2) Виправні роботи;

3) Громадські роботи;

4) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові;

5) позбавлення військового звання;

6) відшкодування шкоди;

7) оплатне вилучення предмету, який став безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

397. Вкажіть відповіді, в яких передбачено форми вини при вчиненні адміністративного правопорушення:

1) завідомість;

2) умисел;

3) недбалість;

4) необачність;

5) легковажність;

6) необережність;

7) самовпевненість.

398. Вкажіть відповіді, в яких передбачено форми вини при вчиненні адміністративного правопорушення:

1) самовпевненість;

2) необережність;

3) необачність;

4) самонадіяність;

5) недбалість;

6) умисел;

7) необачність.

399. Вкажіть відповіді, в яких передбачено види адміністративних стягнень, які можуть застосовуватися як додаткові:

1) адміністративний штраф;

2) позбавлення рангу державного службовця;

3) позбавлення спеціального права;

4) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення адміністративного правопорушення;

5) попередження про неповну службову відповідність;

6) конфіскація предмета, який став безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

7) виправні роботи.

400. Які види адміністративних стягнень не можуть бути застосовані до військовослужбовців, призваних на збори військовозобов’язаних, а також осіб рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ:

1) попередження;

2) позбавлення спеціального права;

3) оплатне вилучення предмета, який став безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

4) адміністративний арешт;

5) виправні роботи;

6) громадські роботи;

7) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення адміністративного правопорушення.

401. Громадські роботи, як вид адміністративного стягнення не можуть бути призначені:

1) інвалідам першої групи;

2) інвалідам другої групи;

3) вагітним жінкам;

4) особам, які не досягли вісімнадцяти років;

5) жінкам, які мають дітей віком до дванадцяти років;

6) жінкам, які мають двох і більше дітей;

7) жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років.

402. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; 3) місцевими державними адміністраціями; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); 5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій; 6) адміністративними судами; 7) інспекціями у справах неповнолітніх.

403. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при районних державних адміністраціях; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; 3) іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те Кодексом України про адміністративні правопорушення; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); 5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій; 6) адміністративними судами; 7) інспекціями у справах неповнолітніх.

404. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: 1) своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; 2) вирішення справи в точній відповідності з законом; 3) забезпечення права на оскарження винесеної постанови; 4) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; 5) запобігання правопорушенням; 6) захист прав, свобод та інтересів громадян; 7) справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд кожної справи.

405. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: 1) забезпечення виконання винесеної постанови; 2) вирішення справи в точній відповідності з законом; 3) забезпечення права на оскарження винесеної постанови; 4) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; 5) запобігання правопорушенням; 6) захист прав, свобод та інтересів громадян; 7) справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд кожної справи.

406. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: 1) виховання громадян у дусі додержання законів; 2) вирішення справи в точній відповідності з законом; 3) забезпечення права на оскарження винесеної постанови; 4) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; 5) запобігання правопорушенням; 6) захист прав, свобод та інтересів громадян; 7) справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд кожної справи.

407. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: 1) виховання громадян у дусі додержання законів; 2) вирішення справи в точній відповідності з законом; 3) забезпечення права на оскарження винесеної постанови; 4) зміцнення законності; 5) запобігання правопорушенням; 6) захист прав, свобод та інтересів громадян; 7) справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд кожної справи.

408. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення вісімнадцятирічного віку; 3) важкої хвороби особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) відсутність скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою; 5) вчинення дії особою за форс-мажорних обставин; 6) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 7) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

409. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 2) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 3) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 4) відсутність скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою; 5) вчинення дії особою за форс-мажорних обставин; 6) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 7) важкої хвороби особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

410. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 2) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 3) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 4) якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення пройшло більше одного місяця з дня вчинення правопорушення; 5) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення вісімнадцятирічного віку; 6) важкої хвороби особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 7) вчинення дії особою за форс-мажорних обставин.

411. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення вісімнадцятирічного віку; 3) важкої хвороби особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) відсутність скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою; 5) вчинення дії особою за форс-мажорних обставин; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення пройшло більше двох місяців з дня вчинення правопорушення.

412. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) речовими доказами; 6) показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 7) висновком спеціаліста.

413. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) речовими доказами; 6) показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 7) висновком експерта.

414. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) протоколом про вилучення речей і документів; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) речовими доказами; 6) показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 7) висновком експерта.

415. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями потерпілих, свідків; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) речовими доказами; 6) показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 7) поясненнями експерта.

416. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: 1) дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; 2) посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка буде розглядати справу; 3) відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; 5) покази порушника; 6) покази свідків і потерпілих, якщо вони є; 7) нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

417. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: 1) дата і місце його складення; 2) посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; 3) посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка буде розглядати справу; 4) місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; 5) покази порушника; 6) прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; 7) покази свідків і потерпілих, якщо вони є.

418. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами внутрішніх справ; 2) органами державного пожежного нагляду; 3) працівниками, які здійснюють охорону підприємств, установ та організацій; 4) Державною службою охорони; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 6) органами прикордонної служби; 7) органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

419. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами державного пожежного нагляду; 2) органами прикордонної служби; 3) працівниками, які здійснюють охорону підприємств, установ та організацій; 4) Державною службою охорони; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 6) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 7) органами Служби безпеки України.

420. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами державного пожежного нагляду; 2) органами рибоохорони; 3) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 4) Державною службою охорони; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 6) органами внутрішніх справ; 7) органами Служби безпеки України.

421. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами державного пожежного нагляду; 2) органами внутрішніх справ; 3) органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища; 4) органами Служби безпеки України; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 6) органами прикордонної служби; 7) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

422. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) Служби безпеки України; 2) органів внутрішніх справ; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) митних установ; 7) органів прикордонної служби.

423. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) воєнізованої охорони; 2) цивільної авіації; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) митних установ; 7) органів прикордонної служби.

424. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) воєнізованої охорони; 2) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) митних установ; 7) природоохоронних органів.

425. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) Міністерства оборони України; 2) органів внутрішніх справ; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) митних установ; 7) органів прикордонної служби.

426. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) органів лісоохорони; 2) органів рибоохорони; 3) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) природоохоронних органів.

427. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) органів лісоохорони; 2) органів рибоохорони; 3) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) цивільної авіації.

428. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) воєнізованої охорони; 2) органів рибоохорони; 3) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) цивільної авіації.

429. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) воєнізованої охорони; 2) митних установ; 3) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) цивільної авіації.

430. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те: 1) посадовим особами воєнізованої охорони; 2) посадовим особами митних установ; 3) посадовим особами органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 4) посадовим особами Державної служби охорони; 5) посадовим особами Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) посадовим особами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) державними інспекторами з питань інтелектуальної власності.

431. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те: 1) посадовим особами воєнізованої охорони; 2) посадовим особами митних установ; 3) посадовим особами органів Служби безпеки України; 4) посадовим особами Державної служби охорони; 5) посадовим особами Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) посадовим особами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) державними інспекторами з питань інтелектуальної власності.

432. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) органів лісоохорони; 2) органів рибоохорони; 3) органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) природоохоронних органів.

433. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) органів лісоохорони; 2) органів рибоохорони; 3) органів державної податкової служби України; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) цивільної авіації.

434. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) воєнізованої охорони; 2) органів рибоохорони; 3) органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) цивільної авіації.

435. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) воєнізованої охорони; 2) митних установ; 3) органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України; 6) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 7) цивільної авіації.

436. Особами, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, є: 1) потерпілий; 2) свідок; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) експерт; 6) перекладач; 7) орган, що розглядає справу.

437. Особами, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, є: 1) потерпілий; 2) свідок; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) експерт; 6) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; 7) орган, що розглядає справу.

438. Особами, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, є: 1) законний представник; 2) свідок; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) експерт; 6) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; 7) орган, що розглядає справу.

439. Особами, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, є: 1) потерпілий; 2) свідок; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) експерт; 6) захисник; 7) орган, що розглядає справу.

440. Особами, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, є: 1) перекладач; 2) свідок; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) експерт; 6) захисник; 7) орган, що розглядає справу.

441. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення; 2) чи винна дана особа в його вчиненні; 3) чи заподіяно моральну шкоду; 4) чи є підстави для застосування заходів впливу до неповнолітніх; 5) чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд товариського суду; 6) чи підлягає вона адміністративній відповідальності; 7) чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

442. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: 1) чи заподіяно майнову шкоду; 2) чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; 3) чи заподіяно моральну шкоду; 4) чи є підстави для застосування заходів впливу до неповнолітніх; 5) чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд товариського суду; 6) чи підлягає вона адміністративній відповідальності; 7) чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

443. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: 1) місце розгляду справи; 2) назву справи; 3) розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування; 4) найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; 5) дату розгляду справи; 6) відомості про особу, щодо якої розглядається справа; 7) опис обставин, установлених при розгляді справи.

444. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: 1) місце розгляду справи; 2) назву справи; 3) розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування; 4) найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; 5) дату розгляду справи; 6) зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; 7) прийняте у справі рішення.

445. У справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24¹ КпАП; 3) про зупинення розгляду справи; 4) про передачу справи на розгляд товариського суду; 5) про порушення кримінальної справи; 6) про закриття справи; 7) про порушення дисциплінарної справи.

446. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) законним представником; 2) особою, щодо якої її винесено; 3) захисником; 4) прокурором; 5) потерпілим; 6) адвокатом; 7) батьками неповнолітнього.

447. Постанову адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) у відповідну раду; 2) у виконавчий комітет відповідної ради; 3) в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд; 4) у відповідну прокуратуру; 5) у відповідну місцеву державну адміністрацію; 6) в адміністративну комісію вищого рівня; 7) в окружний адміністративний суд.

448. Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) у відповідну раду; 2) у виконавчий комітет вищої за рівнем ради; 3) в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд; 4) у відповідну прокуратуру; 5) у відповідну місцеву державну адміністрацію; 6) у вищу за рівнем місцеву державну адміністрацію; 7) в окружний адміністративний суд.

449. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) скасовує постанову і закриває справу; 5) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 6) накладає інше стягнення; 7) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу.

450. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) змінює постанову з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) скасовує постанову і закриває справу; 5) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 6) накладає інше стягнення; 7) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу.

451. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) змінює постанову з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) скасовує постанову і порушує кримінальну справу; 5) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 6) накладає інше стягнення; 7) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.

452. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) скасовує постанову і закриває справу; 5) змінює постанову з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 6) накладає інше стягнення; 7) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу.

453. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від ________ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за ____ дні виправних робіт, але не більш як на ____ діб: 1) одного до п’яти; 2) трьох до семи; 3) два; 4) три; 5) п’ять; 6) п’ятнадцять; 7) тридцять.

454. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від ________ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за ____ дні виправних робіт, але не більш як на ____ діб: 1) трьох до семи; 2) трьох до десяти; 3) три; 4) п’ять; 5) десять; 6) п’ятнадцять; 7) тридцять.

455. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від ________ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за ____ дні виправних робіт, але не більш як на ____ діб: 1) трьох до семи; 2) трьох до десяти; 3) один; 4) два; 5) три; 6) п’ять; 7) п’ятнадцять.

456. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від ________ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за ____ дні виправних робіт, але не більш як на ____ діб: 1) одного до п’яти; 2) трьох до семи; 3) п’яти до десяти; 4) три; 5) чотири; 6) п’ятнадцять; 7) тридцять.

457. До питань, які мають бути з’ясованими при підготовці справи до розгляду належать: 1) чи правильно складені протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 2) чи встановлена вина особи у вчиненні адміністративного правопорушенні; 3) чи затребувані необхідні додаткові матеріали; 4) чи відсутні обставини, за наявності яких провадження в справі про адміністративне правопорушення виключається; 5) чи належить до компетенції уповноваженого органу розгляд даної справи; 6) чи оповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; 7) чи правильно проведена правова кваліфікація адміністративного правопорушення.

458. При винесенні постанови по справі, уповноважений орган може прийняти одне з таких рішень: 1) про залишення справи без руху; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24¹ КпАП; 3) про звільнення від адміністративної відповідальності; 4) про накладення адміністративного стягнення; 5) про відтермінування застосування адміністративного стягнення; 6) про закриття справи; 7) про залишення справи без розгляду.

459. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: 1) виховання громадян у дусі додержання законів; 2) оцінка на підставі внутрішнього переконання всіх зібраних у справі доказів; 3) вирішення справи в точній відповідності з законом; 4) забезпечення виконання винесеної постанови; 5) захист прав, свобод та законних інтересів громадян; 6) встановлення об’єктивної істини в справі; 7) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

460. До завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення не відносяться: 1) виховання громадян у дусі додержання законів; 2) оцінка на підставі внутрішнього переконання всіх зібраних у справі доказів; 3) вирішення справи в точній відповідності з законом; 4) забезпечення виконання винесеної постанови; 5) захист прав, свобод та законних інтересів громадян; 6) встановлення об’єктивної істини в справі; 7) зміцнення законності.

461. До осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення відносяться: 1) позивач; 2) потерпілий; 3) обвинувачений; 4) захисник; 5) свідок; 6) понятий; 7) експерт.

462. До осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення не відносяться: 1) відповідач; 2) потерпілий; 3) обвинувачений; 4) захисник; 5) свідок; 6) понятий; 7) перекладач.

Забезпечення законності

І Рівень

463. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Прем'єр-міністра України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховного Суду України

464. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Кабінету Міністрів України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховного Суду України

465. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховного Суду України

466. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 4) Рахункової палати; 5) місцевих судів

467. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) виконавчих органів місцевих рад; 5) Рахункової палати

468. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) Рахункової палати; 5) підприємств, установ, організацій

469. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) Рахункової палати; 5) громадських об'єднань

470. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) Рахункової палати; 5) рішення і дії посадових осіб

471. Протест прокурора: 1) припиняє дію опротестованого акта; 2) забороняє дію опротестованого акта; 3) зупиняє дію опротестованого акта; 4) скасовує дію опротестованого акта; 5) відстрочує дію опротестованого акта

472. Протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у _______ строк після його надходження: 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний

473. У який строк повідомляється прокурору про наслідки розгляду протесту? 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний

474. Протягом якого строку з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду до суду може бути подано заяву прокурором? 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п'ятнадцяти днів; 5) одного місяця

475. Припис прокурора підлягає: 1) негайному виконанню; 2) виконанню у триденний строк; 3) виконанню у п’ятиденний строк; 4) виконанню у десятиденний строк; 5) виконанню у п’ятнадцятиденний строк

476. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом: 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п'ятнадцяти днів; 5) одного місяця

477. Не пізніш як у ______ строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору (подання прокурора): 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний

478. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у ______ строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом: 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний

479. Адміністративний нагляд встановлюється терміном _____________ і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості: 1) до одного року; 2) до двох років; 3) від шести місяців до одного року; 4) від одного року до двох років; 5) від одного року до трьох років

480. Адміністративний нагляд здійснюється: 1) органом Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) відділом боротьби з організованою злочинністю; 3) державним виконавцем; 4) міліцією; 5) інспектором з питань здійснення адміністративного нагляду

481. До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду може бути застосована реєстрація в міліції: 1) до чотирьох разів на місяць; 2) від одного до трьох разів на місяць; 3) від одного до чотирьох разів на місяць; 4) один раз на тиждень; 5) два рази на тиждень

482. Адміністративний нагляд встановлюється з метою: 1) запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 2) запобігання вчиненню правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 3) запобігання вчиненню проступків окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 4) запобігання вчиненню окремих злочинів особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 5) запобігання вчиненню проступків та злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

483. Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.

484. Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.

485. Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.

486. Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на: 1) Генерального прокурора України; 2) Вищий адміністративний суд України; 3) місцеві суди; 4) управління внутрішніх справ областей; 5) управління внутрішньої безпеки УМВСУ в області.

ІІ Рівень

487. Предметом нагляду прокуратури за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) захист особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 3) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 4) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності; 5) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 6) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 7) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством

488. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Прем'єр-міністра України; 4) Кабінету Міністрів України; 5) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 6) Верховного Суду України; 7) Рахункової палати

489. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 4) виконавчих органів місцевих рад; 5) підприємств, установ, організацій; 6) громадських об'єднань; 7) Рахункової палати

490. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Прем'єр-міністра України; 4) Кабінету Міністрів України; 5) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 6) Рахункової палати; 7) а також рішення і дії посадових осіб

491. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестовувати акти Президента України; 2) вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень; 3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; 5) вносити подання до Верховної Ради України; 6) опротестовувати рішення судів; 7) звертатися із заявами до територіальних громад

492. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестовувати акти Президента України; 2) вносити подання до державних органів, громадських організацій про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 4) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб; 5) вносити подання посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 6) опротестовувати рішення судів; 7) звертатися із заявами до територіальних громад

493. Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником: 1) до органу, який його видав; 2) до місцевого суду за місцем знаходження органу; 3) до окружного адміністративного суду за місцем знаходження органу; 4) до вищестоящого органу; 5) до господарського суду за місцем знаходження органу; 6) до органу місцевого самоврядування; 7) до місцевої державної адміністрації

494. У протесті прокурор ставить питання про: 1) зупинення дії акта; 2) скасування акта або приведення його у відповідність з законом; 3) відшкодування завданих збитків; 4) відновлення попереднього стану; 5) припинення незаконної дії посадової особи; 6) поновлення порушеного права; 7) припинення дії акта

495. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником: 1) органу чи посадовій особі, які допустили порушення; 2) до місцевого суду за місцем знаходження органу; 3) до окружного адміністративного суду за місцем знаходження органу; 4) до господарського суду за місцем знаходження органу; 5) до органу місцевого самоврядування; 6) до місцевої державної адміністрації; 7) вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення

496. Письмовий припис вноситься у випадках, коли: 1) порушення закону може спричинити серйозні наслідки; 2) порушення закону має очевидний характер; 3) порушення закону може завдати істотної шкоди інтересам місцевого самоврядування, якщо не буде негайно усунуто; 4) порушення закону може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, якщо не буде негайно усунуто; 5) порушення закону може завдати істотної шкоди громадянам, якщо не буде негайно усунуто; 6) порушення закону загрожує національній безпеці держави; 7) порушення закону загрожує територіальній цілісності держави

497. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником: 1) у державний орган, який наділений повноваженням усунути порушення закону; 2) до місцевого суду за місцем знаходження органу, громадської організації; 3) до окружного адміністративного суду за місцем знаходження органу, громадської організації; 4) до вищестоящого органу; 5) у громадську організацію, яка наділена повноваженням усунути порушення закону; 6) до господарського суду за місцем знаходження органу, громадської організації; 7) посадовій особі, яка наділена повноваженням усунути порушення закону

498. У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається: 1) ким і яке положення закону порушено; 2) в чому полягає порушення закону; 3) хто має усунути порушення закону; 4) які заходи мають бути застосовані до порушників; 5) вимога про усунення порушення закону; 6) що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до усунення порушення закону; 7) заходи для відновлення порушеного стану

499. Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 3) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом лікарських засобів; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з порушенням виборчого законодавства; 6) засуджених до позбавлення волі за військові злочини; 7) засуджених до позбавлення волі за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

500. Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ: 1) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; 2) у разі, якщо піднаглядний став інвалідом першої групи; 3) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання; 4) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; 5) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; 6) у разі призову піднаглядного до Збройних Сил України; 7) у разі смерті піднаглядного

501. Адміністративний нагляд автоматично припиняється: 1) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; 2) у разі, якщо піднаглядний став інвалідом першої групи; 3) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання; 4) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; 5) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; 6) у разі призову піднаглядного до Збройних Сил України; 7) у разі смерті піднаглядного

502. Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані додержувати таких правил: 1) прибути у визначений установою виконання покарання термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ; 2) з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 3) працевлаштуватися і працювати на тиждень не менш як три дні; 4) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 5) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ; 6) у разі від'їзду у службових справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ; 7) не з’являтися на вулиці з 22 години вечора до 8 години ранку

503. До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: 1) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 2) заборона виходу з будинку (квартири) з 22 години вечора до 8 години ранку; 3) заборона відвідувати гральні заклади; 4) заборона перебування у визначених місцях району (міста); 5) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); 6) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць; 7) реєстрація в міліції один раз на тиждень

504. Адміністративний нагляд встановлюється з метою: 1) запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 2) запобігання вчиненню правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 3) запобігання вчиненню проступків окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 4) запобігання вчиненню окремих злочинів особами, звільненими з місць позбавлення волі; 5) запобігання вчиненню проступків та злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 6) і здійснення виховного впливу на них; 7) і здійснення морального впливу на них.

505. Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 3) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 4) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 5) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 6) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 7) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.

506. Підставами для встановлення адміністративного нагляду є: 1) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом токсичних речовин і прекурсорів; 2) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 3) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, токсичних речовин і прекурсорів; 4) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин та прекурсорів; 5) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 6) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 7) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

507. Підставами для встановлення адміністративного нагляду є: 1) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом токсичних речовин і прекурсорів; 2) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 3) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, токсичних речовин і прекурсорів; 4) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин та прекурсорів; 5) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 6) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 7) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

508. Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" порядку терміном від _______ до _______ і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості: 1) одного місяця; 2) двох місяців; 3) шести місяців; 4) одного року; 5) двох років; 6) трьох років; 7) 5-ти років.

КАСУ

І Рівень

509. Завданнями адміністративного судочинства є: 1) захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 2) захист прав та інтересів органів місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин; 3) захист прав та інтересів об’єднань громадян у сфері адміністративно-правових відносин; 4) захист прав та інтересів політичних партій у сфері адміністративно-правових відносин; 5) захист прав та інтересів підприємств, установ, організацій у сфері адміністративно-правових відносин

510. Завданнями адміністративного судочинства є: 1) захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері адміністративно-правових відносин; 2) захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 3) захист прав та інтересів органів місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин; 4) захист прав та інтересів об’єднань громадян у сфері адміністративно-правових відносин; 5) захист прав та інтересів політичних партій у сфері адміністративно-правових відносин

511. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є (предметна підсудність): 1) орган чи посадова особа місцевого самоврядування; 2) орган державної влади; 3) інший державний орган; 4) орган влади Автономної Республіки Крим; 5) посадова чи службова особа органу державної влади

512. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є (предметна підсудність): 1) орган державної влади; 2) посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування; 3) інший державний орган; 4) орган влади Автономної Республіки Крим; 5) посадова чи службова особа органу державної влади

513. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні (предметна підсудність): 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є інший державний орган; 4) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган влади Автономної Республіки Крим; 5) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є посадова чи службова особа органу державної влади

514. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган

515. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган

516. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган

517. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган

518. Адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться Міністерство закордонних справ України; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться Міністерство закордонних справ України

519. Адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій зареєстрована політична партія; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій зареєстрована політична партія

520. Адміністративний суд розглядає справи щодо: 1) конституційності указів та розпоряджень Президента України; 2) законності постанов Верховної Ради України; 3) конституційності постанов Кабінету Міністрів України; 4) конституційності законів; 5) справи про адміністративні правопорушення.

521. Предметом адміністративного судочинства є: 1) публічно-правовий спір; 2) приватно-правовий спір; 3) цивільно-правовий спір; 4) справа про адміністративне правопорушення; 5) майновий спір.

522. Назвіть одну із сторін в адміністративному процесі: 1) експерт; 2) позивач; 3) суддя адміністративного суду; 4) правопорушник; 5) посадова особа.

523. Завданням адміністративного судочинства відповідно до КАС України є: 1) захист інтересів суспільства від порушень з боку фізичних чи юридичних осіб; 2) захист правопорядку і громадського порядку; 3) захист прав, свобод та інтересів держави; 4) захист прав, свобод та інтересів фізичних та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 5) захист права народу на самовизначення

524. Назвіть принцип, який не належить до принципів адміністративного судочинства: 1) обов’язковості судових рішень; 2) рівності сторін судового процесу між собою; 3) гласності і відкритості судового процесу; 4) офіційності з’ясування всіх обставин у справі; 5) диспозитивності.

525. Визначте, до кого оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів: 1) Президента України; 2) Верховної Ради України; 3) Голові Центральної виборчої комісії; 4) Вищого адміністративного суду; 5) Верховного Суду України.

526. Оскарженню в адміністративному суді підлягають:

1. спори, що віднесені до компетенції Конституційного суду

2. постанова слідчого про порушення кримінальної справи

3. рішення суду загальної юрисдикції

4. бездіяльність суб’єктів владних повноважень

5. справи про накладення адміністративних стягнень

527. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. раціонально

2. корисно

3. безсторонньо

4. помірковано

5. упереджено

528. Адміністративна справа за Кодексом адміністративного судочинства – це:

1. спір між фізичною особою і суб’єктом владних повноважень приватного характеру

2. спір між фізичними особами про майнове право

3. публічно-правовий спір

4. спір, у якому хоча б однією зі сторін є юридична особа

5. спір між юридичними особами

529. Під адміністративним судом за Кодексом адміністративного судочинства розуміють:

1. суд, що вирішує адміністративні справи

2. суд спеціальної юрисдикції

3. суд загальної юрисдикції, що вирішує справи про адміністративні правопорушення

4. суд, компетенція якого поширюється на спори публічно-майнового характеру

5. суд, до якого звертається особа для захисту прав, свобод та інтересів у приватно-правових відносинах

530. Порядок звернення до адміністративних судів врегульовується нормами:

1. Кодексу України про адміністративні правопорушення

2. Закону України „Про судоустрій”

3. Кодексу адміністративного судочинства України

4. Закону України „Про адміністративне судочинство”

5. Цивільно-процесуального кодексу України

531. Зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах є:

1. адміністративна скарга

2. адміністративна заява

3. скарга

4. адміністративний позов

5. заява

532. Суб’єктом владних повноважень за Кодексом адміністративного судочинства визнається:

1. слідчий під час проведення слідчих дій

2. комунальне підприємство

3. громадська організація

4. директор державного підприємства

5. орган місцевого самоврядування

533. Стороною в адміністративній справі виступає:

1. суддя

2. відповідач

3. скаржник

4. секретар судового засідання

5. суб’єкт оскарження

534. Стороною в адміністративній справі виступає:

1. кредитор

2. боржник

3. позивач

4. скаржник

5. заявник

535. Публічною службою за Кодексом адміністративного судочинства не визнається:

1. діяльність на державних політичних посадах

2. служба в органах місцевого самоврядування

3. професійна діяльність суддів

4. кур’єрська служба

5. військова служба

536. Компетенція адміністративних судів поширюється на:

1. спори про накладення адміністративних стягнень

2. спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом

3. спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України

4. спори з приводу прийняття громадян на приватну службу

5. спори, що віднесені до юрисдикції Верховного Суду України

537. Компетенція адміністративних судів не поширюється на:

1. спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень

2. спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів

3. спори з приводу прийняття громадян на публічну службу

4. спори, пов’язані із накладенням адміністративних стягнень

5. спори, що належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства

538. Компетенція адміністративних судів не поширюється на:

1. спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його нормативно-правових актів

2. спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його правових актів індивідуальної дії

3. спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій

4. спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності

5. спори щодо правовідносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції

539. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції вирішуюються:

1. суддею одноособово, крім випадків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України

2. колегіально

3. колегією суддів у складі не менше 3 суддів

4. суддею одноособово виключно

5. колегією суддів у складі не менше 5 суддів

540. Серед переліку прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі виберіть такі, що належать виключно сторонам:

1. заявляти клопотання і відводи

2. досягати примирення

3. оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів

4. подавати докази

5. знайомитися з матеріалами справи

541. Серед переліку прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі виберіть такі, що належать виключно сторонам:

1. одержувати копії судових рішень

2. подавати заперечення проти адміністративного позову

3. брати участь у дослідженні доказів

4. подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб

5. давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення

542. Серед переліку прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі виберіть такі, що належать виключно сторонам:

1. змінювати підставу або предмет адміністративного позову

2. знати про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів

3. знати про час і місце судового розгляду

4. робити із матеріалів справи виписки, знімати копії матеріалів справи

5. знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них

543. Вкажіть відповідь, в якій правильно вказано, хто не може бути стороною в адміністративній справі про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень:

1. позивач – фізична особа

2. відповідач – суб’єкт владних повноважень

3. співвідповідач – фізична особа

4. співпозивач – фізична особа

5. позивач – юридична особа

544. Вкажіть відповідь, в якій правильно вказано, хто не може бути стороною в адміністративній справі за позовом суб’єкта владних повноважень:

1. відповідач – особа без громадянства

2. відповідач – суб’єкт владних повноважень

3. позивач – суб’єкт владних повноважень

4. співпозивач – фізична особа

5. відповідач – фізична особа

545. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на:

1. позивача

2. обох сторін

3. відповідача, лише у виняткових випадках

4. позивача, якщо відповідач заперечує проти адміністративного позову

5. відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

546. Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить....., з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів: