2. Бактеріологічна (біологічна) зброя та її дія на екіпаж

Бактеріологічною (біологічною) зброєю (БЗ) називають такі засоби бойового застосування, вражаюча дія яких заснована на використанні хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій. грибків) і токсинів, що виробляються ними.

Засобами застосування хвороботворних рецептур є: авіаційні бомби і касети, розпилювальні прилади, бойові частини ракет, снаряди, портативні диверсійні прилади.

Можливими способами масової поразки біологічними засобами людей, тварин, рослин, продовольства, фуражу і устаткування можуть бути: аерозольний, трансмісійний, диверсійний.

Аерозольний спосіб - основний і найбільш перспективний, оскільки дозволяє раптово забруднити біологічними засобами на великих просторах повітря, місцевість і людей, що знаходяться на ній, і тварин.

Переведення біологічних рецептур в аерозоль здійснюється двома основними методами: силою вибуху біологічного боєприпасу і за допомогою розпилювальних пристроїв.

Трансмісійний спосіб застосування БЗ полягає в розсіюванні штучно заражених кровососучіх переносників.

Диверсійний спосіб застосування БЗ полягає в навмисному прихованому зараженні замкнутих просторів (об'ємів) повітря і води, а також продовольства і фуражу в місцях знаходження людей і тварин.

Характерною особливістю БЗ є його властивість викликати епідемії, тобто масові інфекційні захворювання людей і тварин на значній території в короткі терміни.

До найбільш поширених інфекційних захворювань відносяться: чума, холера, висипний тиф. жовта лихоманка, ботулізм і ін. (див. табл. )

Наявність хвороботворних мікроорганізмів в навколишньому середовищі важко визначити. Вони здатні проникати всередину приміщень, в укриття, здатні тривалий час зберігати стійкість, викликати інфекційні захворювання в нікчемно-малих дозах. Так. наприклад в 1г. токсину ботулізму міститься 10 млн. смертельних доз для людини, а 1г. збудника плямистої лихоманки достатньо для зараження 1/3 людства.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження

В результаті застосування супротивником БЗ утворюється зона бактеріологічного (біологічного) ураження з виникненням осередків бактеріологічного (біологічного) ураження (ОБУ).

Зона бактеріологічного (біологічного) ураження (ЗБУ) включає територію що піддалася безпосередній дії БЗ. і територію, на якій розповсюдилися біологічні рецептури і заражені кровососучі переносники інфекційних захворювань. Вона, подібно до зони хімічного зараження, характеризується своїми розмірами.

Осередком бактеріологічного (біологічного) ураження (ОБУ) називається територія. у межах якої в результаті застосування БЗ відбулися масові поразки людей, тварин і рослин.

ОБУ характеризується видом застосованих бактерійних засобів, кількістю уражених людей, тварин і рослин, тривалістю збереження вражаючих властивостей збудників хвороб. Межі ОБУ встановлюються протиепідемічними установами медичної служби і служби захисту тварин і рослин цивільної оборони на основі узагальнених даних, одержаних від спостережних постів, розвідувальних підрозділів, а також метеорологічних та санітарно-епідеміологічних станцій.

Таблиця 2. Характеристика деяких інфекційних захворювань

Найменування хвороби	Шляхи передачі інфекції	Середній прихований період, діб	Тривалість втрати працездатності, діб
Чума	Повітряно-краплинний від легеневих хворих; через укуси бліх, від хворих гризунів	3	7-14
Сибірська виразка	Контакт з хворими тваринами, їх шерстю, шкурами; вживання зараженого м'яса; вдихання інфікованого пилу	2-3	7—14
Сап	Те ж	3	20—30
Туляремія	Вдихання інфікованої збудниками пилу; контакт з хворими гризунами; вживання інфікованої води	3-6	40—60
Холера	Вживання зараженої води, їжі	3	5—30
Меліоїдоз	Вживання води, їжі, інфікованих хворими гризунами; через пошкоджені шкірні покрови	1-5	4—20
Жовта лихоманка	Через укуси комарів, від хворих тварин, людей	4-6	10—14
Натуральна віспа	Повітряно-краплинний контакт; через інфіковані предмети	12	12—24
Висипний тиф	Через укуси вош-переносників (від хворих людей)	10—14	60—90
Плямиста лихоманка скелястих гір	Через укуси кліщів-переносників (від хворих гризунів)	4—8	90-180
Бластомікоз (південноамериканський тип)	Вдихання інфікованої порами грибка пилу; через пошкоджені шкірні покриви при контакті з інфікованим суперечками ґрунтом, рослинністю	декілька тижнів	декілька місяців
Кокцидиомікоз	Те ж	10-20	14-90
Ботулізм	Вживання їжі, що містить токсин	0, 5-1, 5	40-80

Для запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб і ліквідації вони, рішенням обласної адміністрації встановлюється карантин або обсервація.

Карантин - це система протиепідемічних і режимно-обмежувальних заходів, направлених на повну ізоляцію всього осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань.

На межі зони карантину встановлюється озброєна охорона, організовується служба і патрулювання, регулюється рух.

Вхід, в'їзд може бути дозволений лише медичному персоналу спеціальних формувань ЦО, які призначені для надання допомоги населенню та ліквідації наслідків застосування БЗ.

Об'єкти, що опинилися в зоні карантину, і що продовжують свою виробничу діяльність, переходять на особливий режим роботи із суворим виконанням проти епідеміологічних вимог. У зоні карантину припиняється робота всіх навчальних закладів, видовищних установ, ринків.

У тому випадку, коли встановлений вид збудника не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних хвороб, і коли немає масових захворювань, введений карантин замінюється обсервацією.

Під обсервацією розуміють проведення в осередку ураження низки ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження розповсюдження інфекційних захворювань.

Ці заходи включають:

• максимальне обмеження в'їзду, а також вивозу з осередку майна без попереднього знезараження і дозволу епідеміологів;

• посилення медичного контролю за організацією харчування і водопостачання;

• проведення щеплень та інших заходів.

Терміни карантину і обсервації встановлюють виходячи з тривалості інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого та закінчення дезинфекції.