1. Концентровані розчини.

Готування концентрованих розчинів регламентується вказівками МОЗ України № 197 від 07.09.93 р.

Концентровані розчини - це недозований вид аптечної заготовки, що застосовується для виготовлення лікарських форм із рідким дисперсій­ним середовищем, шляхом розведення або в суміші з іншими лікарсь­кими речовинами.

Концентровані розчини - це робочі розчини лікарських речовин у виразно більшій концентрації, ніж ці речовини прописуються в рецептах, з розрахунку на відповідне роз­ведення водою до зазначеної в рецепті концентрації. їх зазвичай називають «концент­ратами». Застосування концентрованих розчинів має ряд переваг у порівнянні з застосуванням сухих речовин: полегшується робота фармацевта, підвищується якість і прискорюється відпуск лікарських препаратів хворим.

Номенклатура концентрованих розчинів визначається запитами екстемпоральної рецептури, що надходить в аптеку, і залежно від потреби список концентрованих роз­чинів може змінюватися.

При виготовленні концентрованих розчинів слід уникати концентрацій, близьких до насичених, тому що при зниженні температури розчину можливе випадання осаду роз­чиненої речовини.

У зв'язку з тим, що концентровані розчини можуть стати середовищем для розвит­ку мікроорганізмів, їх слід готувати в асептичних умовах на свіжоперегнаній воді очи­щеній. Всі застосовувані допоміжні матеріали, а також посуд для їх виготовлення і зберігання повинні бути попередньо простерилізованими, а отримані розчини обов'яз­ково профільтровані.

Запаси концентрованих розчинів зберігають у щільно закупореній тарі у прохолодно­му і захищеному від світла місці.

В аптеках концентровані розчини виготовляють у таких кількостях, які можуть бути використані протягом установлених для них термінів придатності. Граничні терміни зберігання для окремих розчинів встановлені залежно від їх стійкості від 2 до 30 днів.

Зміна кольору, помутніння розчинів, поява осаду, нальотів - ознака їх непридат­ності, навіть якщо термін придатності не минув.

2.Готування концентрованих розчинів.

Концентровані розчини виготовляють масо-об'ємним методом з використанням мірного посуду. Необхідну кількість води можна також розрахувати, використовуючи коефіцієнти збільшення об'єму або значен­ня щільності розчину.

Наприклад, необхідно приготувати 1 л 20 % (1:5) розчину калію броміду.

1. Готування розчину в мірному посуді.

У стерильну мірну колбу ємністю 1 л відміряють невелику кількості свіжоперевареної очищеної води і поміщають через лійку відважені на технічних вагах 200,0 г калію броміду, розчиняють. Потім воду доливають до мітки. Розчин фільтрують у мате­ріальну склянку з темного скла з притертою пробкою, проводять повний хімічний аналіз (якісний та кількісний), наклеюють етикетку з позначенням назви і концентрації розчи­ну, дати його виготовлення, номера серії і номера аналізу.

2. Готування розчину з використанням КЗО.

Якщо врахувати коефіцієнт збільшення об'єму, рівний для калію броміду 0,27 мл/м, то об'єм, який займає 200,0 г калію броміду, дорівнює 54 мл (200,0 х 0,27), тоді води для виготовлення розчину необхідно 946 мл (1000 мл - 54 мл).

У підставку відмірюють 946 мл води очищеної і розчиняють у ній 200,0 г калію броміду.

3. Готування розчину з урахуванням його щільності.

Щільність 20 % розчину калію броміду - 1,144, виходить, 1 л цього розчину повинен мати масу 1144,0 г. Оскільки в даному розчині калію бромід береться за масою, води повинно бути 1144,0 - 200,0 = 944,0 г. Об'єм розчину при цьому буде 1 л, а його маса - 1144,0 р.

У підставку відмірюють 944 мл свіжоперевареної очищеної води і розчиняють у ній 200,0 г калію броміду.

Лікарські речовини (кристалогідрати) відважують з урахуванням фактичного вмісту вологи.

Наприклад, необхідно приготувати 1 л 50 % розчину глюкози (вологість 10 %). Глю­козу відважують з урахуванням фактичного вмісту в ній вологи, кількість якої розрахо­вують за формулою:

А Х 100 Х=_______,

100-6

де а - кількість безводної глюкози, зазначена у прописі;

b - вміст вологи в глюкозі, %.

500х100 Х=------------=555,5 г.

100-10

У мірну колбу на 1л наливають невелику кількість свіжої води, розчиняють 555,5 г глю­кози. Після повного розчинення речовини й охолодження розчин доводять водою до об'єму 1 л і фільтрують. Проводять повний хімічний аналіз.

Залежно від результату кількісного аналізу концентровані розчини відповідно роз­бавляють водою або зміцнюють додаванням сухої лікарської речовини до необхідної концентрації.

1. Якщо розчин виявився міцнішим необхідного, його розбавляють до потрібної концентрації водою, кількість якої розраховують за формулою:

X= A(C-B)

В

де X- кількість води, необхідна для розведення приготовленого розчину, мл;

А - об'єм приготовленого розчину, мл;

В - необхідна концентрація розчину, %;

C - фактична концентрація розчину, %.

Наприклад, треба приготувати 1 л 20 % (1:5) розчину калію броміду. Аналіз по­казав, що розчин містить 23 % лікарської речовини. Використовуючи формулу, знаходимо кількість води, необхідну для розведення розчину:

1000(23-20)

Х =___________= 150 мл (води).

20

Отже, щоб одержати розчин необхідної концентрації, до нього необхідно додати 150 мл води очищеної і знову перевірити концентрацію.

2. Якщо розчин виявився слабкішим необхідного, його необхідно зміцнити дода­ванням лікарської речовини, кількість якої розраховують за формулою:

Х=A(C-B)

100 d-B

де X- кількість сухої речовини, яку слід додати для зміцнення розчину, г;

А - об'єм приготовленого розчину, мл;

В - необхідна концентрація розчину, %;

C - фактична концентрація розчину, %;

d - щільність розчину необхідної концентрації.

Наприклад, треба приготувати 1 л 20 % розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 18 % лікарської речовини.

Використовуючи формулу, знаходять:

1000 (20- 18)

Х = ______________= 21,18 г,

(100 х 1,144)-20

тобто для зміцнення розчину необхідно додати 21,18г калію броміду. Після зміцнення розчину його знову фільтрують і аналізують.

Допустимі відхилення концентрації в розчинах, що містять речовини до 20 % включно, складають ±2 % від позначеної; у розчинах з концентрацією 21 % і вище - ±1 %.