Загальні відомості про стеганографію

Стеганографія – (у перекладі з гр.. - тайнопис) являє собою сукупність методів та засобів їхньої реалізації, які базуються на різних принципах і дозволяють приховувати самі факти існування секретної інформації в тому чи іншому середовищі. В XV ст.. аббат Триемія описав багато різних методів прихованого передавання повідомлення , які у 1499 р. були обднані у книгу «Стеганографія». Госпар Скотт запропонував букви змінювати на ноти.

Стеганографічні методи знаходять все більше застосування в оборонній і комерційних сферах діяльності в силу їхньої легкої адаптації при вирішенні задач захисту інформації, а також відсутності явно виражених ознак засобів захисту, використання яких може бути обмеженим або забороненим.

Сьогодні стеганографічні технології активно використовуються для вирішення таких основних задач:

• захисту конфіденційності інформації від несанкціонованого доступу

• захисту авторських прав і деякі види інтелектуальної власності.

• Подолання системи моніторингу і керування мережними ресурсами

• Камуфляжу програмного забезпечення

• Створення прихованих від закону користувача каналів витоку чутливої інформації

Приховування впроваджуваних даних, які у більшості випадків мають великий об’єм висуває серйозні вимоги до контейнера, розмір контейнера в декілька разів може перевищувати розмір даних, що вбудовуються.

Крім прихованого передавання повідомлення стеганографія є одним з найперспективніших напрямків для автентифікації маркування авторської продукції з метою захисту авторських прав на цифрові об’єкти від піратського копіювання. На комп’ютерні графічні зображення, аудіо продукцію, літературні твори наноситься спеціальна мітка, що залишається невидимою для очей, але розпізнається спеціальним ПЗ. Мітка містить приховану інформацію, яка підтверджує авторство. Основні вимоги, які висуваються до цифрових водяних знаків (ЦВЗ) є надійність і стійкість до перекручування.

Також методи стеганографії використовуються для камуфлювання ПЗ. В тих випадках, коли використання програм не зареєстрованими користувачами є небажаним воно мож бути закамуфльоване під стандартні універсальні програмні продукти.

Класифікація стеганографічних методів

Невидимі чорнила бувають двох видів:

• органічні речовни (оцет, фруктовий сік)

• хімікалії(хімічні розчини, безбарвні після висихання, але такі що утворюють видимі сполуки після обробки іншими хімікаліями)

семаграми – це таємні повідомлення в яких шифропозначення – це будь-які символи крім букв і цифр. Ці повідомлення можуть бути передані у малюнку, що містить крапки і тире для читання за законом Морзе.

Існує 3 види умовного листа:

• жаргонний код

• пустковий шифр

• геометрична система

при використанні методів комп’ютерної стеганографії повинні враховуватись такі умови:

• противник може мати повне уявлення про стегансистему і деталі ї реалізації. Єдиною інформацією, яка повинна залишатися йому невідомою є ключ за допомогою якого можна встановити факт присутності прихованого повідомлення.

• якщо противник знає про факт існування прихованого повідомлення, то це не повинно дозволити йому витягти подібні повідомлення з інших стеганограм, поки ключ зберігається в таємниці

• потенційний противник повинен бути позбавлений яких - небудь технічних та інших переваг у розпізнаванні або розкритті змісту таємних повідомлень.