4. Методика виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи розпочинається з самостійного опрацювання спеціальних літературних джерел: законодавчих актів, нормативно-довідкових матеріалів, монографій, підручників, навчальних посібників та періодичних видань.

На основі аналізу літературних джерел обґрунтовується актуальність обраної теми, окреслюється проблема та визначається коло питань, на вирішення яких спрямовується курсова робота.

Наступним етапом дослідження є розробка і узгодження з керівником плану курсової роботи. Орієнтовний план курсових робіт наведено в дод. Б.

Структура і зміст курсової роботи розробляється відповідно до плану.

План курсової роботи – це розорнутий перелік питань, які повинні бути досіджені і висвітлені в певній логічній послідовності. Студент складає план самостійно після вивчення основної літератури за затвердженою кафедрою темою курсової роботи.

План складається з врахуванням орієнтовного плану, рекомендованого кафедрою, результатів вивчення літературних джерел, а також необхідних змін і доповнень, пов‘язаних з об‘єктом аналізу.

План повинен розкривати зміст курсової роботи, її цільову установку і вузлові питання теми. Він повинен містити як теоретичні питання, так і аналіз звітних показників конкретного підприємства для оцінки виконання плану і динаміки його роботи з метою виявлення факторів, які впливають на виконання плану, для виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності господарської діяльності. При цьому головною за обсягом і значенням повинна бути практична частина роботи, у якій здійснюється аналіз фактичного матеріалу (показників діяльності конкретного підприєства - об‘єкта дослідження).

В ході виконання курсової роботи може виникнути необхідність уточнення і доповнення плану курсової роботи у зв‘язку з конкретними умовами господарської діяльності підприємств, які є об‘єктом дослідження, і виявленими додатковими даними. Такі зміни повинні бути узгоджені з керівником.

Рекомендовані структура, зміст та обсяг розділів курсової роботи:

1. Вступ. Обґрунтування актуальності обраної теми; характеристика її наукового та практичного значення в умовах ринкових відносин; визначення мети і завдань дослідження (обсяг – до 3 сторінок).

2. Теоретична частина. Характеристика предмета дослідження. Оцінка рівня розкриття досліджуваної проблеми вітчизняними та закордонними фахівцями. Визначення і обґрунтування доцільності власного напряму дослідження проблеми (обсяг – до 10 сторінок).

3. Організаційно-економічна характеристика об‘єкта, на матеріалах якого виконується курсова робота. Характеристика організаційної структури та видів діяльності підприємства. Аналіз та оцінка динаміки основних економічних показників діяльності підприємства протягом 3 – 5 років (обсяг - до 5 сторінок).

4. Практична частина. Розробка і обґрунтування методики аналізу на основі застосування сучасних інформаційних технологій обробки економічної інформації; побудова організаційно-інформаційної моделі аналізу; аналіз об‘єкта дослідження за розробленою методикою; оцінка результатів аналізу та обґрунтування пропозицій (обсяг – до 30 сторінок).

5. Висновки та пропозиції. Коротке викладення результатів дослідження; оцінка діяльності та перспектив розвитку підприємства (установи) в цілому та за окремими напрямами; визначення та оцінка резервів підвищення ефективності роботи підприємства (установи); обґрунтування пропозицій (обсяг – до 5 сторінок).

6. Список використаної літератури.

7. Додатки. Форми документів, звітності досліджуваного підприємства, інформаційні таблиці, попередні результати аналітичних розрахунків тощо.

Виконання практичної частини курсової роботи потребує збирання та аналітичної обробки економічної інформації. На цьому етапі необхідно обмежити період дослідження певним часовим інтервалом (аналізований період повинен бути не менше трьох років); визначити параметри, за якими буде оцінюватись об‘єкт аналізу; побудувати систему аналітичних показників та обгрунтувати алгоритми аналітичної обробки первинних даних.

Первинна інформація збирається під час вивчення нормативних документів, облікової та статистичної звітності, поточних даних бухгалтерського та статистичного обліку тощо.

Дані студент збирає на підприємстві (установі) самостійно. Тому важливо знати найменування показників, які потрібні для виконання курсової роботи, носії та джерела інформації у системі управління. Інформацію для аналізу можна одержати в облікових та фінансових службах, організаційних, виробничих та планово-економічних відділах, відділах кадрів тощо.