2. Узгодження присудка зі складеним підметом
Якщо підмет має складений числівник, що закінчується на одиницю, то присудок ставиться у формі однини: "Двадцять один курсант додатково навчається на курсах іноземних мов".
Якщо підмет має у своєму складі кількісний числівник, що закінчується на два9 три, чотири, то присудок ставиться у формі множини: "Три роки пролетіли як один день". "Ой три шляхи широкії докупи зійшлися" (Т. Шевченко). Однак препозиція присудка дає підстави для вживання форми однини: "Пройшло три роки".
При складених підметах з числівниками від п'яти і далі присудок може стояти як у формі однини, так і у формі множини. Форма множини переважає тоді, коли присудок стоїть після підмета: "Шість міліціонерів кинулись захищати товариша"; "Семеро курсантів допомагали полковникові зібратися".
Однина ставиться, якщо присудок стоїть у препозиції: "Всього у справі проходило дев'ять потерпілих". "Під час катастрофи "Титаніка" загинуло 1513 осіб".
Спостерігається неоднозначність у виборі форми присудка при підметах, до складу яких входять слова багато, небагато, мало, більшість, кілька, декілька, ряд, частина. Зазвичай переважає однина: "Більшість курсантів нашого курсу вчиться (вчаться) на "добре" та "відмінно". "Декілька слухачів взяло участь в обговоренні виступу декана факультету". Однина буде й тоді, коли ці слова стоять біля абстрактних іменників: "Більшість спогадів зникла з пам'яті".
Якщо після названих слів або й без них іде перелік, то присудок ставиться у формі множини: "Більшість піхотинців, артилеристів і бійців інших родів військ відбивали натиск ворога на шосе".
6. З однорідними підметами присудок також може вживатися як у формі однини, так і у формі множини. Вибір форми залежить від місця присудка стосовно підмета, а також граматичним характером слів, що виконують функцію підмета: "Ігор, Богдан і ще двійко їх друзів заявилися до нього додому".
В українській мові трапляються також підмети прикладкового типу: виставка-продаж, місто-герой, кафе-їдальня, школа-інтернат і под. Слід запам'ятати, що на першому місці зазвичай стоїть іменник із ширшим, загальнішим значенням, а тому рід узгоджуваних слів (прикметника, займенника, дієслова минулого часу) визначає саме він. Наприклад: "Цікаву виставку-продаж своєї продукції організувало видавництво "Ранок". "Це місто-колонія засноване у V столітті до н. е.
Зрідка провідне за значенням слово може стояти на другому місці: "У новій кафе-їдальні можна швидко і смачно поїсти"; "Екзаменаційна тест-карта — нескладна".
3. Використання однорідних членів речення
У мовленні правників дуже часто виникає потреба в описі фактів або явищ із переліком їх особливостей чи обставин. Характеристика особи чи предмета, побудована на якійсь одній підставі, дає змогу деталізувати опис, конкретизувати дії. Такі слова у реченні виконують функцію однорідних членів. Наприклад: "Права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави".
Правила побудови рядів однорідних членів речення:
Перелік ознак, явищ або фактів повинен бути здійснений на якійсь одній підставі (за віком, фізичними даними, метою та ін.).
Не можуть бути поєднані як однорідні члени видові та родові поняття: маузер, пістолет, зброя; солдати, лейтенанти, військові...
Обов'язкове підпорядкування однорідних членів узагальнювальному слову: "Змагання відбулося з таких видів спорту: стрільби з лука, бігу на 100 метрів, плавання".
Якщо ряд однорідних членів логічно вичерпаний, то в кінці ряду перед останнім словом повинен стояти сполучник. Наприклад: "Зі складу викрадені: автомати — 2 (два), набої — 13(тринадцять), взуття — 3 (три) пари чобіт і наплічники — 3 (три) штуки".
5. Якщо ряд однорідних членів з певних причин не завершений, то нормативним є відсутність сполучника: "Як встановило слідство, вони займалися злочинним промислом у багатьох містах України: Луцьку, Одесі, Києві, Севастополі".