
- •В.Г. Гетта
- •Лабораторний практикум Чернігів 2010
- •Передмова
- •Вимірювання гідростатичного тиску
- •Завдання до роботи
- •Звіт про роботу
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Вивчення відносного спокою рідини у посудині, яка обертається навколо осі
- •Будова лабораторної установки гд-2.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Вивчення режимів руху рідини
- •Короткі теоретичні відомості
- •Будова лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Дослідна перевірка рівняння бернуллі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Звіт про роботу
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Будова лабораторної установки гд-5.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 6
- •Література
- •Витікання рідни через отвори і насадки
- •Короткі теоретичні відомості
- •Питання для самоконтролю
- •Виконання роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Випробування відцентрового насосу
- •Короткі теоретичні відомості
- •Характеристика установки
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Нагнітальний трубопровід
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Вивчення і дослідження шестеренних насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2.
- •Задача 3
- •Література
- •Дослідження пластинчатих насосів
- •Визначення продуктивності насоса
- •Нагнітання всмоктування
- •Насоси з розподільним диском, що плаває
- •Нагнітання всмоктування
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Література
- •Вивчення та дослідження аксіальних роторно-поршневих насосів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •При підготовці до лабораторної роботи розв’яжіть задачі 1, і 2. Задача 1
- •Задача 2
- •Література
- •Дослідження об’ємних гідромоторів
- •Радіальні роторно-поршневі гідромотори
- •Аксіальні роторно-поршневі гідромотори
- •Пластинчаті гідромотори
- •Одноходові високомоментні гідромотори
- •Навантажувальні і регулювальні характеристики гідромоторів
- •Л/хв Крутний момент м, кгм Кількість обертів n, об/хв
- •Реверсування гідромотора
- •Задача 1
- •Література
- •Випробування та використання гідравлічного преса
- •Короткі теоретичні відомості
- •Технічна характеристика преса
- •Порядок виконання роботи:
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 5
- •Література
- •Випробування слідкуючого гідроприводу підсилювача керма автомобіля
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Дослідження роботи гідравлічної трансмісії трактора
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Поясніть роботу гідравлічної системи переключення швидкостей трактора т-і50к
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Література
- •Додаток 1 контрольна робота №1
- •Список рекомендованої літератури
- •Контрольна робота №2
- •Додаток 2
- •При різному тиску (н у мм рт. Ст.)
- •Для витрат в перехідній області опору при різній швидкості, м/с.
Задача 3
Виберіть відцентровий насос, який би задовільнив такі умови роботи:
вакууметрична висота всмоктування Нвак = 3 м
геометрична висота всмоктування Нг.в. = 2 м
геометрична висота нагнітання Нг.н. = 14 м
витрата води Q = 10 м/с
вільний напір Нв.н. = 1,5 м
температура води t = 20ºС
довжина всмоктувального патрубка ι = 6 м
довжина нагнітального патрубка L = 20 м
Задача 4
Знайдіть потужність електродвигуна N, якщо відцентровий насос має такі дані: Q = 0,05 м3/с, Н = 50 м, ηн = 0,7, ηn = 0,9, ρрідини = 1000 кгс/м3 .
Задача 5
Відцентровий насос системи охолодження двигуна має робоче колесо діаметром D2 = 200мм з 7 радіальними лопатями (β2 = 90º; діаметр кола входу D1 = 100мм. Яке число обертів треба надати валу насоса при роботі на воді для отримання тиску p = 0,2 Па ? Гідравлічний к.к.д. насоса η = 0,7.
Література
Антоненко Є.І. Гідравліка та гідравлічні машини. - К.; Вища школа, 1982. - С. 103-108.
Гетта В.Г. Гідравліка та гідравлічні машини – Чернігів: 2007. – 320 с.
Дробнис В.Ф. Гидравлика й гидравлические машиньї. - М: Просвещение, 1987. - С. 130-140.
Савин И.Ф., Сафонов П.В. Основи гидравлики й гидропривод. - М.: Высш. школа, 1978. - С. 63-84.
Цыбин Л.А., Шанаев П.В. Гидравлика и насосы. - М.: Высш. школа, 1976. - С. 188-225.
Лабораторна робота № 9
Вивчення і дослідження шестеренних насосів
Мета роботи: Вивчити будову і конструктивні особливості шестеренних насосів різного типу та з’ясувати основні характеристики шестеренних насосів із зовнішнім зачепленням шестерень.
При виконанні лабораторної роботи треба отримати наступні знання і уміння:
Знання:
- будову та принцип роботи шестеренних насосів різного типу;
- визначення за паспортними даними основних параметрів насосу;
- застосування шестеренних насосів на практиці.
Уміння:
- визначати тип насосу та межі його застосування;
- випробовувати насоси з метою визначення їх роботоздатності;
- здійснювати технічний огляд насосу.
Обладнання та інструменти: шестеренний насос типу НШ-10,лабораторна установка для дослідження основних характеристик шестеренного насоса.
Короткі теоретичні відомості
Шестеренні насоси належать до об’ємних (порційних). В них ведуча і ведена шестерні в западинах між зубами переносять рідину понад стінкою корпуса насоса із камери всмоктування в камеру нагнітання. Вони можуть бути з шестернями зовнішнього і внутрішнього зачеплення. Більшого поширення набули зовнішнього зачеплення.
Шестеренний насос складається з двох шестерень 1 і корпуса 2, з каналами для підведення 3 і відведення рідини 4 (Рис.9.1).
Рис. 9.1
Одна з шестерень ведуча, а інша – ведена. При обертанні шестерень рідина, яка знаходиться у западинах зубів, переноситься в камеру нагнітання (заштрихована короткими лініями). Зуби а1 і а2 при обертанні шестерень витісняють більше рідини, ніж може поміститись в просторі, який звільнили зуби b1 і b2 , що знаходяться в зачепленні. Різниця об’ємів рідини витісняється в нагнітальну мережу насоса.
Надійність в роботі, продуктивність, величина тиску в значній мірі залежить від геометрії зубів шестерень та точності виготовлення всіх деталей насоса.
Максимальний тиск, який розвивається цими насосами, може досягати 100-150 кг/см2 і навіть 200 кг/см2.
Об’ємний к к д – 0,95-0,96, а загальний – 0,87-0,9.
Механізм подачі насоса показаний на схемі (рис 9.2), на якій показані лише зуби, які утворюють в дану мить об’єм робочої камери насосу.
Рис. 9.2
Приймаємо, що тривалість зачеплення шестерень (коефіцієнт перекриття) дорівнює одиниці (Z =1) і що шестерні мають однакове число зубів.
Миттєва
подача (витрата) насоса залежить від
змінного положення точки зачеплення
0, яка при повороті шестерень на кут
,
зміститься з початку входження чергової
пари зубів в зачеплення по профілю
одного зуба від його основи до вершини
і другого – від вершини до основи,
пройшовши при цьому шлях по висоті
кожного зуба, який дорівнює 2m
(m
– модуль зачеплення).
З рисунку 9.2 а, видно, що ця подача буде дорівнювати
,
де
і
–
миттєві об’єми, котрі витіснені зубами
лівої і правої шестерні;
і
– робочі висоти зубів;
і
– відстані від осей обертання шестерень
до центрів тиску робочих поверхонь
зубів а1і
а2,
висоти яких відповідно
і
.
– кутова швидкість;
–
ширина
шестерень.
При
положенні точки зачеплення 0 на осі
симетрії значення
;
,
де
і
–
радіус подільного кола і модуль
зачеплення, вираз
.
При повороті шестерень зміниться як
положення точки зачеплення 0, так і
і
,
і
.
Так, наприклад, при повороті шестерень
в положення, яке відповідає кінцю
зачеплення пари зубів, що розглядаються
(рис 9.2,б), миттєве значення цих параметрів
буде
0
і
;
і
.
Тоді величина g,
в кінці зачеплення дорівнює нулю, а
.
Різниця
,
а
Враховуючи,
що
,
отримаємо
,
де
Z
– число зубів,
а
–
число оберетів.
Експериментальна
перевірка теоретичної і практичної
продуктивності для насосів із кількістю
зубів від 8 до 16 показала, що вони
співпадають. Більше того, замінивши
на 6,5 і врахувавши, що об’єм западини
дорівнює об’єму зубів. Продуктивність
насоса можна знайти за формулою:
Шляхом раціонального вибору значень n, z, b і m можна підібрати отримані габарити насоса при заданій продуктивності.
Допустиме число обертів насоса достатньо велике – 3000-4000 об/хв. Збільшення числа обертів може призвести до не заповнення западин рідиною. Щоб уникнути цього треба підвищувати тиск у всмоктуючому патрубку і розширювати зону всмоктування, як показано на рисунку 9.3.
Рис 9.3
При роботі насоса частина рідини може бути затиснута між зубами (Рис.4).
Рис.9.4
Для зменшення впливу на роботу насосів компресії рідини в западинах шестерень в конструкції їх бокових кришок передбачають спеціальні розвантажуючі (каналізаційні) канавки. Їх розташовують так, щоб западини шестерень з’єднувались із зоною нагнітання лише на час зменшення свого об’єму, а потім , коли замкнутий об’єм збільшується, з’єднувались із зоною всмоктування. Це сприяє уникненню кавітації.
Найбільш
навантаженою частиною шестеренного
насосу є його підшипники. На них діють
радіальні сили тиску рідини на шестерні
(Рис. 9.5) і механічні сили, обумовлені
реакцією від обертового моменту.
Останніми, з погляду, що вони порівняно
невеликі, можна знехтувати. Величина
дії сили на шестерні знаходиться за
виразом
,
де
– перепад тисків в камері нагнітання
і всмоктування;
– діаметр кола головок шестерні.
Рис. 9.5
Закон зміни тиску на шестерні показаний на Рис 9.6.
Рис. 9.6
В насосах, котрі призначені для роботи при високих тисках, застосовують пристрої для автоматичного ущільнення шестерень з торців. З цією метою використовують дві плаваючі втулки, які завдяки тиску рідини щільно прилягають до торців поверхонь шестерень. Однак притискування по центру і периферії не запобігає можливості перекосу ущільнюючих поверхонь, внаслідок різних тисків, що утворюються в западинах зубів ротора на сторонах нагнітання і всмоктування. При перекосах з’являються «задири» поверхонь і швидке місцеве зношення їх, тому спеціальною пластинкою зона напору ізолюється від зони всмоктування.
Із
рисунка 9.2 витікає, що миттєва подача
рідини шестеренних насосів є періодичною
функцією з періодом
/
.
Форма кривої пульсації залежить від
ряду факторів і в першу чергу від ступеня
перекриття значення τ. У відповідності
до цього пульсація потоку рідини, яку
подає насос, відбувається з частиною,
що дорівнює числу зубців ведучої шестерні
за один оберт, тобто пульсація подачі
повторюється при повороті шестерні на
кут, який відповідає одному кроку.
Величину пульсації можна підрахувати за формулою:
На рисунку 9.7 приведений розрахунковий графік подачі насоса з коефіцієнтом перекриття зачеплення τ=1.
Рис. 9.7
Для зменшення пульсації і шумності в роботі шестеренні насоси можуть виготовити з косозубим, шевронним і внутрішнім зачепленням (Рис. 9.8).
а) б)
с)
Рис. 9.8
В насосах з косозубим (Рис. 9.8 а) і шевронним (Рис. 9.8 б) зачепленням майже відсутня пульсація потоку рідини і шумність в роботі. Це досягається за рахунок плавного входження шестерень в зачеплення і виходу з нього. Відсутня також компресія рідини між западинами і зубами шестерень. Але при роботі косозубих шестерень виникають осьові навантаження, котрі притискують шестерні до торців корпусу, що прискорює їх зношення. Запобігають цьому використання упірних підшипників. Для насосів з шевронними шестернями це не характерне. В них осьові зусилля зрівноважуються.
Насоси з внутрішнім зачепленням(Рис. 9.8 с) в порівнянні з насосами із зовнішнім, компактніші, мають менші розміри та вагу. Принцип їх роботи подібний до насосів з шестернями зовнішнього зачеплення. Рідина, що заповнює міжзубові западини переноситься в камеру нагнітання де і виштовхується. Для відокремлення областей всмоктування і нагнітання використовують серпоподібний елемент а.
Для збільшення продуктивності використовують секційні насоси (з декількома парами шестерень). Кожна із пар шестерень може мати спільну всмоктуючу гідролінію і окремі напірні гідролінії. Перевагою секційних насосів є їх компактність і можливість роботи від одного приводу.