3. Нормування персоналу та облік його чисельності

Нормування є важливим інструментом кадрового планування та часто використовується у визначенні потреби в кадрах при застосуванні нормативного методу.

 Нормування – це визначення обсягів необхідного ресурсного забезпечення для ефективної організації діяльності підприємства.

 Нормування персоналу – це визначення, скільки потрібно працівників для забезпечення необхідних обсягів виробництва та які якісні параметри їх діяльності повинні бути дотримані при наданні їм взамін певного рівня винагороди.

Здебільшого нормування розраховується на одиницю продукції. Важливо знайти оптимальне співвідношення, при якому не простежується надмірна економія на персоналі та, з іншого боку, нема необґрунтованих витрат, у першу чергу, щодо оплати праці, що відображається на собівартості продукції.

Для управлінця важливо розуміти, що нормування персоналу є дуже важливим, оскільки надмірна кількість працівників понижує продуктивність праці та підвищує собівартість продукції, протилежна ситуація призводить до фізичного й психоемоційного виснаження працівників, унаслідок чого надалі продуктивність праці знижуються як і обсяги виробництва.

Мірою нормування персоналу є кількість часу, необхідного для виконання певної роботи працівником відповідної кваліфікації при сприятливих умовах праці. Під сприятливими умовами праці мається на увазі така обстановка виконання посадових зобов’язань працівника, коли у його розпорядженні необхідне устаткування, оптимальна організація робочого місця, дотримані санітарно-гігієнічні й естетичні норми, панує позитивний психологічний клімат в колективі.

Нормування персоналу в значній мірі впливає на заробітну плату на підприємстві, що виражається в так званій ціні праці.

Облік чисельності персоналу є одним з напрямів кадрового діловодства на підприємстві, що нами розглянуті в темі 5. Оперативний облік здійснюється відділом кадрів підприємства. Найчастіше облік чисельності персоналу здійснюється за критеріями:

1) кваліфікації:

- спеціалісти найвищої кваліфікації – працівники, що мають наукові ступені та звання, величезний досвід роботи;

- спеціалісти вищої кваліфікації – працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом;

- спеціалісти середньої кваліфікації – працівники з середньою освітою та деяким практичним досвідом;

- спеціалісти-практики – працівники, що займають відповідні посади прикладного характеру, але не мають спеціальної освіти;

2) сфери застосування праці:

- промислово-виробничий персонал;

- персонал непромислового господарства;

- робочий (основного та додаткового виробництва) персонал;

- інженерно-технічний персонал;

- службовці;

- молодший обслуговуючий персонал;

- працівники охоронної служби.

Облік чисельності персоналу необхідний для:

- контролю складу, руху чисельності персоналу на підприємстві загалом та в окремих підрозділах зокрема;

- нормування персоналу;

- визначення потреби в кадрах на перспективу;

- стратегічного планування розвитку підприємства.

Для обліку чисельності персоналу на підприємстві використовується єдина документація стосовно прийому, звільнення, руху працівників, уніфіковані реєстри обліку особового складу (особові справи). Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється з використанням табелів. Для організації обліку персоналу кожному працівникові при наймі на роботу присвоюють табельний номер, забезпечуючи таким чином так званий табельний облік працівників. Такий облік може здійснюватись з допомогою відповідних жетонів, карток, пропусків тощо.

Основним документом, що відображає норми чисельності працівників на підприємстві, є штатний розклад, який формує перелік і кількість посад, затверджений керівництвом підприємства.

Штатний розклад затверджується на початку року і діє протягом календарного року (рис. 1).

Р ис. 1. Зразок штатного розкладу [²]

Нормування та облік персоналу є дуже взаємопов’язаними процесами. Вони становлять вагому складову інформаційного забезпечення управління персоналом, на основі чого управлінець може приймати відповідні управлінські рішення. Важливо розуміти, що нормування й облік персоналу повинні здійснювати профільні фахівці. Управлінські кадри повинні мати доступ до цієї інформації та активно її використовувати в своїй управлінській практиці. Разом з тим, вони мають розуміти, які методи найкраще використовуються при нормуванні й обліку персоналу та яким чином на майбутні періоди можна вдосконалювати цей напрям роботи.