Визначення класу позичальника

Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов’язання перед банком підприємство-позичальник повинно бути віднесене до одного з п’яти класів, які характеризують його надійність:

1. – підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

2. – підприємство зі стійким фінансовим станом;

3. – підприємство має ознаки фінансового напруження;

4. – підприємство підвищеного ризику;

5. – підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Для встановлення класу позичальника визначається інтегрований показник його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище коефіцієнтів, їх вагових значень та вагових коефіцієнтів.

Питання для самоконтролю

• Дайте визначення поняття «кредитування».

• Що є юридичного основою кредитування?

• Назвіть принципи кредитування.

• Дайте визначення понять «характер кредитної угоди», «кредитоспроможність».

• Назвіть можливі джерела погашення позитивної заборгованості.

• Які показники характеризують кредитоспроможність позичальника.

• Які фінансові коефіцієнти розраховують для оцінки кредитоспроможності позичальника?

• Як аналіз грошових коштів впливає на оцінку кредитоспроможності позичальника?

• Дайте визначення поняття «діловий ризик».

• Як визначають клас кредитоспроможності позичальника.

Змістовний модуль № 4

Тема 10 Аналіз ділової активності підприємства

Мета: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про сутність, значення, завдання та методику ділової активності підприємства

План вивчення теми

Самостійна робота студентів передбачає:

• вивчення теоретичних положень, понять, категорій, алгоритмів, розрахунків;

• відповіді на питання для самоконтролю;

• розв’язання ситуаційних вправ;

• виконання підсумкових завдань індивідуальної роботи;

• складання та оформлення аналітичних висновків за результатами аналізу.

В результаті роботи з літературою, наведеною для даної теми, студент повинен:

• отримати, засвоїти, систематизувати та закріпити знання із програмних питань;

• зрозуміти і запам’ятати основні поняття, терміни;

• відповісти на контрольні питання для закріплення отриманих теоретичних знань;

• розв’язати ситуаційні вправи;

• виконати підсумкові завдання індивідуальної роботи відповідно до методичних рекомендацій;

• складання та оформлення аналітичних висновків за результатами аналізу ділової активності підприємства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Основні показники ділової активності: співвідношення темпів зростання активів, виторгу і прибутку; показники оборотності; фондовіддача; тривалість виробничого, операційного та фінансового циклу діяльності підприємства.

Аналіз показників ділової активності показує, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби в основній виробничій діяльності.

Кількісна оцінка й аналіз ділової активності можуть бути здійснені по двох напрямках:

- ступень виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього росту;

- рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Найбільш інформативні аналітичні висновки формулюються в результаті зіставлення темпів їх зміни. У цьому зв’язку оптимальним є співвідношення таких темпових показників:

100%  Т_зк  Т_р  Т_п, 10.1

де Т_зк – темп зміни загального капіталу, авансованого в діяльність підприємства;

Т_р – темп зміни обсягів реалізації продукції;

Т_п – темп зміни прибутку.

Перша нерівність означає, що економічний потенціал підприємства зростає, тобто розширюються масштаби його діяльності.

Друга нерівність вказує на те, що порівняно зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації підвищується вищими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються ефективніше, підвищується віддача з кожної грошової одиниці, вкладеної в діяльність підприємства.

Із третьої нерівності видно, що прибуток зростає випереджаючими темпами, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва й обігу як результат дій, спрямованих на оптимізацію технологічного процесу та взаємовідносин з контрагентами.

Для характеристики ділової активності акціонерних товариств обліково-аналітичній практиці економічно розвинених країн, крім темпових показників, використовують коефіцієнт стійкості економічного зростання, який розраховується за формулою:

10.2

де П – чистий прибуток;

Д – дивіденди;

ВК – власний капітал.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання ресурсів підприємства є показник ресурсовіддачі, який розраховується за формулою:

(10.3)

Цей показник характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на грошову одиницю коштів, вкладених у діяльність підприємства, його зростання в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

Фінансове становище підприємства, його ліквідність і платоспроможність залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.