31. Обґрунтування чисельності та професійно-кваліфікаційного складу бригади, керівництво бригадою,формування та розподіл доходу бригади.

Вумовах становлення ринкових відносин організація колективних систем оплати праці потребує наукового обґрунтування. Їх застосування найдоцільніше тоді, коли вхо-дження працівників до трудового колективу обумовлене технологічною необхідністю і для виконання певного технологічного ком-плексу робіт потрібні спільні зусилля праців-ників, а кінцеві результати виробництва є безпосереднім наслідком їх праці. Такими роботами можуть бути: - спільне обслуговування агрегатів, габаритного устаткування, збірка і монтаж великих об'єктів, а також інші важкі роботи, які не можуть виконуватись окремими працівниками. Ці роботи характеризуються нерівномірним завантаженням працівників різних спеціальностей протягом зміни через різну трудомісткість окремих видів робіт; - роботи на конвеєрах, де досягнення кінцевого результату потребує від кожно-го працівника чіткого, злагодженого і синхронізованого за часом виконання операцій; обсяг роботи кожного наступного працівника залежить від успішної роботи поперед-нього. Витрати праці кожного працівника відбиваються безпосередньо на кінцевих результатах виробництва і можуть бути виміряні кількістю готових виробів; - роботи, пов'язані з обслуговуванням технологічного процесу і його контролем. Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні ефек-тивних кінцевих результатів праці зацікавлена як бригада в цілому, так і кожен її член. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і пого-динної форм заробітної плати. Відрядну форму оплати праці застосовують на тих дільницях і при виконанні таких видів робіт, на які працівники істотно впливають. При цьому мають забезпечуватися: - розрахунки кількісних показників виробітку і виконаних робіт, які повномасш-табно відбивають витрати праці робітників; - встановлення колективних норм виробітку, оцінка їх виконання і розрахунок відрядних розцінок; - умови для точного обліку фактично виготовлених бригадою виробів (викона-них робіт); - виробничі умови для збільшення колективом бригади виробітку продукції або обсягу робіт проти встановлених норм і завдань. Преміювання членів бригади здійснюється за виконання (перевиконання) вста-новлених виробничих завдань, технічно обґрунтованих норм, поліпшення якості про-дукції, економію сировини, матеріалів тощо. Погодинну форму оплати праці найчастіше застосовують: - якщо працівники безпосередньо не впливають на зростання обсягів випуску продукції, оскільки це визначається продуктивністю устаткування; - коли відсутні кількісні показники виробітку, необхідні для встановлення відря-дної розцінки; - якщо здійснюється облік фактично відпрацьованого робітниками часу; - за умов чітко регламентованого застосування норм праці (норм обслугову-вання і нормативів чисельності). За умов погодинної оплати праці члени бригади преміюються за виконання но-рмованих завдань, норм обслуговування, дотримання встановлених якісних показни-ків тощо. Загальний відрядний заробіток бригади включає: 1) заробіток за відрядними розцінками, включаючи оплату за підвищеними роз-цінками, розрахованими на основі міжгалузевих нормативів трудових витрат; 2) премії, нараховані працівникам бригади; 3) доплати працівникам за виконання понаднормових робіт; 4) оплату браку і простоїв не з вини робітників тощо. Загальний погодинний заробіток бригади включає: 1) тарифну частину заробітку робітників за фактично відпрацьований час; 2) премії, нараховані працівникам бригади; 3) доплати за суміщення професій і виконання встановленого обсягу робіт з ме-ншою чисельністю; 4) доплати за тимчасове виконання (разом зі своїми) обов'язків відсутніх робіт-ників (з причини хвороби, відпустки, відрядження тощо) за умов виконання бригадою встановленого обсягу робіт тощо. До загального заробітку бригади не включають: - премії одноразового характеру, які виплачуються окремим працівникам за ви-конання особливо важливих завдань; - доплати за освоєння нової техніки; - доплати за виготовлення продукції на експорт; - економію матеріальних і фінансових ресурсів та інші заохочувальні виплати, які встановлюються кожному працівнику; - інші доплати, встановлені чинним законодавством (доплати за роботу в по-наднормовий і нічний час, за роботу у святкові дні, за керівництво бригадою, доплата за виконання державних обов'язків тощо); - оплата часу відпусток тощо. Для забезпечення ефективної роботи виробничих бригад важливого значення набуває розподіл заробітної плати між її членами з урахуванням кількості та якості їх Залежно від специфіки виробництва, функціональних особливостей різних кате-горій працівників на підприємствах передбачається застосування основних і додат-кових умов преміювання. Основні умови мають відбивати важливі напрями виробни-чої діяльності підприємства і його підрозділів і впливати на ефективність і якість ро-боти, кінцеві результати виробництва. У разі їх перевиконання розмір премії збільшу-ється, а в разі невиконання – не виплачується взагалі. З метою стимулювання певних досягнень окремих працівників передбачені додаткові умови, невиконання яких су-проводжується зниженням розміру премії. Розрізняють індивідуальне та колективне преміювання робітників. Індивідуальне преміювання застосовується тоді, коли з огляду на специфіку виробництва слід ураховувати індивідуальні результати праці, незалежно від резуль-татів праці інших робітників. Умови такого преміювання встановлюються за окремими професіями або видами робіт. Премію до основної заробітної плати кожного робітни-ка залежно від індивідуальних результатів роботи. Колективне преміювання застосовується за умов колективної організації праці з тим, щоб стимулювати робітників до досягнення найкращих кінцевих резуль-татів роботи бригади (дільниці, цеху). Колективну премію нараховують до основної заробітної плати бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показ-ників діяльності і розподіляють між працівниками залежно від особистого внеску, від-працьованого часу і коефіцієнта трудової участі. Умовами преміювання робітників (бригад, цехів, дільниць) є: - виконання (перевиконання) особистих (бригадних) планів, нормованих за-вдань, технічно обґрунтованих норм; - підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості випуску продукції; - підвищення якості та конкурентоспроможності продукції; - бездефектне виготовлення продукції, економія пального, енергії, сировини, матеріалів, зменшення браку тощо.