3. Ціннісні орієнтації людини та їх реалізація в процесі праці

При регулюванні трудової діяльності керівник повинен володіти низкою психологічних підходів, які б враховували ціннісні орієнтації підлеглих, а це дуже важливо, оскільки вони відіграють чималу роль у здійсненні посадових зобов’язань.

Цінності – це явища, предмети реального життя, а також засоби досягнення цілей, які представляють у свідомості людини значимість для її життя і трудової діяльності (тема 4, п. 2 «Психологія мотивації праці»).

Ціннісні орієнтації – це сформоване людиною на основі власного досвіду та в процесі соціалізації й соціальної адаптації бачення пріоритетів життєдіяльності.

Тобто ціннісна орієнтація надає сенс певним явищам та предметам, внаслідок чого посилюється прагнення їх досягнути, здобути, володіти.

Важливо зазначити, що ціннісні орієнтації можуть формуватись як на свідомому, так і на несвідомому рівні, хоча найбільш вагомі з ним утверджуються на основі досвіду людини, після певних життєвих переживань.

Ціннісні орієнтації формуються на різних рівнях:

І. Глобальний вимір – загальноцивілізаційні цінності людства. У Всесвітній доповіді ЮНЕСКО «До суспільств знань» вказано, що в новому суспільстві посилять свій мотиваційний вплив такі цінності, як володіння інформацією та знаннями, обмін, спільне використання знань, навчання, творчість, інноваційна культура, захист інтелектуальної власності тощо [²]. У більш широкому вимірі такими цінностями є життя і здоров’я людини, мир, безпека у світі, захист довкілля (сталий розвиток).

ІІ. Загальнодержавний вимір – національні цінності й ідеї. Тут постають важливими цінностями повага до історичного досвіду своєї держави, окремих історичних постатей, що відігравали дуже вагому роль у процесах державотворення, шанування національних традицій, бережливе відношення до об’єктів історико-культурної спадщини. В Україні цей вимір є достатньо проблемний протягом усіх років незалежності в силу значних проблем в ідеологічній єдності української нації. Для прикладу, за даними соціологічного дослідження Центру Разумкова, проведеного в АР Крим, на питання «Росіяни та українці — це один народ (соціокультурна спільнота) чи два різні народи?» 55,8% відповіли «так», 9,5% – важко відповісти [³].

За результатами іншого соціологічного дослідження Центру Разумкова, на питання «З якими країнами Ви найбільшою мірою пов’язані за Вашими культурними і духовними орієнтаціями?» відповіді були наступні: з Україною – 41,9%, з регіоном, в якому живе респондент – 29,5%, з Росією – 15,7%, з європейськими країнами – 9,1% [⁴].

ІІІ. Локальний вимір – ціннісні орієнтації окремої людини.

Важливо розуміти, що ціннісні орієнтації вищих рівнів суттєво впливають на ціннісні орієнтації рівнів нижчого ієрархічного порядку. Для прикладу, якщо суспільно відзначається кризовістю в ціннісних орієнтаціях, то для окремих особистостей є всі передумови також до несформованості таких орієнтацій.

Ціннісні орієнтації відокремлюють найбільш важливе для людини з-посеред всіх інших життєдіяльних можливостей. Вони постійно змінюються у процесі життєдіяльності. Наявність усталених цінностей свідчить про сформованість людини як особистості, разом з тим, це не означає, що з часом вони можуть бути переглянуті. Найчастіше перегляд ціннісних орієнтацій здійснюється протягом кризових періодів у житті людини.

Основними функціями ціннісних орієнтацій вважають:

- формування духовного світу людини з усвідомленням її соціальної значущості;

- визначення унікальності людини як особистості, адже не можна знайти 2-х людей, а яких би були абсолютно однакові ціннісні орієнтації;

- регулювання поведінки й діяльності людини.

Існують різні підходи до класифікації цінностей людини, зокрема:

1) за суб’єктом: цінності суспільства, народу, нації, колективу, індивіда;

2) за типом потреби: моральні, релігійні, економічні, фізичні;

3) за характеристиками: матеріальні, духовні;

4) за рівнем розвитку: розвинені (ознака зрілості особистості), нерозвинені (ознака інфантилізму, коли в поведінці проявляються дії, характерні попереднім віковим періодам).

Виходячи з результатів соціологічного дослідження Центру Разумкова щодо з’ясування того, що потрібно для щастя в першу чергу, можемо сформувати загальне бачення ціннісних орієнтирів сучасного громадянина України. Так, відповіді показали наступні результати [⁵]:

- впевненість у завтрашньому дні – 35,6%;

- сім’я – 18,0%;

- гроші – 9,7%;

- відчуття власної необхідності – 7,5%;

- любов – 6,1%;

- свобода, незалежність – 5,2%;

- чиста совість – 5,1%;

- власне житло – 4,2%;

- цікава робота – 3,9%.

В управлінській діяльності ціннісні орієнтації є важливими до врахування, оскільки вони визначають найбільш ефективні підходи до мотивації працівників. Чим більше задовольняються потреби працівника, що наближені до ціннісних орієнтацій, тим вищим буде його інтерес до трудової діяльності.

У регулюванні трудової діяльності ціннісні орієнтації працівника мають надзвичайно важливе значення, адже вони дозволяють:

- формувати систему мотивацій трудової діяльності працівника через індивідуалізований підхід;

- формувати відповідну до ціннісних орієнтацій корпоративну культуру колективу;

- здійснювати ефективне кооперування праці персоналу з урахуванням ціннісних орієнтацій залежно від поставлених цілей (об’єднання в групу працівників зі схожими ціннісними орієнтаціями чи, навпаки, – протилежними);

- планувати професійно-кваліфікаційне просування працівника наряді з його кар’єрним зростанням, якщо ціннісні орієнтації відповідають вимогам вищого соціального статусу.

Кожен управлінець повинен сприяти розвитку або залучати працівників у колектив з такими ціннісними орієнтаціями, як сумлінна праця, співпраця, рівність, справедливість, соціальна згуртованість тощо.

Оптимально, коли в працівника формується цінність праці, яка відображає значимість праці в його житті, а також значимість окремих аспектів трудової діяльності (посада, умови праці, заробітна плата, зміст праці, престиж, суспільна корисність тощо).

Сучасні реалії масового споживацтва й зубожіння населення свідчать про чітке домінування в цінності праці матеріальних аспектів, тобто людина дорожить своєю роботою в першу чергу за умов, якщо рівень її оплати праці на достатньому рівні. При цьому вона може виконувати абсолютно невідповідні її здібностям та уподобанням посадові зобов’язання. Звичайно це величезна проблема сучасного українського суспільства, яка не вирішиться, допоки соціальна стратифікація населення буде настільки розірваною.

Незважаючи на такі деструктивні процеси, в Україні поступово впроваджується етика бізнесу, яка передбачає дотримання моральних засад у діяльності, а також загальнолюдських цінностей. Звичайно, цей процес є досить суперечливим, адже багато вчених і практиків вважають мораль і бізнес несумісними. Проте поширення концепції соціальної відповідальності бізнесу та загострення конкурентної боротьби, необхідність додаткових мотивацій персоналу змушують сучасні підприємства використовувати і такі підходи у своїй діяльності.

Загалом етика бізнесу повинна проявлятись за такими базовими напрямами:

- етика найму й звільнення персоналу;

- етика професійно-кваліфікаційного просування персоналу;

- етика встановлення розміру оплати праці;

- етика укладання трудової угоди;

- етика умов праці.

Як було вже згадано, однією з функцій ціннісних орієнтацій є регулювання діяльності й поведінки людини. Відповідно до такого твердження ціннісні орієнтації проявляються в процесі праці через трудову поведінку працівника. Фахівці узагальнено виділяють такі основні типи трудової поведінки:

1. альтруїстичний – постійне здобуття нових знань для вільної та безкорисної передачі усім бажаючим без меркантильних очікувань;

2. меркантильний – постійне здобуття нових знань з метою одержання якнайбільшої вигоди від їх використання в майбутньому;

3. творчий – постійне здобуття нових знань виступає необхідною умовою для створення ще новіших знань, а процес створення знань перетворюється у необхідність для особистості та можливість самореалізації.