3. Стандартизація єс в галузі івк

З метою підвищення координації національних, регіональних та міжнародних органів зі стандартизації в галузі ІВК, Інститут Комп’ютерних Технологій (ICT), за підтримкою Європейської Комісії, створила Європейську Ініціативу Стандартизації Електронного Підпису (EESSI).

Основними принципами роботи EESSI є:

• ефективне залучення всіх сторін в області ЕЦП у процеси стандартизації;

• відкритість і прозорість механізмів та обраних ініціатив, що використовуються;

• використання міжнародних рішень, які дозволяють уникнути дублювання роботи.

У 1999 році в рамках EESSI була розроблена робоча програма зі стандартизації в галузі ЕЦП та ІВК [16].

У робочій програмі були визначені як критичні три ключові напрямки стандартизації:

• стандартизація якості та функціонування постачальників послуг зі сертифікації (ППС);

• стандартизація якості та функціонування механізмів створення та перевірки ЕЦП;

• стандартизація вимог до ЕЦП.

Основною технологією для підтримки ЕЦП визначають технологію ІВК. Під час створення та використання технологій ІВК пріоритетне значення мають:

• вимоги безпеки для механізмів ЕЦП;

• сертифікація/реєстрація відповідності механізмів та послуг ЕЦП;

• управління безпекою та політикою сертифікації для ППС, що випускають сертифікати;

• механізми створення та перевірки підпису;

• синтаксис та формати даних, а також технічні аспекти політик підпису;

• протоколи взаємодії з Уповноваженим на фіксування часу.

EESSI активно взаємодіє з іншими ініціативами на глобальному рівні, розробляє рішення, які гарантують можливість взаємодії додатків електронного підпису.

О сновні роботи зі стандартизації в галузі ЕЦП та ІВК в рамках EESSI здійснюють ICT, CEN та ETSI (рис.1.4) у взаємодії з національними органами зі стандартизації.

На рисунку 1.5 показаний розподіл напрямків роботи робочих груп ITSI ESI та CEN E-SIGN.

E

Рисунок 1.5 – Розподіл напрямків роботи робочих груп

TSI ESI є технічним органом, що відповідає за інфраструктури та послуги безпеки в телекомунікаційних середовищах.

ETSI ESI займається розробкою наступних питань:

• стандарт, що дозволяв би використовувати сертифікат відкритого ключа X.509 як чинний сертифікат;

• управління безпекою і політика сертифікації для ППС, які випускають чинні сертифікати;

• синтаксис і формати кодування для електронного підпису і технічні аспекти для політик підпису;

• протокол, що дозволяє взаємодію з уповноваженим на фіксування часу.

ETSI ESI створив відкриту область для обговорення поточних чернеток стандартів, допоміжних матеріалів і для обміну ідеями.

17.5 (6.3.5) Підходи до побудови інфраструктури відкритого ключа у Російській Федерації

З погляду технократичного підходу в Російській федерації інфраструктура відкритого ключа визначається як "комплекс організаційно-технічних заходів та програмно-апаратних засобів, необхідних для використання технології з відкритими ключами" [53].

З організаційної точки зору інфраструктура відкритого ключа містить у собі:

• центри сертифікації (засвідчувальні центри);

• центри реєстрації власників сертифікатів;

• власників сертифікатів;

• користувачів сертифікатів або осіб, що покладаються на сертифікати;

• технологічні та юридичні основи взаємодії учасників: законодавча та нормативна база, технічні стандарти, спеціальні програмні та апаратні засоби.

На рис. 1.6 представлена федеральна інфраструктура відкритого ключа. Як видно в основу побудови системи покладений принцип ієрархії, який є домінуючим.

Засвідчувальний центр є ключовою ланкою інфраструктури відкритого ключа, оскільки забезпечує підтримку її основних функцій та взаємозв'язок між всіма учасниками інфраструктури.

Закон РФ "Про електронний цифровий підпис" виділяє два типи засвідчувальних центрів, - відкритий, тобто працюючий у рамках інформаційної системи загального користування, та корпоративний, що надає послуги в корпоративній інформаційній системі.