1. Проблеми матеріальної та духовної культури народів Австралії

Система життєзабе­зпечення австралійських аборигенів трималася на привласнюючо­му господарстві, що мало виразні риси ГКТ Збирачів і мисливців жаркого поясу. Основними заняттями аборигенів були збиральни­цтво і полювання, допоміжну роль відігравало рибальство.

Хоча австралійці не знали землеробства, але рослинна їжа повсюдно становила основу їх харчування. Навіть у багатих на тварини районах жінки і діти постійно займалися збиральницт­вом. Близько 240 видів рослин місцеві жителі споживали в їжу, а, крім того, ще 35 інших видів використовували як ліки, отрути чи для технічних потреб. В їжу споживались ягоди, плоди, горі­хи, зерно дикоростучих злаків і трав, корені, коренеплоди, стеб­ла, молоді пагінці, листя, бруньки, квіти, м'яка серцевина стов­бурів окремих дерев і т.п. Крім того, збирали дрібних тварин: змій, ящірок, мишей, жаб, раків, слимаків, черв'яків, гусінь, пташині яйця, мед диких бджіл, мурашок-медоносів і т.п. Окре­мі рослини вживалися в їжу майже постійно. Сезон збору горіхів буньї в австралійців супроводжувався багатьма обрядами і риту­алами, перетворювався на справжнє свято врожаю.

Продукти збиральництва в їжу споживали сирими або пекли їх на вогні. Коренеплоди ямса, яйця, дрібних тварин — ящірок, гадюк, раків, черв'яків, гусениць і т.ін. звичайно пекли на вогні чи в попелі. Лише зернові і отруйні корені та коренеплоди під­лягали старанній попередній обробці.

Збиральництво і використання австралійцями рослинних про­дуктів дуже нагадує зародкові форми примітивного землеробст­ва. За винятком обробки землі, посіву і посадки рослин, усі інші етатіи землеробського процесу були їм знайомі: жаття і викопу­вання, вимочування, провіювання, помол, замішування тіста, випікання. Для переходу до землеробства австралійці мали б навчитися розпушувати ґрунт, сіяти і садити рослини.

Полювання і рибальство — головні заняття чоловіків. Хлопчи­ки з раннього дитинства привчалися полювати.⁴ Тваринний світ Австралії небагатий і одноманітний, а тбМу аборигени не мали широкого вибору м'ясної їжі. Вони полювали на великих і малих сумчастих, австралійського страуса та на дрібних тварин і земно-

водних. Головною зброєю полювання був спис.Полюючи на кен­гуру, мисливці до них підкрадалися, заганяли переслідуванням, влаштовували облави, зацьковували собаками динго і т.п. На вал-лябі (дрібний вид кенгуру) використовували сітки, капкани, пет­лі, викопували ями. Але найчастіше заганяли їх у кущі і вбивали списами. Полюючи на опосума, австралійці вилізали на дерева за допомогою гнучкої ліани, вирубували сокирою його дупло і вику­рювали. На дерева вилізали і для збирання пташиних яєць та меду диких бджіл. У полюванні на птахів переважало викорис­тання бумерангів, крім того, їх ловили петлями, сітками.

Різноманітними були й способи вилову риби і водяних тва­рин: руками, кошиками, сітками, гачками, списами, стрільбою з лука, отруєнням води, заганянням заляканої риби на мілину, перегороджуванням ріки заторами з укріпленням у їх проміж­ках сіток, влаштуванням кам'яних лабіринтів, занурюванням у воду порожнистого обрубка дерева і т.п.

Австралійці вели рухливе життя. Не знаючи постійних посе­лень, вони жили на тимчасових стійбищах. Як житло аборигени використовували курені, вітрові загорожі, гроти, печери, дупла і т. ін.

Австралійці майже не мали одягу. Від холоду вони захища­лися, змащуючи тіло жиром. Лише в прохолодну погоду на пів­денному сході Австралії чоловіки і жінки зігрівали тіло плаща-ми-накидками зі шкур опосума. На інших територіях звичай­ним .одягом чоловіків і жінок були набедрені пояси з фартушка­ми. Зате австралійці носили досить багато оздоб. До основних прикрас належали пов'язки на голову з рослинних волокон, пі­р'я, черепашок, зубів, квітів. До оздоб належала паличка, якою протикали носову перегородку. Більшість прикрас одягали Для виконання обрядів і ритуалів, при святі короборі. Перед святом чоловіки розфарбовували тіло охрою і вугіллям, наліплювали на нього пір'я, голову оздоблювали різними уборами і складними зачісками. До постійних оздоб належали також рубці, якими.ло-кривали груди, спину, плечі, руки. Водночас ці рубці засвідчу­вали належність чоловіків до певного племені та до відповідного шлюбного класу.

Металів і гончарства австралійці не знали, а тому знаряддя праці і полювання, зброю і домашнє начиння виготовляли з ка~ меню, дерева, черепашок, рослинних волокон і т.ін. Камінь ви­користовували як у необробленому, так і в обробленому вигляді.

У релігії австралійців переважав тотемізм, а поруч з ним по­бутували ще й магія та анімізм. Тотемізм аборигенів був всеохо-плюючим, тобто проник у всі сфери життя. Почуття споріднено­сті чи близькості з тотемом проявлялося, перш за все, у тотеміч­ній табуації, тобто у забороні вбивати свій тотем і споживати його в їжу. Віра у спорідненість людей зі своїми тотемами засві­дчувалася міфами і переказами про перевтілення, про зв'язок предків зі священними предметами (чурінгами, амулетами), то­темічними центрами і обрядами.

Значне місце в релігійному житті австралійців посідала ма­гія. Вони дуже боялися шкідливої магії, і всі хвороби, нещастя і смерть розглядали як результат чарів ворогів. Менш поширеною була любовна та шлюбна магія, що ставила за мету причарувати людину протилежної статі.Якщо шкідлива і любовна магія вва­жалися доступними всім, то лікувальна магія вимагала особли­вих знань і спеціалістів — знахарі. Вона нерозривно пов'язана з первісною медициною. В ній широко використовувалися різні трави, припарки, перев'язки, масажі, натирання жирами, кро­вопускання тощо. Професія знахаря вимагала довготривалої під­готовки, а оточуючі вірили у зв'язок знахаря з духами.