
Лекція синтаксичні норми
Синтаксичні норми — це норми, які регламентують вибір правильної синтаксичної конструкції, це своєрідні правила побудови словосполучення, речення, тексту. До слабких синтаксичних норм належать: складні випадки керування іменників: командувач прикордонних військ, завідувач кафедри; прикметників: властивий (кому? чому?), характерний (для кого? для чого?); притаманний , властивий (кому?); дієслів: запобігати (кому? чому?), опанувати (що?), оволодіти (чим?); глузувати, знущатися, (з кого?); дякувати (кому? чому?); у прийменникових сполученнях: згідно з (чим?), відповідно до (чого?); за наказом, за протоколом тощо.
Порядок слів у реченні
Узгодження присудка зі складеним підметом
Використання однорідних членів речення
Уживання сполучників між однорідними членами
Прийменники при однорідних членах речення
Типові помилки, пов'язані з використанням однорідних членів речення
Використання складних речень у мовленні правників
1. Порядком слів називається властиве тій чи іншій мові розташування членів речення у певній послідовності. Для української мови характерний так званий вільний порядок слів, тобто всі члени речення можуть міняти своє місце. Наприклад: "Закон про мови потребує уточнення". "Потребує уточнення Закон про мови". "Уточнення потребує Закон про мови".
Кожна зміна у побудові речень призводить до змін на змістовому й емоційно-експресивному рівнях.
В українській мові з метою надання смислової ваги окремим словам можна міняти порядок членів речення. Існує прямий порядок слів і зворотний (інверсія). При прямому порядку слів: 1) підмет передує присудкові: "Суддя повинен провести ретельну підготовку справи до розгляду"; 2) узгоджене означення стоїть перед означуваним словом: "Критична оцінка певних фактів, недоліків, що мали місце, критичні рецензії, що стосуються особи автора, не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральних збитків"; 3) додаток стоїть після слова, до якого стосується: "Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог"; 4) обставини залежно від значення і способів вираження можуть стояти перед словом, з яким вони пов'язані, й після нього: "Спори підлягають розгляду в судах та/або арбітражних судах України або за домовленістю сторін у третейських судах, у тому числі й за кордоном".
Непрямий порядок слів, або інверсія — це зміна звичайного розташування слів у реченні з метою виділення тих чи інших його членів. Цей прийом найчастіше використовують в усному мовленні з метою надання певного смислового значення потрібному слову. Зазвичай, таким словом стає перше слово речення: "Звернути увагу судів на помешкання".
Вміння робити логічний наголос є дуже важливим для юристів, адже інтонаційне виділення слова в усному мовленні позбавляє двоякого тлумачення викладеного. Невдале розташування слів у написаному реченні часто стає причиною помилок: "Два автомобілі та водії з причепом везли ліс" (треба: "Водії на двох машинах з причепами везли ліс").