Гази вугільних шахт

У процесі метаморфізму вугільної речовини утворюється значний обсяг газів, в першу чергу вуглеводневих - метану та його гомологів. Вважається, що тонна вугілля може про­дукувати до 200м³ метану. Частина газу залишається у вугіл­лі, частина мігрує у породи або в атмосферу. Ресур­си газу вугільних басейнів світу досягають десятки трильйонів кубометрів. У деяких державах проводиться дегазація шахт і виділений метан з успіхом використовується. Так за усним повідомленням Б. Патона (2001) в США із загального об’єму газу, що використовується, близько 30% складає вугільний газ.

За даними О.Є. Іванціва, С.О. Лизуна та М.П. Гальміза [90] у вугільних пластах та вмісних їх гірських породах вугільних басейнів України міститься значна кількість метану, яка в декілька разів перевищує запаси природного газу. Загальні ресурси метану у вугіллі Львівсько-Волинського і Донецького басейнів становлять 1.5-2трлн.м³, а з врахуванням метану, що знаходиться у вуглевмісних породах, в т.ч. і в розсіяній вуглистій органіці, перевищують 12-20трлн.м³, з яких 30-3.5трлн.м³ придатні до видобутку. Більш точна оцінка ресурсів метану в гірських породах та вугіллі України вимагає детальнішої розвідки на вуглеводневі гази.

Сланцевий газ (природний) – альтернативний природний газ, що видобувається зі сланцю, складається переважно з метану.

Для його видобутку використовують горизонтальне буріння і гідророзрив пласту. Аналогічна технологія видобутку застосовується і для отримання вугільного метану. Хоча сланцевий газ міститься в невеликих кількостях (0,2-3,2 млрд. м³/км²), але за рахунок розтину великих площ можна одержувати значну кількість такого газу. Головна перевага сланцевого газу — близькість до ринків збуту. За попередніми підрахунками ресурси сланцевого газу в світі складають 200 трлн.м³. У США розвідані запаси сланцевого газу складають 24 трлн. м³. Провідною корпорацією в США з видобутку сланцевого газу є Chesapeake Energy.

Перший вуглеводневий газ, який почали видобувати у світі, – це був якраз сланцевий газ. У 1821 році в Сполучених Штатах була пробурена перша свердловина. Але тоді інтерес до сланцевого газу впав, тому що його видобування було дуже дорогим.

Сланець - це гірська порода, горюча частина якого займає там десь 17-30%, в найкращих випадках більше. Газ утворюється в певних невеличких кишенях. Для того, щоб дістатися до цього газу треба мати певні технології. Ці технології з’явилися в США, тому що 70% всіх покладів сланцевого газу знаходиться саме там. В роки нафтової кризи американський уряд знайшов чотири дуже великих поклади сланцевого газу. Потрібні були технології видобування, якою стало горизонтальне буріння, але цього не достатньо, треба створити так званий гідроудар. Для того щоб його здійснити, треба закачати воду, пісок і певні хімікати.

Оцінка покладів сланцевого газу в Україні не робилася, проте за деякими оцінками можна видобувати приблизно 15-20 мільярдів кубометрів. Є певний інтерес канадської, французької та польської компаній. Вважається, що поклади у нас є найбільшими в Європі. За загальними оцінками, до сланцевого газу можна дістатися через 7-8 років.

Головними країнами з покладами сланцевого газу є Росія, Китай, США, Австралія, Індія, Польща, Німеччина, Великобританія та Україна, яка займає серед них 3-4 місце. Проте це дійсно це непроста технологія.

Польська Eurogas уже підписала договір про конфіденційність з французькою компанією Total по нашим нетрадиційним газам. В Західній Україні вони планують розробку можливо вже найближчим часом.

На сьогоднішній день видобувати сланцевий газ однозначно вигідно, в середньому видобування природного газу коштує приблизно 40 доларів за тисячу кубометрів, а сланцевого – 70-130.

Точні цифри стосовно запасів сланцевого газу назвати важко. Вони є в центральній Україні – Черкаська, Чернігівська, Кіровоградська області, на заході Україні – Львівсько-Волинський басейн

Найбільшого успіху досягла компанія Chesapeake Energy. Її фахівці реанімували старий метод горизонтального буріння, коли введений у пласт бур починають переводити у горизонтальне положення. Після цього у свердловинах створюють ефект гідравлічного удару за рахунок закачування води та хімікатів.

Більш того, запаси сланцевого газу у США перевищують 2 000 трильйонів кубічних футів (1 фут дорівнює 0,3 метра), і цих обсягів вистачить на сто років. У Росії запаси звичайного газу оцінюються у 1 529 трильйонів кубічних футів.

Особливістю видобутку сланцевого газу є велика кількість свердловин на обмеженій території, пояснює професор. Приміром, у США є 40 тисяч свердловин, а загалом на Західній Україні нині їх 2 тисячі. За словами Крупського, може виникнути проблема з рекреаційними зонами, оскільки поклади імовірно знаходяться на території Карпат і Прикарпаття. Певні перспективи щодо сланцевого газу має Бориславсько-Покутська зона, де зосередженні нафтові родовища.

Перше – в Україні дійсно є кілька родовищ сланців. Мова йде про Бовтиське родовище. Але це не той тип сланців, з яких газ добувають у США. Це сланці інакші, які дають можливість переробляти у рідке паливо до 15% маси. Із газом там складніше.

Щодо України. Бовтиське родовище – це не родовище сланцевого газу, це бітумнеродовище, запаси якого спочатку треба переробляти в смолу, а потім в сланцеву олію, яка за своїм складом дуже близька до високоякісної нафти, з якої можна виготовляти бензин, дизельне пальне та різні похідні від вуглеводів.Зараз там іде оцінка запасів. Його потенціал становитьблизько 500 млн т. Але для цього потрібно освоїти нову технологію, яку розробила компанія Shell, і яка зараз активно використовується в США. Коротка ремарка по сланцях на Бовтиському родовищі: це Черкаська і Кіровоградська області. Насправді, там вже три роки, якщо не виженуть, реалізується невеличкий пілотний проект. Разом з однією з провідних литовських компаній іде видобуток цих горючих сланців і їх переробка. Рентабельність проекту надзвичайно висока.

В Україні дійсно є потужні райони, у яких потрібно проводити георозвідувальні роботи, вивчати ці сланці, картувати їх і описувати, наскільки готові вони до розробки. Це і Волино-Подільський вугільний басейн, це і менілітові сланці Карпат, Крим, Дніпровсько-Донецька западина, Український щит ( в т.ч. в таких западинах як Бовтиська).