- •1. Залучення кандидатів у прийомні батьки
- •1.1. Інформаційно-ознайомчий етап
- •1.2. Набір кандидатів у прийомні батьки
- •2. Оцінка потенційних прийомних батьків
- •2.1. Перша зустріч з потенційним кандидатом у прийомні батьки
- •2.2. Друга зустріч з кандидатами у прийомні батьки
- •2.3. Види прийомних сімей
- •2.4. Відвідування помешкання потенційних прийомних батьків
- •2.5. Співбесіда потенційних прийомних батьків з психологом4
- •2.7. Зустріч соціального працівника з рекомендувачами кандидатів у прийомні батьки
- •2.8. Перевірка інформації, наданої кандидатами у прийомні батьки
- •2.9. Комісія фахівців з питань сімейних форм опіки
- •2.10. Тренінг для кандидатів у прийомні батьки
- •3. Порядок схвалення кандидатів у прийомні батьки
- •3.1. Документація на етапі схвалення
- •3.2. Розгляд справи на засіданні опікунської ради
- •3.3. Юридичне оформлення прийомної сім'ї
- •1.1. Виявлення дітей, які потребують державної опіки
- •1.2. Оцінка чинників ризику дитини, яка влаштовується у прийомну сім'ю
- •1.3. Ресурси та резерви прийомної сім'ї
- •1.4. Документи дитини для оформлення у прийомну сім'ю
- •2. Влаштування дитини
- •2.1. Підготовка дитини до розміщення у прийомну сім'ю
- •2.2. Організація знайомства дитини і прийомних батьків
- •2.3. Підготовка рідних дітей до влаштування прийомної дитини
- •Соціальний супровід прийомних сімей та прийомних дітей
- •1. Підтримка прийомної сім'ї
- •1.1. Організація підтримки функціонування прийомних сімей
- •1.2. Завдання та форми соціального супроводу прийомних дітей
- •1.3. Завдання та форми соціального супроводу прийомних сімей
- •1.4. План соціального супроводу
- •1.5. Взаємодія соціальних працівників у процесі соціального супроводу
- •2. Моніторинг опіки дітей у прийомних сім'ях
- •2.1. Нагляд за функціонуванням прийомних сімей
- •2.2. Оцінка розвитку дитини у прийомній сім'ї
- •3. Форми соціальної роботи з прийомними сім'ями та прийомними дітьми
- •3.1. Групи взаємопідтримки прийомних батьків (групи зустрічей12)
- •3.2. Навчання прийомних батьків
- •3.3. Представлення інтересів прийомних дітей та прийомних сімей
- •3.4. Історія життя прийомної дитини
- •3.5. Візити без попереднього повідомлення
- •Література
3.2. Навчання прийомних батьків
Необхідним елементом забезпечення ефективного функціонування прийомної сім'ї є неперервний процес навчання. Досвід переконує, що однією з форм посилення виховного потенціалу прийомної сім'ї є "Літня школа"17. Завдання "Літньої школи" визначаються відповідно до якісного складу її учасників. Форми роботи школи перш за все повинні забезпечувати для її учасників можливість вільного обміну думками, поновлення знань з виховання дітей та урегулювання взаємостосунків у сім'ї, налагодження партнерських стосунків. Позитивно зарекомендували себе такі види роботи під час проведення "Літньої школи":
тренінги;
секційні заняття за віковими категоріями дітей;
секційні заняття з проблем розвитку та виховання дітей;
психологічні марафони;
Групові обговорення;
арт-студія;
ігротека;
заходи розважального напрямку, тощо.
Важливо, щоб всі форми розважального напрямку були запропоновані самими учасниками школи. Створена таким чином "Літня школа" сприятиме створенню позитивної атмосфери та згуртованості всіх її учасників: прийомних батьків, соціальних працівників, дітей.
3.3. Представлення інтересів прийомних дітей та прийомних сімей
Представлення інтересів (пер. з англ. advocacy) - комплекс заходів з метою впливу на зміну рішень18.
Представлення інтересів за своєю суттю є процесом, орієнтованим на досягнення певних цілей, а тому відіграє важливу роль у відновленні соціальної справедливості, забезпеченні політичних і громадянських свобод, наданні права голосу, врахуванні точки зору прийомних сімей та дітей тощо.
Представлення інтересів прийомних сімей і дітей здійснюється соціальними працівниками і охоплює такі рівні:
місцевої влади;
громади;
міжособистісний.
Не існує універсальної моделі представлення та відстоювання інтересів: його стратегія формується в залежності від конкретних обставин. Ефективне представлення інтересів вимагає окреслення кола проблемних питань, чіткого визначення цілей і завдань, виявлення потенційних прихильників і супротивників, проведення аналізу, підготовку аргументів, мобілізації людських і матеріальних ресурсів.
Процес представлення і відстоювання інтересів може носити конфронтуючий або договірний характер. Конфронтуюче представлення інтересів спирається на дії, що виражають протилежну думку, протест, незгоду. Договірне представлення інтересів передбачає залучення всіх зацікавлених сторін і надає особливого значення консенсусу, переговорам та управлінню конфліктами.
Кампанія представлення і відстоювання інтересів розробляється на основі стратегічного планування.
Відповідно до ст. 237 Цивільного Кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Соціальні працівники, здійснюючи супровід, уповноважені представляти інтереси прийомних дітей в установах та організаціях на підставі п. 7 Наказу Державного комітету у справах сім'ї та молоді "Про затвердження Програми "Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей" від 01.10.2002 року № 658. Представництво інтересів прийомної сім'ї та прийомної дитини регулюється також угодою.