4. Методичні рекомендації до практичних занять

Формування знань з теорії фінансового аналізу та оволодіння теоретико-методологічними основами здійснення фінансового аналізу неможливо без опанування практичними навичками в розв’язанні конкретних задач. З цією метою програма дисципліни передбачає, поруч з викладанням лекцій, проведення практичних занять, обсяг яких складає майже 50% кількості годин аудиторних занять.

Практична підготовка студентів з дисципліни фінансовий аналіз спрямована на придбання навичок роботи з інформаційною базою, проведення фінансового аналізу та складання висновків за результатами аналізу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Модуль 1 Фінансовий аналіз: інструменти для прийняття управлінських рішень

Змістовний модуль 1. Теоретичні засади фінансового аналізу

Практичне заняття № 1

Тема 3: Показники та оцінка фінансового стану підприємства

Мета заняття: закріплення теоретичних знань щодо методики використання показників фінансового аналізу та придбання практичних навичок оцінки фінансового стану підприємства.

План заняття:

1. Система показників фінансового стану підприємства.

2. Методика використання показників фінансового аналізу.

3. Основні напрями оцінки фінансового стану підприємства.

Обладнання:

• методичні вказівки до виконання практичних завдань;

• тести;

• контрольні завдання;

• калькулятори «CITIZEN».

Методичні рекомендації до практичного заняття

Фінансово-господарська діяльність підприємства і її результати висвітлюються в економічних показниках.

Економічний показник – це кількісна і якісна характеристика явища або процесу.

Кількісні показники відображують розміри аналізованих показників і зміни в них (обсяг реалізації та ін.); якісні показники – істотні особливості і властивості окремих об’єктів, сторін і в цілому результатів фінансово-господарської діяльності підприємства (прибуток, собівартість та ін.).

Загальні показники характерні для всіх галузей економіки, специфічні – використовуються в окремих галузях.

Абсолютні показники – це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірники.

Відносні – це відношення одного показника до іншого (коефіцієнти, індекси, відсотки й ін.).

Первинні показники формуються безпосередньо за даними обліку, планової інформації; похідні – розраховуються на основі первинних; синтетичні (інтегральні) – дають узагальнену характеристику складених економічних явищ (прибуток, собівартість та ін.).

Система показників, яка використовується у фінансовому аналізі характеризує:

- джерела формування капіталу;

- склад загального, основного та оборотного капіталу;

- ефективність використання капіталу;

- ліквідність та платоспроможність;

- рух грошових потоків;

- фінансову стабільність;

- фактори формування і зміни фінансового стану підприємства: прибуток, реалізацію, собівартість та ін.;

- індикатори (симптоми) нестабільності фінансового стану – збитки, прострочені позички і позики, дебіторська і кредиторська заборгованості, векселі та ін.

Фінансовий стан підприємства характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов’язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість, платоспроможність та ефективність використання економічного потенціалу підприємства.

Під час аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності на практиці застосовуються такі методи:

- горизонтальний (динамічний) аналіз – це порівняння показників бухгалтерської звітності з показниками попередніх тимчасових періодів;

- вертикальний (структурний) аналіз – визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів у підсумковому показнику;

- трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами та визначення тренду, тобто основної динаміки показника, позбавленої від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формують можливі значення показників у майбутньому, а отже, здійснюється перспективне прогнозування;

- аналіз відносних показників (фінансових коефіцієнтів) – обчислення різних відносних показників, що засновані на існуванні співвідношення між окремими статтями звітності і мають визначений економічний зміст. аналіз полягає в порівнянні розрахункових відносних показників зі середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами;

- порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, цехів і т.д., так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів і т.д.;

- факторний аналіз – аналіз впливу окремих чинників на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан підприємства і його динаміку можна одержати за допомогою побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу (табл. 1.), який дає можливість спростити роботу з проведенням горизонтального і вертикального аналізу.

Таблиця 1.

Аналіз динаміки та структури майна підприємства та джерел його формування

Показник	Абсолютні величини тис. грн.		Пито-ма вага, %		Відхилення (+,-)			в % до змін підсумку балансу
	на п.з.п.	на п.з.п.	на п.з.п.	на к.з.п.	в абс. вел. т.. грн..	в пит. вазі, %	в % до величини п.з.п.
1	2	3	4	5	6=3-2	7=5-4	8=6/2100	9=6/Б100
Актив
І. Необоротні активи (ряд.080)
ІІ. Оборотні активи (ряд.260), у тому числі:
- запаси і витрати (ряд.100+110+120+130+140)
- векселі одержані (ряд.150)
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (ряд.160)
- дебіторська заборгованість за розрахунками та інша (ряд.170+180+190+200+210)
- поточні фінансові інвестиції (ряд.220)
- грошові кошти і їх еквіваленти (ряд.230+240)
- інші оборотні активи (ряд 250)
ІІІ. Витрати майбутніх періодів (ряд.270)
Баланс (ряд.280)					6Б
Пасив
І. Власний капітал (ряд.380), у тому числі:
Статутний капітал (ряд.300)
Додатковий вкладений капітал (ряд.320)

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Інший додатковий капітал (ряд.330)
Резервний капітал (ряд.340)
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (ряд.350)
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів (ряд.430)
ІІІ. Довгострокові зобов’язання (ряд.480)
ІУ. Поточні зобов’язання (ряд.620), у тому числі:
- короткострокові кредити банку (ряд.500)
- поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (ряд.510)
- векселі видані (ряд.520)
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (ряд.530)
- поточні зобов’язання за розрахунками та ін. (ряд.540+550+560+570+580+590+600+610)
У. Доходи майбутніх періодів (ряд.630)
Баланс (ряд.640)					6Б

Примітки: п.з.п. – початок звітного періоду; к.з.п. – кінець звітного періоду, Б - баланс.

Порівняльний аналітичний баланс складають таким чином.

У графі 1 Показують статті і розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 і 3 відображують абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 і 5 відображують питому вагу величин статей до підсумку балансу на початок і кінець періоду, тобто включають дані вертикального аналізу.

У графі 6 показують зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводять зміни питомої ваги величин статей за звітний період.

У графі 8 показують зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображують зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок гр.6).

Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить і систематизує розрахунки, які аналітик проводить при ознайомлені з балансом.

Усі показники порівняльного аналітичного балансу можна розділити на три групи:

- показники структури балансу (гр. 7);

- показники динаміки балансу (гр. 8);

- показники структурної динаміки балансу (гр. 9).

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники, представлені в гр.9. Порівнюючи структурні зміни в активі і пасиві, можна визначити, через які джерела в основному були надходження нових засобів і в які активи ці нові засоби вкладені в минулому.