близькы до меланезійців, але відрізняється від них мовою. Не всі папуаські мови споріднені між собою. Загальнонаціональною мовою папуасів креольська мова на англійській основі.

Більшість папуасів дотримується національних вірувань. Зараз поширене християнство, у більшості сіл є церкви.

Основним заняттям папуасів було палично-мотичне землеробство, яке відносимо до ГКТ мотично-паличного землеробства тропічних районів. Життє­забезпечення папуасів трималося на вирощенні коренеплідних — ямсу, таро, бататів та плодових дерев — хлібного дерева, сагової пальми, бананів та ін. Тепер вони ще вирощують боби, карто­плю, каву та інші завезені сюди європейцями культури.

Традиційні знаряддя землеробства папуаси виготовляли з каменю і дерева. До них належали кам'яні сокири і тесаки, са­джальні і скопувальні довгі коди з твердих порід дерева, вузькі лопати та зрідка мотики. Вибравши під майбутнє поле ділянку, папуаси вирубували кущі і невеликі дерева.

Землеробство папуасів доповнювалося збиральництвом і тва­ринництвом. З домашніх тварин розводили свиней, курей і собак.

Важливим і улюбленим заняттям чоловіків було полювання на диких свиней, дереволазячих сумчастих, птахів, плазунів і земноводних. Полювали за допомогою лука і стріл, списів, удар­них палиць, пасток, петель і т.п.

.Рибальство у папуасів було слабо розвинутим. На річках, во­доймах і в окремих прибережних районах рибу звичайно ловили руками, копійками, риболовецькими гачками, сітками і навіть за допомогою наркотичних рослин, а також здобували за допо­могою лука і стріл або багра.

Усі знаряддя праці, зброю, начиння, одяг, транспортні засо­би, оздоби тощо папуаси виготовляли з дерева, каменю, кісток, черепашок, лубу, волокна та ін.

Основною формою поселень папуасів були невеликі села на 40-50 хатин, в яких проживало 100-150'чоловік. Села звичайно мали розкидану чи квартальну забудову. У великих селах в центрі була кругла чи овальна площа. На ній звичайно стояв чоловічий будинок. Житло папуасів — різноманітне. У центральних гірських ра­йонах і на південному узбережжі переважали хатини з бамбука круглої та прямокутної форм на палях та з конічним дахом. В інших районах споруджували прямокутне І житло на глинобит­них підвищеннях з стрімким двосхилим дахом. Стіни будинків закладали бамбуком, корою, галуззям чи грубо'обтесаними дош­ками. Інколи прямокутне житло немало бокових стін. ,

Одягом для чоловіків був довгий-неширокий Шматок,м'якої тапи (вимоченої і витовченої, пом'якшеної деревної кори), яким кілька разів обгортали стегна, кінець пропускали поміж ноги і закріплювали на поясі. Одягом для жінок були короткі спідниці з трави. Оздоби — це браслети," намисто, підвіски, завушниці, носові палички. Вони ж татуювали і розмальовували тіло. Нині для виготовлення традиційного одягу використовуються тексти­льні матерії.