Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адміністративне право - тести.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
1.01 Mб
Скачать

3) Застереження;

4) попередження;

5) Громадські роботи.

  1. У якій відповіді поравильно вказано максимальний строк позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення повторного порушення порядку користування цим правом:

1) до двох років; 2) до трьох років; 3) до п’яти років; 4) до десяти років; 5) до п’ятнадцяти років.

  1. Відповідно до КпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою:

1) покарання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення;

2) припинення вчинення проступків;

3) виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення;

4) позбавлення матеріальних благ;

5) висловлення догани особі, яка вчинила правопорушення.

  1. Назвіть відповідь, в якій правильно вказано адміністративне стягнення, яке може виступати як додаткове:

1) адміністративний штраф;

2) позбавлення спеціального права;

3) догана;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям або безпосереднім об’єктом вчинення правопорушення;

5) зауваження.

  1. Назвіть відповідь, в якій правильно вказано адміністративне стягнення, яке може виступати як додаткове:

1) адміністративний штраф;

2) позбавлення спеціального права;

3) сувора догана;

4) зауваження;

5) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям або предметом вчинення проступку.

  1. Назвіть відповідь, в якій правильно вказано адміністративне стягнення, яке може виступати як додаткове:

1) громадські роботи;

2) позбавлення спеціального права;

3) догана;

4) застереження;

5) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям або предметом вчинення проступку.

  1. За адміністративне правопорушення до неповнолітніх у віці від 16 років до 18 років може бути застосовано такий захід впливу:

1) виправні роботи;

2) відшкодування завданої шкоди;

3) застереження;

4) зауваження;

5) штраф.

  1. Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності: 1) більшості членів їх складу; 2) не менш як половини членів їх складу; 3) не менш як двох третин від загального складу; 4) більш як двох третин від загального складу; 5) не менш як трьох четвертих від загального складу.

  2. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності: 1) більшості членів їх складу виконавчого комітету; 2) не менш як половини членів їх складу виконавчого комітету; 3) не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету; 4) більш як двох третин від загального складу виконавчого комітету; 5) не менш як трьох четвертих від загального складу виконавчого комітету.

  3. Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, 153, якщо розмір штрафу не перевищує: 1) одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; 2) двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  4. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом про адміністративне правопорушення; 2) висновком спеціаліста; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення.

  5. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) висновком спеціаліста.

  6. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) протоколом про вилучення речей і документів; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) висновком спеціаліста.

  7. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями потерпілих, свідків; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) поясненнями експерта.

  8. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) поясненями експерта; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) речовими доказами.

  9. Фактичні дані (докази у справі про адміністративне правопорушення) встановлюються: 1) протоколом засідання колегіального органу у справі про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями експерта; 3) поясненнями посадової особи, що затримала особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 4) показами потерпілих, свідків; 5) показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

  10. Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати: 1) більш як одну годину, якщо не встановлено інше; 2) більш як три години, якщо не встановлено інше; 3) більш як дванадцять годин, якщо не встановлено інше; 4) більш як двадцять чотири години, якщо не встановлено інше; 5) більш як сімдесят дві години, якщо не встановлено інше.

  11. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами внутрішніх справ; 2) органами державного пожежного нагляду; 3) працівниками, які здійснюють охорону підприємств, установ та організацій; 4) Державною службою охорони; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

  12. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами державного пожежного нагляду; 2) органами прикордонної служби; 3) працівниками, які здійснюють охорону підприємств, установ та організацій; 4) Державною службою охорони; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

  13. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами державного пожежного нагляду; 2) органами рибоохорони; 3) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 4) Державною службою охорони; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

  14. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами державного пожежного нагляду; 2) органами рибоохорони; 3) органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища; 4) органами Служби безпеки України; 5) членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

  15. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) Служби безпеки України; 2) природоохоронних органів; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  16. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) природоохоронних органів; 2) цивільної авіації; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  17. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) воєнізованої охорони; 2) природоохоронних органів; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  18. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) Міністерства оборони України; 2) органів внутрішніх справ; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  19. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) органів лісоохорони; 2) Міністерства охорони навколишнього природного середовища; 3) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  20. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) органів рибоохорони; 3) Міністерства охорони навколишнього природного середовища; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  21. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) Міністерства охорони навколишнього природного середовища; 3) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  22. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) митних установ; 3) Державної санітарно-епідеміологічної служби; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  23. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те: 1) державними інспекторами з питань інтелектуальної власності; 2) посадовим особами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 3) посадовим особами Державної санітарно-епідеміологічної служби; 4) посадовим особами Державної служби охорони; 5) посадовим особами Міністерства транспорту і зв’язку України.

  24. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) цивільної авіації; 3) Державної санітарно-епідеміологічної служби; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  25. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 3) органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  26. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг; 2) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 3) органів державної податкової служби України; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  27. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) Державної санітарно-епідеміологічної служби; 3) органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  28. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами: 1) громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; 2) цивільної авіації; 3) Державної санітарно-епідеміологічної служби; 4) Державної служби охорони; 5) Міністерства транспорту і зв’язку України.

  29. Особами, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, є: 1) потерпілий; 2) посадова особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) орган, що розглядає справу.

  30. Особами, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, є: 1) посадова особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення; 2) свідок; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) орган, що розглядає справу.

  31. Особами, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, є: 1) законний представник; 2) посадова особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) орган, що розглядає справу.

  32. Особами, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, є: 1) орган, що розглядає справу; 2) посадова особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) експерт.

  33. Особами, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, є: 1) орган, що розглядає справу; 2) посадова особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) захисник.

  34. Особами, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, є: 1) орган, що розглядає справу; 2) посадова особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення; 3) спеціаліст; 4) прокурор; 5) перекладач.

  35. У який строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи розглядається справа про адміністративне правопорушення? 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) семиденний; 4) десятиденний; 5) п’ятнадцятиденний.

  36. У справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про порушення дисциплінарної справи; 3) про зупинення розгляду справи; 4) про передачу справи на розгляд товариського суду; 5) про порушення кримінальної справи.

  37. У справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 КпАП; 2) про порушення дисциплінарної справи; 3) про зупинення розгляду справи; 4) про передачу справи на розгляд товариського суду; 5) про порушення кримінальної справи.

  38. У справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про закриття справи; 2) про порушення дисциплінарної справи; 3) про зупинення розгляду справи; 4) про передачу справи на розгляд товариського суду; 5) про порушення кримінальної справи.

  39. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) законним представником; 2) особою, щодо якої її винесено; 3) захисником; 4) прокурором; 5) батьками неповнолітнього.

  40. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) законним представником; 2) адвокатом; 3) захисником; 4) прокурором; 5) потерпілим.

  41. Постанову адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) у відповідну раду; 2) у виконавчий комітет відповідної ради; 3) у відповідну прокуратуру; 4) у відповідну місцеву державну адміністрацію; 5) в окружний адміністративний суд.

  42. Постанову адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) у відповідну раду; 2) в окружний адміністративний суд; 3) в районний (міський) суд; 4) у відповідну місцеву державну адміністрацію; 5) в адміністративну комісію вищого рівня.

  43. Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) в окружний адміністративний суд; 2) у виконавчий комітет вищої за рівнем ради; 3) в районний (міський) суд; 4) у відповідну прокуратуру; 5) у відповідну місцеву державну адміністрацію.

  44. Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) у відповідну раду; 2) у виконавчий комітет вищої за рівнем ради; 3) у відповідну прокуратуру; 4) у відповідну місцеву державну адміністрацію; 5) в окружний адміністративний суд.

  45. Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом __________ з дня винесення постанови: 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п’ятнадцяти днів; 5) одного місяця.

  46. Скарга і протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в ___________ з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України: 1) триденний строк; 2) п’ятиденний строк; 3) десятиденний строк; 4) п’ятнадцятиденний строк; 5) місячний строк.

  47. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) скасовує постанову і порушує кримінальну справу; 5) накладає інше стягнення.

  48. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) змінює постанову з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) накладає інше стягнення; 5) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу.

  49. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) змінює постанову з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 2) накладає інше стягнення; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) скасовує постанову і закриває справу; 5) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу.

  50. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) змінює постанову з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; 2) накладає інше стягнення; 3) скасовує постанову і приймає нову постанову; 4) закриває справу і передає матеріали на розгляд трудового колективу; 5) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення.

  51. Копія рішення по скарзі або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення протягом __________ надсилається особі, щодо якої її винесено: 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п’ятнадцяти днів; 5) одного місяця.

  52. Постанова про адміністративний арешт виконується: 1) органом Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) органом внутрішніх справ; 3) відділом державної виконавчої служби; 4) органом місцевого самоврядування; 5) органом виконання покарань місцевої державної адміністрації.

  53. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до: 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п’ятнадцяти днів; 5) одного місяця.

  54. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом __________ з дня винесення: 1) п’ятнадцяти днів; 2) одного місяця; 3) двох місяців; 4) трьох місяців; 5) одного року.

  55. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через ___________ з дня вручення йому постанови про накладення штрафу: 1) три дні; 2) п’ять днів; 3) десять днів; 4) п’ятнадцять днів; 5) один місяць.

  56. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до: 1) органу Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) органу внутрішніх справ; 3) відділу державної виконавчої служби; 4) органу місцевого самоврядування; 5) Ощадному банку України.

  57. Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується: 1) органом Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) виконавчим комітетом відповідної ради; 3) державним виконавцем; 4) органом місцевого самоврядування; 5) органом виконання покарань місцевої державної адміністрації.

  58. Постанова про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються: 1) органом Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) органом внутрішніх справ; 3) державним виконавцем; 4) органом місцевого самоврядування; 5) органом виконання покарань місцевої державної адміністрації.

  59. Постанова районного (міського) суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається на виконання: 1) органу Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) органу внутрішніх справ; 3) відділу державної виконавчої служби; 4) органу місцевого самоврядування; 5) місцевій державній адміністрації.

  60. Постанова районного (міського) суду (судді) про застосування громадських робіт надсилається на виконання: 1) органу Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) органу внутрішніх справ; 3) відділу державної виконавчої служби; 4) органу місцевого самоврядування; 5) місцевій державній адміністрації.

ІІ Рівень

  1. Які слова пропущені у законодавчому визначенні: „Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на ... ... і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність” 1) громадський порядок; 2) державний порядок; 3) встановлений порядок управління; 4) власність; 5) майно громадян; 6) права і свободи громадян; 7) інтереси громадян.

  2. Які форми вини при вчиненні адміністративного правопорушення передбачає чинне адміністративне законодавство? 1) завідомість; 2) злочинне невігластво; 3) умисел; 4) недбалість; 5) упередженість; 6) необережність; 7) цілеспрямованість.

  3. Орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення може: 1) зменшити розмір стягнення, яке передбачає закон за дане правопорушення; 2) рекомендувати добровільно відшкодувати заподіяну шкоду; 3) звільнити порушника від адміністративної відповідальності; 4) призначити стягнення іншого виду, ніж встановлене законом за правопорушення; 5) винести письмову пересторогу про недопустимість повторного вчинення правопорушень; 6) передати порушника під нагляд батькам або опікунам; 7) обмежитись усним зауваженням.

  4. Які обставини враховуються при вирішенні питання про доцільність передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудовому колективу? 1) наявність чи відсутність згоди потерпілого на таку передачу; 2) особа правопорушника; 3) час, який минув з моменту вчинення правопорушення; 4) відшкодування заподіяної шкоди; 5) малозначність вчиненого правопорушення; 6) характер вчиненого правопорушення; 7) форму вини, з якою вчинене це правопорушення.

  5. Під якими номерами вказані слова (словосполучення), які є частинами наступного законодавчого визначення: „ Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла ... або ... внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, ... чи іншого хворобливого стану”? 1) орієнтуватись у ситуації; 2) усвідомлювати свої дії; 3) слабоумства; 4) керувати ними; 5) думати про них; 6) згадувати їх; 7) легковажності.

  6. Під якими номерами вказані слова (словосполучення), які є частинами наступного законодавчого визначення: „Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, ... протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, ... її шкідливі наслідки і ... їх або свідомо допускала настання цих наслідків”? 1) не усвідомлювала; 2) усвідомлювала; 3) не передбачала; 4) передбачала; 5) частково передбачала; 6) не бажала; 7) бажала.

  7. Під якими номерами вказані слова (словосполучення), які є частинами наступного законодавчого визначення: „Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, ... можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або ... можливості настання, хоч ... і могла їх передбачити”? 1) передбачала частково; 2) передбачала; 3) не передбачала; 4) не повинна була; 5) повинна була; 6) повинна була частково; 7) не передбачала частково.

  8. Під якими номерами вказані слова, які є частинами наступного законодавчого визначення: „Особа, яка діяла в стані крайньої ... , необхідної ... або яка була в стані ... , не підлягає адміністративній відповідальності”? 1) вимушеності; 2) необхідності; 3) захисту; 4) самозахисту; 5) оборони; 6) схвильованості; 7) неосудності.

  9. Під якими номерами вказані слова (словосполучення), які є частинами наступного законодавчого визначення: „Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими нормативними актами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення ... , яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута ... і якщо заподіяна шкода є ... , ніж відвернена шкода”? 1) недбалості; 2) небезпеки; 3) іншими засобами; 4) такими ж засобами; 5) вагомими засобами; 6) менш значною; 7) суттєвою.

  10. В яких відповідях правильно названі адміністративні стягнення, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові? 1) грошовий штраф; 2) реквізиція цінностей, здобутих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 3) зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитися перед потерпілим; 4) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; 5) виправно-трудові роботи; 6) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом вчинення адміністративного правопорушення; 7) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові.

  11. В яких відповідях правильно названі особи, до яких не може застосовуватися адміністративний арешт? 1) ветерани праці і війни; 2) державні службовці; 3) депутати місцевих рад; 4) жінки, які мають неповнолітніх дітей; 5) жінки, які мають дітей віком до 12 років; 6) особи, які вперше притягаються до адміністративної відповідальності; 7) інваліди першої групи.

  12. В яких відповідях не правильно названо види адміністративних стягнень? 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення волі до шести місяців; 6) конфіскація всього майна правопорушника; 7) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

  13. В яких відповідях правильно названо заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень: 1) попередження 2) застереження 3) сувора догана 4) зобов‘язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого 5) виправні роботи 6) передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам на їх прохання 7) конфіскація.

  14. При накладенні адміністративних стягнень враховуються: 1) майновий стан порушника; 2) наявність у порушника дітей віком до дванадцяти років; 3) інвалідність порушника; 4) особа порушника; 5) ступінь вини порушника; 6) обставини, що обтяжують відповідальність; 7) вчинення правопорушення в ході виконання посадових обов‘язків.

  15. В яких відповідях не правильно названо обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення? 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані неосудності; 7) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

  16. У відповідях під котрими номерами неправильно названо адміністративні правопорушення, за вчинення яких неповнолітні несуть відповідальність на загальних підставах: 1) дрібне хуліганство; 2) порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; 3) дрібне викрадення чужого майна; 4) порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів; 5) випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам; 6) злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції; 7) порушення правил адміністративного нагляду.

  17. У відповідях під котрими номерами правильно вказані слова (слово­сполучення), які пропущені у наведеному законодавчому положенні: “Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла ____ або ____ внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, ____ чи іншого хворобливого стану”?

  1. оцінити наслідків діяння;

  2. встановити нанесену шкоду;

  3. слабоумства;

  4. керувати ними;

  5. управляти діями;

  6. усвідомлювати свої дії;

  7. тимчасової втрати пам’яті.

  1. У відповідях під котрими номерами правильно вказані слова (слово­сполучення), які пропущені у наведеному законодавчому положенні: «Сільські, селищні, міські, обласні ради мають право приймати в межах, що визначаються законами, рішення з питань/___________/, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність»:

1) охорони пам’яток історії та культури;

2) боротьби із шкідниками;

3) боротьби з епідеміями;

4) боротьби з корупцією;

5) боротьби зі стихійним лихом;

6) охорони навколишнього природнього середовища;

7) боротьби зі дрібним хуліганством.

  1. У відповідях під котрими номерами правильно вказані слова (словосполучення), які пропущені у наведеному законодавчому положенні: “Адміністративне правопору­шення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, ____ протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, ____ її шкідливі наслідки і ____ їх або свідомо допускала настання цих наслідків”?

1) уявляла;

2) легковажно ставилась до вчинюваного;

3) усвідомлювала;

4) передбачала;

5) планувала;

6) бажала;

7) могла передбачити.

  1. У відповідях під котрими номерами правильно вказані слова, які пропущені у законодавчому положенні: “Особа, яка діяла в стані крайньої ____, необхідної ____ або яка була в стані ____, не підлягає адміністративній відповідальності”?

1) оборони;

2) слабоумства;

3) необережності;

4) неосудності;

5) обмеженої дієздатності;

6) потреби;

7) необхідності.

  1. У відповідях, під якими номерами правильно викладено положення, що сто­суються адміністративної вiдповiдальностi військовослужбовців?

1) несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;

2) до них може бути застосовано громадські роботи;

3) дані положення стосуються виключно військовослужбовців строкової служби;

4) не можуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах;

5) не може застосовуватись такий вид адміністративного стягнення як штраф;

6) до них не може бути застосовано громадські роботи;

7) застосовується одне з адміністративних стягнень – адміністративний арешт.

  1. Назвіть відповіді, в яких правильно названо види адміністративних стягнень:

1) сувора догана;

2) позбавлення права займати певні посади;

3) позбавлення волі;