- •Іноземці та особи без громадянства
- •Звернення громадян
- •Органи виконавчої влади
- •Кабінет Міністрів України
- •5. Присягу
- •1. Не менш як двома третинами його членів
- •3. Більшістю від конституційного складу Верховної Ради України
- •1. Складення присяги та підписання її змісту
- •2. Не пізніш як у тридцятиденний строк
- •5. Солідарну відповідальність
- •3. Більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів
- •1. Регламентом Кабінету Міністрів України
- •2. Розпоряджень Кабінету Міністрів України
- •Державна служба
- •Державна реєстрація та оприлюднення актів органів виконавчої влади
- •2) Не пізніше як у п’ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання;
- •Адміністративна відповідальність
- •Недодержанням установлених правил у сфері майнових відносин між громадянами.
- •Несуть відповідальність за дисциплінарними статутами;
- •За вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції несуть відповідальність на загальних підствах;
- •Вчинення протиправних дій в стані сильного душевного хвилювання;
- •Несуть відповідальність за правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління;
- •3) Штраф;
- •3) За систематичне порушення правил полювання;
- •4) За своїм характером;
- •5) Недодержанням встановлених правил у сфері майнових відносин між громадянами.
- •3) Застереження;
- •Слабоумства;
- •Керувати ними;
- •Усвідомлювати свої дії;
- •3) Боротьби з епідеміями;
- •5) Боротьби зі стихійним лихом;
- •Забезпечення законності
- •Адміністративно-правові режими
- •Цілком таємно
- •Службою Безпеки України
- •Забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
- •Кабінетом Міністрів України;
- •Оборона та зсу
Забезпечення законності
Хто зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності? 1) Президент України; 2) Президент України за погодженням з Верховною Радою України; 3) Генеральний прокурор України; 4) Верховна Рада України; 5) Верховний Суд України
Хто скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим? 1) Президент України; 2) Президент України за погодженням з Прем’єр-міністром; 3) Кабінет Міністрів України; 4) Верховна Рада України; 5) Верховний Суд України
Кому підзвітні та підконтрольні голови місцевих державних адміністрацій? 1) Президенту України; 2) Президенту України та Кабінету Міністрів України; 3) Кабінету Міністрів України; 4) органам виконавчої влади вищого рівня; 5) Міністерству юстиції України
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Прем'єр-міністра України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховного Суду України
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Кабінету Міністрів України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховного Суду України
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховного Суду України
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 4) Рахункової палати; 5) місцевих судів
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) виконавчих органів місцевих рад; 5) Рахункової палати
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) Рахункової палати; 5) підприємств, установ, організацій
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) Рахункової палати; 5) громадських об'єднань
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) місцевих судів; 4) Рахункової палати; 5) а також рішення і дії посадових осіб
Протест прокурора: 1) припиняє дію опротестованого акта; 2) призупиняє дію опротестованого акта; 3) зупиняє дію опротестованого акта; 4) скасовує дію опротестованого акта; 5) відстрочує дію опротестованого акта
Протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у _______ строк після його надходження: 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний
У який строк повідомляється прокурору про наслідки розгляду протесту? 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний
Протягом якого строку з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду до суду може бути подано заяву прокурором? 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п'ятнадцяти днів; 5) одного місяця
Припис підлягає: 1) негайному виконанню; 2) виконанню у триденний строк; 3) виконанню у п’ятиденний строк; 4) виконанню у десятиденний строк; 5) виконанню у п’ятнадцятиденний строк
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом: 1) трьох днів; 2) п’яти днів; 3) десяти днів; 4) п'ятнадцяти днів; 5) одного місяця
Не пізніш як у ______ строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору (подання прокурора): 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у ______ строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом: 1) триденний; 2) п’ятиденний; 3) десятиденний; 4) п’ятнадцятиденний; 5) місячний
Адміністративний нагляд встановлюється терміном _____________ і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості: 1) до одного року; 2) до двох років; 3) від шести місяців до одного року; 4) від одного року до двох років; 5) від одного року до трьох років
Адміністративний нагляд здійснюється: 1) органом Державного департаменту України з питань виконання покарань; 2) органом внутрішніх справ; 3) державним виконавцем; 4) міліцією; 5) інспектором з питань здійснення адміністративного наляду
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду може бути застосована реєстрація в міліції: 1) до чотирьох разів на місяць; 2) від одного до трьох разів на місяць; 3) від одного до чотирьох разів на місяць; 4) один раз на тиждень; 5) два рази на тиждень
Адміністративний нагляд встановлюється з метою: 1) запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 2) запобігання вчиненню правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 3) запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 3) запобігання вчиненню проступків окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 4) запобігання вчиненню окремих злочинів особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них; 5) запобігання вчиненню проступків та злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на: 1) Генерального прокурора України; 2) Вищий адміністративний суд України; 3) місцеві суди; 4) управління внутрішніх справ областей; 5) управління внутрішньої безпеки УМВСУ в області.
Предметом нагляду прокуратури за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) захист особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 3) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 4) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності; 5) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 6) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 7) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Прем'єр-міністра України; 4) Кабінету Міністрів України; 5) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 6) Верховного Суду України; 7) Рахункової палати
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2) Президента України; 3) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 4) виконавчих органів місцевих рад; 5) підприємств, установ, організацій; 6) громадських об'єднань; 7) Рахункової палати
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти: 1) Верховної Ради України; 2) Президента України; 3) Прем'єр-міністра України; 4) Кабінету Міністрів України; 5) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 6) Рахункової палати; 7) а також рішення і дії посадових осіб
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестовувати акти Президента України; 2) вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень; 3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; 5) вносити подання до Верховної Ради України; 6) опротестовувати рішення судів; 7) звертатися із заявами до територіальних громад
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестовувати акти Президента України; 2) вносити подання до державних органів, громадських організацій про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 4) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб; 5) вносити подання посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 6) опротестовувати рішення судів; 7) звертатися із заявами до територіальних громад
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником: 1) до органу, який його видав; 2) до місцевого суду за місцем знаходження органу; 3) до окружного адміністративного суду за місцем знаходження органу; 4) до вищестоящого органу; 5) до господарського суду за місцем знаходження органу; 6) до органу місцевого самоврядування; 7) до місцевої державної адміністрації
У протесті прокурор ставить питання про: 1) зупинення дії акта; 2) скасування акта або приведення його у відповідність з законом; 3) відшкодування завданих збитків; 4) відновлення попереднього стану; 5) припинення незаконної дії посадової особи; 6) поновлення порушеного права; 7) припинення дії акта
Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником: 1) органу чи посадовій особі, які допустили порушення; 2) до місцевого суду за місцем знаходження органу; 3) до окружного адміністративного суду за місцем знаходження органу; 4) до господарського суду за місцем знаходження органу; 5) до органу місцевого самоврядування; 6) до місцевої державної адміністрації; 7) вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення
Письмовий припис вноситься у випадках, коли: 1) порушення закону може спричинити серйозні наслідки; 2) порушення закону має очевидний характер; 3) порушення закону може завдати істотної шкоди інтересам місцевого самоврядування, якщо не буде негайно усунуто; 4) порушення закону може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, якщо не буде негайно усунуто; 5) порушення закону може завдати істотної шкоди громадянам, якщо не буде негайно усунуто; 6) порушення закону загрожує національній безпеці держави; 7) порушення закону загрожує територіальній цілісності держави
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником: 1) у державний орган, який наділений повноваженням усунути порушення закону; 2) до місцевого суду за місцем знаходження органу, громадської організації; 3) до окружного адміністративного суду за місцем знаходження органу, громадської організації; 4) до вищестоящого органу; 5) у громадську організацію, яка наділена повноваженням усунути порушення закону; 6) до господарського суду за місцем знаходження органу, громадської організації; 7) посадовій особі, яка наділена повноваженням усунути порушення закону
У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається: 1) ким і яке положення закону порушено; 2) в чому полягає порушення закону; 3) хто має усунути порушення закону; 4) які заходи мають бути застосовані до порушників; 5) вимога про усунення порушення закону; 6) що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до усунення порушення закону; 7) заходи для відновлення порушеного стану
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 3) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом лікарських засобів; 4) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 5) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з порушенням виборчого законодавства; 6) засуджених до позбавлення волі за військові злочини; 7) засуджених до позбавлення волі за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ: 1) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; 2) у разі, якщо піднаглядний став інвалідом першої групи; 3) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання; 4) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; 5) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; 6) у разі призову піднаглядного до Збройних Сил України; 7) у разі смерті піднаглядного
Адміністративний нагляд автоматично припиняється: 1) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; 2) у разі, якщо піднаглядний став інвалідом першої групи; 3) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання; 4) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; 5) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; 6) у разі призову піднаглядного до Збройних Сил України; 7) у разі смерті піднаглядного
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані додержувати таких правил: 1) прибути у визначений виправно-трудовою установою термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ; 2) з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 3) працевлаштуватися і працювати на тиждень не менш як три дні; 4) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 5) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ; 6) у разі від'їзду на відпочинок з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ; 7) не з’являтися на вулиці з 22 години вечора до 8 години ранку
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: 1) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 2) заборона виходу з будинку (квартири) з 22 години вечора до 8 години ранку; 3) заборона відвідувати гральні заклади; 4) заборона перебування у визначених місцях району (міста); 5) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); 6) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць; 7) реєстрація в міліції один раз на тиждень
Адміністративний нагляд встановлюється з метою: 1) запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 2) запобігання вчиненню правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 3) запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 3) запобігання вчиненню проступків окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 4) запобігання вчиненню окремих злочинів особами, звільненими з місць позбавлення волі; 5) запобігання вчиненню проступків та злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі; 6) і здійснення виховного впливу на них; 7) і здійснення морального впливу на них.
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 3) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 4) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 5) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 6) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин; 7) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних і токсичних речовин та прекурсорів.
Підставами для встановлення адміністративного нагляду є: 1) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом токсичних речовин і прекурсорів; 2) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 3) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, токсичних речовин і прекурсорів; 4) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин та прекурсорів; 5) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 6) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, дуже тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 7) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Підставами для встановлення адміністративного нагляду є: 1) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом токсичних речовин і прекурсорів; 2) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 3) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, токсичних речовин і прекурсорів; 4) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин та прекурсорів; 5) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 6) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 7) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-попереднього звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" порядку терміном від _______ до _______ і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості: 1) одного місяця; 2) двох місяців; 3) шести місяців; 4) одного року; 5) двох років; 6) трьох років; 7) 5-ти років.
КАСУ
Завданнями адміністративного судочинства є: 1) захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 2) захист прав та інтересів органів місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин; 3) захист прав та інтересів об’єднань громадян у сфері адміністративно-правових відносин; 4) захист прав та інтересів політичних партій у сфері адміністративно-правових відносин; 5) захист прав та інтересів підприємств, установ, організацій у сфері адміністративно-правових відносин
Завданнями адміністративного судочинства є: 1) захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері адміністративно-правових відносин; 2) захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 3) захист прав та інтересів органів місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин; 4) захист прав та інтересів об’єднань громадян у сфері адміністративно-правових відносин; 5) захист прав та інтересів політичних партій у сфері адміністративно-правових відносин
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є (предметна підсудність): 1) орган чи посадова особа місцевого самоврядування; 2) орган державної влади; 3) інший державний орган; 4) орган влади Автономної Республіки Крим; 5) посадова чи службова особа органу державної влади
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є (предметна підсудність): 1) орган державної влади; 2) посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування; 3) інший державний орган; 4) орган влади Автономної Республіки Крим; 5) посадова чи службова особа органу державної влади
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні (предметна підсудність): 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є інший державний орган; 4) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган влади Автономної Республіки Крим; 5) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є посадова чи службова особа органу державної влади
Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган
Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган
Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган
Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться відповідний орган
Адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться Міністерство закордонних справ України; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій знаходиться Міністерство закордонних справ України
Адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються (територіальна підсудність): 1) апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 2) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ; 3) Вищим адміністративним судом України; 4) окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій зареєстрована політична партія; 5) місцевим загальним судом як адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на адміністративну одиницю, в якій зареєстрована політична партія
Адміністративний суд розглядає справи щодо: 1) конституційності указів та розпоряджень Президента України; 2) законності постанов Верховної Ради України; 3) конституційності постанов Кабінету Міністрів України; 4) конституційності законів; 5) справи про адміністративні правопорушення.
Справу щодо оскарження особою наказу міністерства у зв’язку з його неконституційністю розглядає за суттю: 1) міністр; 2) Вищий адміністративний суд України; 3) окружний адміністративний суд; 4) Конституційний Суд України; 5) Верховний Суду України.
Предметом адміністративного судочинства є: 1) публічно-правовий спір; 2) приватноправовий спір; 3) цивільно-правовий спір; 4) справа про адміністративне правопорушення; 5) лише адміністративний спір.
Назвіть одну із сторін в адміністративному процесі: 1) експерт; 2) позивач; 3) суддя адміністративного суду; 4) правопорушник; 5) посадова особа.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до КАС України є: 1) захист інтересів суспільства від порушень з боку фізичних чи юридичних осіб; 2) захист правопорядку і громадського порядку; 3) захист прав, свобод та інтересів держави; 4) захист прав, свобод та інтересів фізичних та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 5) захист права народу на самовизначення
Формою звернення до адміністративного суду є: 1) заява; 2) клопотання; 3) адміністративна скарга; 4) адміністративний позов; 5) подання.
Назвіть принцип, який не належить до принципів адміністративного судочинства: 1) обов’язковості судових рішень; 2) рівності сторін судового процесу між собою; 3) гласності і відкритості судового процесу; 4) офіційності з’ясування всіх обставин у справі; 5) диспозитивності.
Визначте, до кого оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів: 1) Президента України; 2) Верховної Ради України; 3) Голові Центральної виборчої комісії; 4) Вищого адміністративного суду; 5) Верховного Суду України.
Завданнями адміністративного судочинства є: 1) захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 2) захист прав та інтересів органів місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин); 3) захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; 4) захист прав, свобод та інтересів громадян у сфері публічно-правових відносин; 5) захист прав та інтересів об’єднань громадян у сфері адміністративно-правових відносин; 6) захист прав та інтересів політичних партій у сфері адміністративно-правових відносин; 7) захист прав та інтересів підприємств, установ, організацій у сфері адміністративно-правових відносин
Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) справедливість та неупередженість; 6) право на звернення до адміністративного суду; 7) повага до честі та гідності
Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 2) справедливість та неупередженість; 3) право на звернення до адміністративного суду; 4) повага до честі та гідності; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов'язковість судових рішень
Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) справедливість та неупередженість; 3) право на звернення до адміністративного суду; 4) повага до честі та гідності; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов'язковість судових рішень
Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 2) справедливість та неупередженість; 3) право на звернення до адміністративного суду; 4) повага до честі та гідності; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) законність
Компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори про банкрутство; 5) спори за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 6) спори за заявами органів Державної податкової служби України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 7) спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів
Компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 2) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори про банкрутство; 5) спори за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 6) спори за заявами органів Державної податкової служби України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 7) справи про накладення адміністративних стягнень
Компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 2) спори за заявами органів Державної податкової служби України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 3) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 4) справи про накладення адміністративних стягнень; 5) спори за заявами контролюючих органів; 6) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 7) спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів
Компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 2) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 4) спори за заявами органів Державної податкової служби України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 5) справи про накладення адміністративних стягнень; 6) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 7) спори за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є (предметна підсудність): 1) орган чи посадова особа місцевого самоврядування; 2) орган державної влади; 3) посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування; 4) орган влади Автономної Республіки Крим; 5) посадова чи службова особа органу державної влади; 6) інший державний орган; 7) місцева державна адміністрація
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні (предметна підсудність): 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є інший державний орган; 4) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган влади Автономної Республіки Крим; 5) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є посадова чи службова особа органу державної влади; 6) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування; 7) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є (предметна підсудність): 1) орган державної влади; 2) інший державний орган; 3) орган влади Автономної Республіки Крим; 4) орган чи посадова особа місцевого самоврядування; 5) посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування; 6) посадова чи службова особа органу державної влади; 7) Центральна виборча комісія у справах щодо встановлення результатів виборів або всеукраїнського референдуму
Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи (предметна підсудність): 1) щодо визнання виборів голови Верховної Ради України недійсними; 2) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму; 3) щодо скасування реєстрації кандидата у народні депутати; 4) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України; 5) щодо скасування реєстрації політичної партії; 6) щодо скасування реєстрації виборчого блоку; 7) щодо скасування результатів референдуму
Компетенція адміністративних судів не поширюється на: 1) спори щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму; 2) спори щодо відносин, які відповідно до статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності; 3) спори щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; 4) справи про накладення адміністративних стягнень; 5) спори щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України; 6) спори з приводу прийняття на державну службу; 7) спори за зверненнями органів виконавчої влади щодо примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові справи: 1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму; 2) щодо відносин, які відповідно до статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності; 3) щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; 4) про накладення адміністративних стягнень; 5)щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України; 6) щодо конституційності актів Президента України; 7) щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, демонстрації тощо).
Адміністративний суд розглядає справи щодо: 1) конституційності указів Президента України; 2) законності постанов Верховної Ради України; 3) конституційності постанов Кабінету Міністрів; 4) законності розпоряджень Кабінету Міністрів України; 5) конституційності постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 6) законності і конституційності нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; 7) законності розпоряджень Президента України
Адміністративний суд не розглядає справи щодо: 1) конституційності указів та розпоряджень Президента України; 2) законності постанов Верховної Ради України; 3) конституційності постанов Кабінету Міністрів; 4) законності нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; 5) законності розпоряджень Президента України; 6) конституційності актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; 7) правильно все вище назване.
Принципами адміністративного судочинства, згідно з КАС України, є: 1) верховенство закону; 2) верховенство права; 3) спеціалізація; 4) неоскаржуваності рішень судових рішень; 5) гласності і відкритості адміністративного процесу; 6) змагальності сторін; 7) імперативність.
Принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу означає: 1) рівність в управлінських відносинах; 2) рівність перед судом; 3) соціальну рівність; 4) рівність перед законом; 5) рівність у витратах на судовий процес; 6) рівність сторін; 7) все вище назване правильно.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративними позовами: 1) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 2) щодо рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації); 5) щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій; 6) про тимчасове зупинення окремих видів діяльності об’єднання громадян; 7) щодо спорів про звільнення з публічної служби.
