2. Обсяг практичної роботи

Студенти розробляють наступну технічну документацію:

• зборочне креслення редуктора ( формат А1);

• специфікацію до зборочного креслення редуктора (на форматах А4 по формі №2 ГОСТ 2.104-68);

• креслення двох деталей (кожна на форматі А3) на одному листі формату А2.

При розробці черв’ячного редуктора виконується зборочне креслення черв’ячного колеса на форматі А3. В цьому випадку специфікація на це креслення виконується окремо на форматі А4.

На кожному кресленні вказуються технічні вимоги, а для загального вигляду редуктора і технічна характеристика в повній відповідності з ГОСТ 2.118-73.

При виконанні креслення зубчатих коліс, черв’яка і черв’ячного колеса необхідно вказати в таблиці параметри зачеплення. Ця таблиця повинна відповідати ГОСТ 2.403-75 і розміщується в верхньому правому куті креслення.

Розрахунково – пояснювальна записка практичної роботи виконується на листах письмового паперу формату А4 з одного боку.

Основні формати листів А1, А2, А3, А4 повинні відповідати ГОСТ 2.301-68.

3. Послідовність виконання практичної роботи

3.1. Ознайомлення з завданням. Підбір літератури. Ознайомлення з подібними схемами і конструкціями. Обґрунтування доцільності обраної схеми.

Примітка. Допускається заміна заданої схеми за погодженням з викладачем, якщо студентом представлені технічно обґрунтовані пропозиції про доцільність зміни в заданій схемі привода.

3.2. Кінематичний та енергетичний розрахунок приводу. Визначення необхідної потужності і вибір електродвигуна.

3.3. Кінематичні і силові розрахунки. Визначення загального передаточного числа приводу і його розбивка по ступенях. Визначення для кожного з валів частоти обертання і обертаючих моментів.

3.4. Вибір матеріалів для деталей. Призначення видів хімічно – термічної обробки.

3.5. Виконання проектних розрахунків (попередніх). Попереднє визначення основних розмірів редуктора (міжосьових або конусних відстаней, діаметрів і ширини зубчатих або черв’ячних коліс, діаметрів валів, вибір підшипників). Попереднє визначення основних розмірів інших передач (ремінних або ланцюгових). Вибір муфт.

3.6. Ескізна компоновка редуктора - виконується на міліметровому папері в необхідному масштабі.

Примітка. Ескізна компоновка викреслюється по мірі виконання розділів 3.6 – 3.12.

3.7. Конструювання змащувальних і ущільнюючих пристосувань.

3.8. Виконання геометричних розрахунків зубчатих і черв’ячних передач.

3.9. Розробка розрахункових схем (уточнюється розташування опор, валів і напрямків діючих сил).

3.10. Виконання перевірочних розрахунків, в тому числі:

• розрахунків міцності зубців на витривалість по напругах вигину і по контактних напругах;

• розрахунки валів (основний розрахунок);

• розрахунки всіх передач, що входять у привід;

• розрахунок (підбір) підшипників;

• вибір і розрахунок муфт;

• розрахунок шпоночних сполучень;

• тепловий розрахунок (для черв’ячних передач);

• інші розрахунки, необхідність в яких зумовлена завданням або самою конструкцією приводу (редуктора).

3.11. Корегування (при необхідності) ескізів (пп. 3.6.) і геометричних розрахунків (пп. 3.8.) по результатах виконання перевірочних розрахунків.

3.12. Визначення конструктивних розмірів деталей (корпусів, кришок, болтів і таке інше).

3.13. Розробка і оформлення креслення редуктора, в тому числі:

• розробка технічної характеристики редуктора;

• укладання специфікації;

• розробка технічних вимог;

• призначення посадок;

• нанесення габаритних і приєднувальних розмірів.

3.14. Розробка і оформлення креслень деталей згідно завданню. При розробці технічних вимог до деталей необхідно визначити поля допусків на всі розміри, встановити шорсткість всіх поверхонь, означити базові поверхні, подати вимоги до форми і розташування поверхонь і інше.

3.15. Укладання, доопрацювання і оформлення розрахунково – пояснювальної записки.