Лекція № 3 (2 години)

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Мета: розкрити механізм визначення стану рівноваги споживача з позицій ординалістської теорії поведінки споживача

План

1. Крива байдужості та її властивості

2. Стан рівноваги споживача

3. Основні види кривих байдужості

4. Кутова рівновага: сутність та основні види

Література: [1, с. 70-74, 78-83], [2, с. 48-49; 51-54; 56-58], [3, с. 39-43], [4, с. 127-130; 131-132], [5, с. 66-75, 79-92], [6, с. 94-99; 112-120; 124-129; 132-139]

1. Крива байдужості та її властивості

В основі ординалістського підходу лежать такі умови, за яких споживач надає перевагу товарам та послугам.

Система переваг споживача включає:

1. Здібність до ранжування альтернатив

Це здібність людей ранжувати альтернативні комбінації товарів та послуг у тому порядку, який характеризує різний рівень задоволення від їх споживання.

Якщо є дві альтернативи, споживач може віддати перевагу одній з них, або не розрізняти їх між собою.

2. Транзитивність потреб споживача

Це послідовність задоволення потреб, певний логічний зв’язок між різними ступенями задоволення потреб.

Якщо споживач віддає перевагу набору А перед набором В, а набору В перед набором С, це означає, що набір А має перевагу перед набором С.

Транзитивність означає узгодженість у відданні переваги.

3. Ненасичуваність – більша кількість товару має перевагу над меншою.

Споживач завжди захоче отримати більшу кількість товару, а не меншу, якщо товари якісні.

Потреби в товарах та послугах не можуть бути цілком насиченими.

4. Субституціональність – споживач згоден відмовитись від невеликої кількості блага А, якщо йому запропонують замінити його більшою кількістю блага-субститута.

5. Спадна гранична корисність – гранична корисність будь-якого блага зменшується зі збільшенням загальної кількості, яку споживач має.

Мета споживацького вибору – максимізація задоволення потреб споживача, але ресурси споживача, як і будь-якого іншого суб’єкта, обмежені відносно його бажань.

Поведінка споживача – це процес формування попиту споживачів нa різноманітні товари та послуги.

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи:

• визначення індивідуальних смаків та уподобань;

• визначення його можливостей, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага;

• суміщення бажань споживача з його можливостями, тобто визначення імовірного вибору, що максимізує добробут споживача.

Споживач при купівлі певної кількості благ спирається на систему переваг, в основі якої знаходиться проблема байдужості.

Крива байдужості демонструє всі можливі комбінації двох товарів, що дають споживачу рівний обсяг задоволення потреб, чи користі (рис.3.1).

Q_y

U

U

Q_x

Рис. 3.1. Крива байдужості