1. Вимірювання прискорення вільного падіння за допомогою маятника

Прилади і матеріали: штатив з муфтою і кільцем, кулька з отво­ром, нитка, годинник з секундною стрілкою або секундомір, вимі­рювальна стрічка з міліметровими поділками.

Вказівки до роботи.

1. Встановити на краю стола штатив. Біля його верхньо­го кінця за допомогою муфти закріпити кільце і підвісити до нього кульку на нитці. Кулька має висіти на відстані 1—2 см від підлоги.

2. Змусити маятник коливатися, відхиливши кульку в бік на 5—8 см і відпустивши її.

3. Зафіксувати час 20 — 30 повних коливань маятника.

4. Виміряти стрічкою довжину / маятника.

5. Обчислити прискорення вільного падіння за формулою

_а _ 4к²цу²

6. Дослід повторити ще два рази для трохи менших до­вжин маятника та більшого числа коливань.

7. Оцінити похибку, з якою визначене прискорення.

2. Вивчення явища електромагнітної індукції

Прилади і матеріали: дві котушки з осердями, два підковоподібні магніти, міліамперметр лабораторний, джерело постійного струму на 5—6 В, реостат на 30 Ом, вимикач, реостат на 10 Ом, котушка з великою кількістю витків і замкнутим осердям, з'єднувальні провідники.

Вказівки до роботи.

1. Підключити котушку з великою кількістю витків до міліамперметра. Швидко вставити магніт у котушку, спо­стерігаючи за показаннями міліамперметра. Залишити магніт у котушці і спостерігати за стрілкою приладу. Швид­ко вийняти магніт з котушки, спостерігаючи за показання­ми міліамперметра. Повторити досліди, рухаючи котушку відносно нерухомого магніту.

2. Повільно вставити в котушку або вийняти з неї один, а потім два магніти, складені однойменними полюсами. По­

вторити дослід, збільшивши швидкість руху магнітів. З'ясу­вати, в яких випадках сила індукційного струму більша.

3. До міліамперметра послідовно під'єднати ще й реостат і приблизно з однаковою швидкістю вставляти в котушку (або виймати з неї) два магніти: спочатку, коли реостат виведено з кола (і? = 0), а потім, коли введено повністю (і? = ЗО Ом). Зафіксувати показання міліамперметра і зробити висновки.

3. Швидко вставити магніт у котушку, під'єднану до раніше складеного кола. За відхиленням стрілки визначити напрям індукційного струму і вектора індукції магнітного поля індукційного струму. Визначити напрям магнітного по­ля індукційного струму під час віддалення магнітів. Переко­натися, що в обох випадках правило Ленца виконується.

4. Видалити з раніше використаного електричного кола реостат, тобто котушку з великою кількістю витків увімкну­ти лише до міліамперметра. Другу котушку ввімкнути послідовно з реостатом, вимикачем і джерелом струму. Одну котушку ввести в другу і вставити в першу котушку осердя або ж надіти обидві котушки на спільне осердя. Реостат повністю вивести. Вимикачем замкнути коло, спостерігаючи при цьому за показаннями міліамперметра. Потім швидко збільшити опір кола, зменшити і розімкнути коло. Весь час спостерігати за показаннями міліамперметра. З'ясувати, в яких випадках індукується струм.

5. Використовуючи те ж саме коло, повністю вивести ре­остат, замкнути коло, за допомогою реостата швидко збіль­шити і зменшити опір кола. Відмітити максимальне відхи­лення стрілки міліамперметра під час замикання кола, під час швидкого і повільного зменшення опору кола. Зробити висновок про значення ЕРС індукції в цих дослідах. •

6. Використовуючи те ж саме коло, замкнути й розімкну­ти його, зафіксувати напрям відхилення стрілки міліампер­метра. За напрямом відхилення стрілки визначити напрям індукційного струму, напрям індукції магнітного поля цього струму, а за полярністю джерела струму — напрям струму в первинній котушці і напрям індукції магнітного поля цього струму. Пояснити, який напрям має індукційний струм порівняно з індукуючим під час замикання й розмикання індукуючого струму, під час збільшення і зменшення його. Перевірити виконання в цих дослідах правила Ленца.