Перелік порушень ведення обліку основних засобів:

№	Можливі порушення		Пункти Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що порушуються
1	Включення до первісної вартості основних засобів (у разі придбання їх за кредитні позики) витрат на оплату відсотків за користування кредитом		п. 8
2		Неправильне визначення собівартості оборотних активів, товарів, готової продукції при зарахуванні їх до складу основних засобів	п.11
3		Невключення різниці між залишковою та справедливою вартістю переданого об'єкта до складу витрат звітного періоду при отриманні основних засобів в обмін на подібні активи.	п. 12
4		Збільшення вартості основних засобів на суму витрат, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані. Включення витрат на модернізацію, модифікацію, дообладнання та реконструкцію до складу витрат підприємства	п. п 14-15
5		Проведення переоцінки лише одного об'єкта основних засобів з групи. Відсутність відомостей про зміну первісної вартості та суми зносу основних засобів в регістрах аналітичного обліку.	п. п. 16-21
6		Нарахування амортизації основних засобів: - під час їх перебування на реконструкції, модернізації, в добудові, дообладнанні та консервації; - щоквартально; - з дати надходження основних засобів на підприємство; - після дати вибуття основного засобу; - протягом календарного року (підприємствами з сезонним виробництвом)	п. п. 23, 26-30
7		Невиправдана зміна строку корисного використання (експлуатації) основного засобу	п. п. 24-25
8		Безпідставне зменшення корисності основних засобів	п. п. 31-32

Перелік порушень ведення обліку нематеріальних активів:

№		Можливі порушення	Пункти Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що порушуються
1		Включення до вартості витрат на сплату відсотків за кредит, за рахунок якого був придбаний об'єкт	п. 12
2		Невключення різниці між залишковою та справедливою вартістю переданого об'єкта до складу витрат звітного періоду у разі придбання нематеріальних активів в обмін на подібні	п. 12
3		Збільшення первісної вартості нематеріальних активів за рахунок поточних витрат	п. п. 17-18
4	Визначення строку корисного використання, нарахування зносу на нематеріальні активи строком, що перевищує граничний термін, передбачений Положеннями (стандартами)		п. п.25-31 .
5	Проведення переоцінки нематеріальних активів, щодо яких не існує активного ринку. Проведення переоцінки лише окремого об'єкту групи		п. п. 19-24
6	Безпідставне відображення в обліку суми зменшення корисності нематеріальних активів		п. п. 32-33

2 Контроль якості праці аудитора.

Аудит в цілому і аудиторська діяльність аудиторської фірми повинні, як і любий процес виконуватись на високому рівні. Це передусім діло престижу, іміджу фірми, а звідси і всі інші показники її роботи – прибуток, заробітна плата. Причому може бути і зворотний процес.

Якісно виконаний аудит – це робота, здійснена у відповідності з офіційними національними нормативами аудиту, потребами, викладеними в законах, указах Президента, декретах Кабінету Міністрів, а також в професійних нормативах окремої аудиторської фірми в цілому і індивідуальних нормативах.

Аудит – це складний технологічний процес і його здійснюють, як правило, декілька робітників аудиторської фірми. Перед усім це аудитор з повною відповідальністю, яка має сертифікат на проведення аудиту і помічників (за кордоном їх називають асистентами).

Звідси виходить, що суб’єктом контролю якості аудиту буде, по-перше, аудитор, контролюючий якість роботи помічників. А, по-друге, контроль якості роботи самого аудитора. Такий контроль може здійснювати директор чи замісник директора аудиторської фірми. І перший і другий вид контролю – це залежний контроль. По-третє, може проводитись незалежний контроль якості аудитора, здійснюючий іншим назначеним аудитором-партнером, який не пов’язаний з клієнтом по даному аудиту (перевірки).

Всі три вказані суб’єкти контролю якості аудиту – це внутрішній контроль (всередині аудиторської фірми). В першому варіанті – це різновидність внутрішнього контролю, в другому – між філіальний контроль всередині однієї аудиторської фірми. Він може бути національний і міжнародний – в другому варіанті.

Може мати місце і зовнішній контроль – зі сторони Союзу аудиторів України чи по їх дорученню (проханню) іншої аудиторської фірми.

Таким чином, слід розрізняти такі суб’єкти контролю якості аудиту:

внутрішній (директор чи замісник директора аудиторської фірми, керівництво міжнародної аудиторської фірми, аудитор, філіал фірми);

зовнішній (Союз аудиторів України чи друга аудиторська фірма);

За роботою помічників (окремих підпорядкованих аудиторів) можуть здійснюватись слідуючі види контролю:

коли робота розприділяється і видається програма дій;

текучий – в процесі проведення аудиту і керівництва помічників (підпорядкованими) аудиторами;

послідуючий – вивчення і аналіз виконаної помічником роботи так і по оформленню результатів.

Окремим об’єктом предмета контролю якості аудиту являються:

оцінка можливості клієнта; призначення аудиторської фірми і аудитора;

професійна етика; знання і компетентність; реалізація результатів аудиту;

По аудиті в цілому і кожному об’єкту зокрема аудиторська фірма розробляє в співвідношенні до нормативів аудиту по контролю якості аудиту, затверджує і в письмовій формі доводить о відома перевіряючих осіб.

Розглянемо основні процедури контролю якості аудиту за показаними вище об’єктами: оцінку можливого клієнта з точки зору взаємовідносин фірми і окремих аудиторів з ним; визначення фінансового стану клієнта (ознайомлення з фінансовою звітністю, опитування третіх сторін);

оцінка спроможності фірми компетентно провести аудит (зустріч з назначеним аудитором);

Призначення аудиторської форми: визначення того, що для проведення аудиту правильно вибраний клієнт; впевнення в правильності постійних відносин (повторні призначення форми) з клієнтом;

Контроль зберігання професійної етики забезпечується за допомогою:

інформації персоналу по питанням професійної етики; підготовка і звірка зі списком клієнтів фірми, з якими можливий незалежний аудит; періодичного вивчення взаємовідносин фірми з клієнтом, які могли б послабити незалежність фірми;

Контроль знань і компетентності персоналу здійснюється за рахунок:

рішення програми найму робітників аудиторської фірми (налагодження взаємовідносин з практичними робітниками і вузами, оцінка зайнятості, періодичний аналіз результатів найму і т.п.); виділення кваліфікації і розроблення інструкцій для оцінки компетенції робітників фірми (характеристика робітника – інтелігентність, чесність, досягнення і знання – рівень освіти, знання роботи); нормативно-правові забезпечення аудиторської фірми (міжнародні і національні нормативи з аудиту і бухг. обліку); консультації – з правовими питаннями, економікотехнічними проблемами і т.п.; виділення відповідальності за проведення рішення про пересування персоналу.

18 Метою аудиту касових операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій  з грошовими коштами підприємства і правильності їх відображення в обліку. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

Аудитори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу: у невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, а у невеликих - в систематизованому.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних з обігом готівки в процесі здійснення фінансової господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства.

Перевірка касових операцій починається з перевірки надходження готівки в касу. Звертають увагу від кого надійшли ці кошти, на яку суму за що конкретно. Важливим моментом тут є встановлення наявності фактів фіктивних перерахувань коштів за насправді непродані товари, виконані роботи і надані послуги. Особливо ретельно слід вивчати операції з видачі готівки, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про їх використання. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього. Для цього арифметичним підрахунком по кожному рядку журналу-ордера та у відомостях до нього визначають правильність підсумку.

Джерелом інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси, касова книга, звіт касира, прибуткові і видаткові касові ордери, відомість 1.1, виписки з банку.

Вивчення касових операцій найкраще робити в такій послідовності: перевірка дотримання касової дисципліни, перевірка записів в Касовій книзі і в звіті касира, правильність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, інвентаризація готівки в касі. Також можна проводити аудит касових операцій підприємства  в кілька етапів.

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві: інтенсивність касових операцій; основні напрями касових надходжень і видатків; кваліфікацію та практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві; наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність; забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою; обладнання приміщення каси на підприємстві. Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти висновок про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку та можливі напрями порушень і помилок.

20Аудит розрахунків із покупцями та замовниками Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правиль­ності оплати за відвантажені матеріальні цінності, послуги, а також повноти списання відвантажених цінностей. Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити ре­альність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження — наслідок занедба­ності обліку розрахункових операцій або результат зловживань. Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності ство­рення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебі­торської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну. Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Пе­ревіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контоко­рентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З по­купцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки. Розрахункові операції можна досліджувати суцільним методом. Однак, цей метод потребує багато часу і є дуже трудомістким. Саме тому, при аудиті розрахункових операцій на ЖВЖРЕО застосуємо метод вибіркової перевірки документів, котрий дозволяє виявити можливі недоліки, порушення та зловживання за значно коротший період часу. Така перевіркапотребує глибокого аналізу як облікових записів, так і звітних. Важливо знати різні варіанти та способи викриття можливих порушень, зловживань, незаконного виникнення дебіторської заборгованості. Перш за все, з'ясуємо наскільки раціональні форми розрахунків для застосування на ЖВЖРЕО. Адже ж, використання раціональних форм розрахунків забезпечує зближення моментів отримання покупцями матеріальних цінностей та здійснення платежу і сприяють зниженню залишків матеріальних цінностей. Вибіркова перевірка показала, що покупці розраховуються в повному обсязі з ЖВЖРЕО за отримані товари, роботи, послуги. Термін оплати, обумовлений в договорі не порушується. Фінансовий стан підприємства залежить від співвідношення йог ліквідних засобів, тобто всіх засобів, котрі швидко можуть перетворюватися в готівкові кошти. Чим вище ліквідність, тим стабільніше підприємство. Саме тому, в ході аудиту на підприємстві перевірялися документи, пов’язані з виникненням дебіторської заборгованості та вивчалася реальність цих сум та надійність дебіторів з точки зору виплати ними своїх боргів.