5. Регламентація робочого часу

Одним з важливих напрямів регулювання трудової діяльності є регламентація робочого часу. Більш детально управління робочим часом працівників буде розглянуто в темі 10, разом з тим, тут важливо з’ясувати основні теоретико-методичні й прикладні підходи до регулювання робочого часу працівників з метою оптимального використання їх трудового потенціалу й забезпечення подальшого розвитку.

Регламентація робочого часу здійснюється на загальнодержавному рівні, зокрема основним нормативно-правовим документом тут виступає Кодекс законів про працю України. Найважливішими положеннями щодо регламентації робочого часу даного документу є наступні (глави IV, V) [⁶]:

1. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

2. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

- для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

- для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень.

3. Для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

4. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

5. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

6. При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.

7. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш, як сорок дві години.

8. Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

9. Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до таких законодавчо регламентованих положень, для забезпечення достатнього рівня трудової дисципліни та з метою ефективного використання робочого часу на підприємствах впроваджуються різні режими робочого часу та форми контролю за їх дотриманням.

 Режим робочого часу – це розподіл нормативів робочого часу в межах певного календарного періоду.

Такий режим включає:

- структуру робочого тижня;

- тривалість щоденної роботи;

- час початку і закінчення робочого дня;

- час і тривалість перерви для відпочинку та харчування;

- кількість змін протягом визначеного періоду.

Основний документ, який містить інформацію щодо режиму робочого часу на підприємстві – правила внутрішнього трудового розпорядку. Такі положення також передбачаються при укладанні трудового договору з конкретним працівником, чи в колективному договорі.

Форми контролю дотримання режиму робочого часу передбачають застосування:

- системи перепусток з автоматизованим чи ручним фіксуванням часу початку й завершення роботи;

- ведення книг обліку робочого часу, в якій працівник розписується до початку робочого дня, якщо ж запізнився – підпис робиться ручкою іншого кольору;

- ведення табелів обліку робочого часу, на основі яких бухгалтерією нараховується заробітна плата;

- безпосередніх перевірок кадровою службою чи іншою уповноваженою особою з оперативним звітуванням керівництву (доцільно, якщо чисельність персоналу підприємства є незначною).

У випадку порушення режиму робочого часу стосовно працівника можуть застосовуватись певні санкції в рамках дисциплінарної відповідальності як покарання або звільнення у випадку грубого і систематичного порушення правил. Важливо, щоб факт спізнення був засвідчений документально, зокрема доцільно скласти акт про запізнення із вказанням часу такого запізнення і причини.

Література

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08

2. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономический аспект: Учебн. пособие / А.С. Афонин. – К.: МАУП, 1999.

3. Десслер Г. Управление персоналом: учебное пособие6 пер. с англ. / Гарри Десслер // Под ред. Ю.В. Шленова. – М.: Бином, 1997. – 431 с.

4. Мотивація та оцінка персоналу. / під ред. Т.В. Щокіна. – К.: МАУП, 2003.

5. Савельєва В.С. Управління персоналом: Навчальний посібник / В.С. Савельєва, О.Л. Єськов. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 336 с.

6. Павленко Н. Трудові відносини: запитання та відповіді / Н. Павленко. – Харків: Фактор, 2001.

7. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: Как делать карьеру. Как строить организацию: Научно-практическое пособие / Г.В. Щекин. – К.: Украина, 1994.

8. Храмов В.О. Основи управління персоналом: Навчально-методичний посібник / В.О. Храмов, А.П. Бовтрук. – К.: МАУП, 2001. – 112 с.

Журнали: Персонал, Праця і заробітна плата, Праця і закон, Україна: аспекти праці, Довідник кадровика.

1 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.jobs.ua/ukr/dkhp

2 Всемирный доклад ЮНЕСКО «К обществам знания» / Из-во ЮНЕСКО, 2005. – 231 с. [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/ 0014/001418/141843r.pdf

3 Національність: Громадяни: Соціологічні опитування: Центр Разумкова [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=471

4 Культура: Громадяни України: Соціологічні опитування: Центр Разумкова [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=153

5Самооцінка: Громадяни України: Соціологічні опитування: Центр Разумкова [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=356

6 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08

16