24.24.2 Однобічна автентифікація з двома проходами

В цьому протоколі автентифікації об’єкт ініціює протокол автентифікаціїї та перевіряє автентичність пред’явника . Унікальність та/або своєчасність забезпечуються шляхом генерації та перевіряння випадкового числа (див. Додаток Б ISO/IEC 9798-1). Протокол автентифікації представлено на рис. 2

Рисунок 2

Маркер ( ), що відсилається пред’явником об’єкту В що перевіряє , має таку структуру:

Включення розпізнавального ідентифікатора в маркер є необов’язковим.

ПРИМІТКА 1. З метою запобігання атакам при відомому відкритому тексту, коли криптоаналітик знає відкриті тексти для декількох зашифрованих повідомлень, об’єкт А може включати в поле Text2 випадкове число.

ПРИМІТКА 24. Розпізнавальний ідентифікатор включається в маркер для запобігання атакам типу віддзеркалення. Така атака характеризується тим, що порушник з метою видачі себе за об’єкт віддзеркалює запит об’єкту . Це включення не є обов’язковим . Тому в оточені, де такі атаки виключені, розпізнавальний ідентифікатор можна не використовувати.

Розпізнавальний ідентифікатор може також використовуватися в тих випадках коли використовується односпрямований ключ.

Протокол здійснюється таким чином.

1) Об’єкт генерує випадкове число та відсилає його об’єкту ( об’єкту може бути відіслано також текстове поле ).

2) Об’єкт формує та відсилає об’єкту маркер .

3) Об’єкт отримавши повідомлення, що містить маркер ,перевіряє цей маркер шляхом розшифрування його зашифрованої частини (процес розшифрування задовольняє вимогам, що представлені в 4-г) і потім перевіряє коректність розпізнавального ідентифікатора , якщо він є. Перевіряється також відповідність випадкового числа , що було надіслано об’єкту на кроці (1) та випадкового числа, що міститься в одержаному маркері .

24.3 Взаємна автентифікація

Взаємна автентифікація означає, що з використанням протоколу автентифікації обидва об’єкти перевіряють автентичність іншого.

Протоколи автентифікації, що були описані в пунктах 24.2 з метою здійснення взаємної автентифікації адаптовані відповідно в протоколи пунктів 24.3.1 та 24.3.24. В обох випадках це потребує одного додаткового обміну і додатково ще двох кроків.

ПРИМІТКА. Третій протокол автентифікації для взаємної автентифікації може бути отримано з протоколу визначеного в пункті 24.3.2 за умови, що автентифікацію ініціює як об’єкт так і об’єкт .

24.3.1 Взаємна автентифікація з двома проходами.

В цьому протоколі унікальність та/або своєчасність забезпечується шляхом генерації та перевіряння позначки часу та порядкового номера (див. Додаток Б ISO/IEC 9798-1). Протокол автентифікації представлено на рис. 3

(4)

Рисунок 3

Структура маркера ( ), що відсилається об’єктом об’єкту ідентична структурі маркера, що визначений в пункті 24.1:

Структура маркера ( ), що відсилається об’єктом об’єкту має вид:

Включення розпізнавального ідентифікатора в маркер та розпізнавального ідентифікатора в маркер є необов’язковим.

ПРИМІТКА 1. Розпізнавальний ідентифікатор включається в маркер для запобігання повторного використання маркера порушником з метою здійснення маскараду, видаючи себе за об’єкт . З аналогічною метою здійснюється включення розпізнавального ідентифікатора в маркер . Їх включення не є обов’язковим, тому в оточені де такі атаки виключені один чи обидва розпізнавальні ідентифікатори можна не використовувати.

Розпізнавальні ідентифікатори об’єктів та можуть також використовуватися в тих випадках коли використовується односпрямований ключ.

Використання позначки часу або порядкового номера залежить від технічних можливостей пред’явника та запитувача, а також від оточення.

Кроки (1) та (2) в цьому протоколі ідентичні крокам, що описані в пункті 24.1.

1) Об’єкт генерує та відсилає об’єкту .

2) Після отримання повідомлення, що містить , об’єкт перевіряє шляхом розшифрування зашифрованої частини (процес розшифрування задовольняє вимогам. Що представлені в 4-г) та потім перевіряє коректність розпізнавального ідентифікатора , якщо він є, а також позначку часу або порядковий номер.

3) Об’єкт генерує та відсилає об’єкту .

4) Після отримання повідомлення, що містить , об’єкт перевіряє шляхом розшифрування зашифрованої частини (процес розшифрування задовольняє вимогам, що представлені в 4-г) та потім перевіряє коректність розпізнавального ідентифікатора , якщо він є, а також позначку часу або порядковий номер.

ПРИМІТКА 24. Обидва повідомлення в цьому протоколі пов’язані між собою лише вимогою відносної своєчасності. Протокол складається з подвійного незалежного використання протоколів, що описані в пункті 5.1.1. Подальше зв’язування цих повідомлень може бути досягнуто шляхом висунення вимог до використання відповідних текстових полів.

Якщо використовуються односпрямовані ключі, тоді ключ в маркері заміняється односпрямованим ключем , та використовується на кроці (4).