2. Концепція рівноваги споживача в термінах граничної корисності

При фіксованому особистому бюджеті і незмінних поточних цінах товарів споживач керується своєрідним правилом: за умов спадної граничної корисності будь-якого товару він намагається максимізувати сумарний споживацький ефект від всіх здійснених закупівель.

Оскільки така оцінка є невід’ємною від цін товарів, що купуються, то правило максимізації споживацького ефекту досягається за умов: рівна гранична корисність товару – на рівновелику одиницю грошових витрат. У випадку, коли один з товарів має порівняно більшу граничну корисність на одиницю грошових витрат, покупець буде збільшувати його закупівлю, намагаючись максимізувати сумарний споживацький ефект саме цими закупівлями. Водночас буде скорочуватись закупівля товару з меншою граничною корисністю на таку ж одиницю грошових витрат. Саме з цією метою покупець здійснює “перелив” грошових витрат з особистого бюджету.

Таким чином, умова споживацької рівноваги свідчить, що кожен споживач розширює окремі види споживання до тих пір, поки граничні корисності не опиняться пропорційними цінам, чи поки не опиняться однаковими зважені граничні корисності.

Ця умова може бути висловлена наступним чином:

, (2.1)

де МU – гранична корисність окремих товарів, Р – ціни окремих товарів.

Якщо правило максимізації корисності застосувати для двох товарів - , а потім помножити це рівняння на Р₂ і поділити на МU₁, отримаємо:

(2.2)

Це рівняння відоме як другий закон Госсена: індивід досягає максимуму корисності, якщо співвідношення граничних корисностей будь-яких двох благ дорівнює співвідношенню їх цін.

3. Бюджетне обмеження

Бажання споживача безмежні, але доступні споживачеві ринкові кошики – це ті, які відповідають його бюджетним обмеженням.

Бюджетна лінія - геометричне місце точок, що характеризують усі такі набори товарів X та Y, на придбання яких за цінами P_X та P_Y споживач повністю витрачає свій доход (рис. 2.3).

Рівняння бюджетного обмеження:

І = Р_XQ_X + P_YQ_Y, (2.3)

де І – доход споживача; Р_X, P_Y – відповідно ціни товарів X та Y.

Бюджетна лінія перетинає осі координат в точках і , які показують максимально можливі кількості благ X та Y, що можна купити на даний доход при даних цінах. Нахил бюджетної лінії дорівнює віднощенню цін відповідних товарів (відносній ціні першого блага). З формальної точки зору це – взята з протилежним знаком похідна функції бюджетного обмеження. Дана величина (на рис. 2.3 це tgα) показує кількість товару Y, від якої споживач повинен відмовитись для придбання додаткової одиниці товару Х.

Y

X

Рис. 2.3. Бюджетна лінія

П ри зміні доходу і постійних цінах бюджетна лінія зсувається паралельно вгору або вниз (рис. 2.4).

D

B

(а) (б)

Рис. 2.4. Зсув бюджетної лінії внаслідок падіння (а) і зростання (б) доходу споживача

При зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетної лінії (рис. 2.5-2.6).

(а) (б)

Р ис. 2.5. Зсув бюджетної лінії внаслідок зниження ціни блага X (а) та блага Y (б)

Y

(а) (б)

Рис. 2.6. Зсув бюджетної лінії внаслідок підвищення ціни блага X (а) та блага Y (б)

Отже, зміна доходів і цін змінює положення бюджетної лінії.