Еляна Данілавічютє

2. Розглянь малюнок до вірша. На якому зображений Хлопчик-Балакунчик. Дай відповіді на питання:

Що Хлопчик-Балакунчик називає намистинками?

Він вважає, що слів не буває багато. Чому?

Що Хлопчик-Балакунчик називає торбинкою?

Навіщо Хлопчику-Балакунчику потрібні слова?

Які слова збирає Хлопчик-Балакунчик?

3. В кросворді слова, що є у віршику. Спробуй відгадати їх.

4. Запиши слова в такій послідовності, в якій розташовано звукові моделі до них:

– О – – Ó – – О

– О – О – – Ó – – О

– – О – Ó

– Ó – О

5. Поділи слова на склади та виділи наголошений склад.

6. Спиши перших чотири рядки вірша.

7. Підкресли червоним олівцем слова, що складаються з одного складу.

Синім олівцем підкресли слова з двох складів.

Зеленим олівцем підкресли слова з трьох складів.

А жовтим олівцем підкресли слова з чотирьох складів.

Яких слів більше?

7. 1. Склади п’ять правильних речень. Для цього з’єднай початок речення з лівої колонки з його продовженням з правої колонки.

Мова Слова Рухи тіла	дозволяє людям спілкуватися між собою.
	дозволяють точно і повно висловити думку.
	складається зі слів.
	є основою мови.
	не дозволяють точно і повно висловити думку.

2. Запиши речення в зошит. Які з них ти запам’ятав?

3. Дай короткі (1-2 слова) відповіді на питання:

Що дозволяє людям спілкуватися між собою?

Що дозволяє точно і повно висловити думку?

Що складається зі слів?

Що є основою мови?

Що не дозволяє точно і повно висловити думку?

Мета наступного підрозділу полягає у формуванні уявлень про дві взаємопов’язані форми мовлення: усну і писемну. На перший план виступає задача розуміння характерних ознак кожної з форм, а потім формування умінь розрізнювати їх з опорою на ці ознаки. Послідовність роботи зберігається: спочатку відбувається виконання завдань, що передують засвоєнню нових відомостей, а потім учні переходять до закріплення.

8. 1 . Уважно розглянь малюнки.

З газети “Перченя”.

2. Дай відповіді на питання:

Хто зображений на першому малюнку?

Що робить великий хлопчик?

Чи добре він поводиться?

Як його можна назвати?

Як поводиться маленький хлопчик?

Хто з’явився на другому малюнку?

Що він робить?

Чому маленький хлопчик зрадів?

Як поводиться великий хлопчик?

На третьому малюнку великий хлопчик утікає. Чому?

Що роблять маленькі хлопчики?

Чому їм весело?

3. Балакунчик просить допомогти скласти йому розповідь за малюнками. Ось слова, які ти можеш використати.

Слова до розповіді: великий хлопчик, маленький хлопчик, намагається вдарити, наляканий, погрожує, зрадів, утікає, сміються, перехитрили.

4. Ти дав відповіді на питання до малюнків і склав власну розповідь. Під час своєї розповіді ти користувався усним мовленням.

9. 1 . У Балакунчика є подружка дівчинка Писаночка. Їй дуже сподобалися малюнки. Вона склала свою розповідь і записала її. Вголос прочитай оповідання, яке придумала Писаночка.

Маленький Богданчик ішов додому. По дорозі він зіткнувся з розбишакою, якого звали Федір. Федір був злим хлопчиком, а тому він вирішив вдарити Богданчика. Як раз в цей момент з’явився друг Богданчика Ярослав. Він виглядав з-за паркану й погрожував. Ярослав здавався набагато вищим і сильнішим за образника. Федір злякався та й побіг геть. А Богданчик та Ярослав розсміялися. Виявляється Ярослав просто став на табурет, щоб здаватися вищим. Добре бути кмітливим!

2. Ти щойно читав написаний текст, отже користувався писемним мовленням. Водночас ти промовляв слова вголос, отже користувався ще й усним мовленням. А Дівчинка Писаночка, коли записувала оповідання, користувалася лише писемним мовленням.

3. Правильно з’єднай слова з лівого та правого стовпчиків. Тобі допоможе оповідання Писаночки. Запиши в зошит словосполучення.

маленький	розбишакою
зіткнувся з	розсміялися
Федір	Богданчик
Богданчик та Ярослав	злякався
бути	кмітливим

Усним чи писемним мовленням ти користувався, коли записував словосполучення в зошит?

Запам’ятай!

Правильно говориш – володієш усним мовленням.

Правильно пишеш і читаєш – володієш писемним мовленням.

10. 1. Уважно прочитай речення, добери до них відповідні малюнки. Встав в речення слова-підказки під малюнками.

Діти ………………. з дошки. Вчителька ……………… урок. Мама ….…………. по телефону. Бабуся …………….. казочку онукам. Дівчинка ……… лист. Маленьке кошеня …………… . Хлопчик …………вправу в зошиті. Хлопчик та дівчинка ………… з дошки.

розмовляє пояснює розмовляють пише читає нявкає виконує списують

2. Спиши речення. Вставляючи пропущені слова.

3. Синім олівцем підкресли речення, у яких люди користуються усним мовленням.

4. Зеленим олівцем підкресли речення, у яких люди користуються писемним мовленням.

5. Будь уважним! Одне речення має залишитися не підкресленим. Яке? Чому його не можна підкреслити?

11. 1 . Уважно розглянь малюнок і визнач які картки належать Балакунчику, а які – Писаночці. Назви їх.

2. Визнач, до усного чи писемного мовлення можна віднести малюнки ➁, ➃ і ➀, ➂.

3. Балакунчик обрав малюнки ➁, ➃. Писаночка обрала малюнки ➀, ➂. Яким мовленням любить користуватися Балакунчик? Яким мовленням любить користуватися Писаночка?

4. Подумай і скажи, чому і Балакунчик, і Писаночка обрали малюнок ⑤?

5. Прочитай речення, вставляючи слова для довідок.

Дорослі …………………. читають цікаві казки малятам.

Учні другого класу вже уміють грамотно і охайно ……………… в своїх зошитах.

Вчителька …………………. завдання.

Хлопчик виразно ……………………. вірш.

Діти пишуть …………………. .

Слова для довідок: писати, вголос, розповідає, пояснює, диктант.

6. Запиши речення, в яких діти користуються писемним мовленням. Підкресли слова, до яких відносяться такі звукові моделі:

Ó – = О – О – – Ó – –

12. 1. Уважно розглянь таблицю. Знаком ㊉ позначено те, що діти люблять робити більше. Придумай речення за зразком.

Зразок: Оксана любить складати розповідь за малюнками і писати диктант.

	Складати розповідь за малюнками	Списувати з дошки	Писати диктант	Розповідати вірш
Оксана	㊉		㊉
Микола		㊉		㊉
Дарина	㊉	㊉
Олексій	㊉			㊉

2. Накресли в зошиті свою таблицю за зразком.

Усне мовлення	Писемне мовлення

Розташуй словосполучення у відповідних колонках:

Складати розповідь, списувати з дошки, писати диктант, розповідати вірші.

3. Розглянь таблицю у вправі 1. І ще раз і дай відповіді на питання. Звертай увагу на кількість знаків ㊉.

Що люблять робити дві дівчинки і хлопчик?

Хто любить списувати з дошки?

Що люблять робити хлопці?

Що любить робити лише одна дитина?

Хто любить і складати розповіді за малюнками, і розповідати вірші?

Яким мовленням (усним чи писемним) любить користуватися більше Олексій?

13. 1. Дівчинка-Писанка написала листа своїй подружці. Уважно прочитай його.

Дорога Наталя.

Хочу розповісти тобі про свої успіхи. Уроки з української мови мені подобаються найбільше. Мені подобається виконувати вправи в зошиті. А ще мені подобається складати розповідь за малюнками, а потім записувати її. Вчора я написала диктант і отримала оцінку „11”.

Напиши мені про свої успіхи, будь ласка.

Писаночка

Писаночка, як ти вже знаєш, любить писати. Про які завдання вона розповідає у своєму листі?

2. Розкажи про свої успіхи. Під час розповіді використовуй словосполучення:

розповідати за малюнками, списувати з дошки, писати диктант, розповідати вірші, відповідати біля дошки, пояснювати завдання однокласнику.

Речення ти можеш розпочати так: “Мені подобається...”, “Я люблю ....”, “Я часто ...”, “Я ніколи ...”.

3. Запиши три речення в зошит.

4. Письмово дай повну відповідь на питання:

Усному чи писемному мовленню ти надаєш перевагу?

Система наведених завдань складається з 12 вправ (або 48 завдань). Кожне наступне завдання має зв’язок з попереднім, а його психологічна структура поступово поповнюється або замінюється новими складовими. Це дозволяє відпрацьовувати нові операції на провідному рівні мовленнєвої діяльності, і саме вони тоді виступають метою виконання певних завдань. Операції, доведені до необхідного рівня автоматизації, переходять на фоновий рівень і створюють опору для формування нових. Кожна вправа складається з головної (її нумерація виділена жирним шрифтом) і другорядних вправ, змістовно пов’язаних з нею. Такий принцип, на нашу думку, дозволяє зменшити вірогідність актуалізації знань, що не мають прямого відношення до виконання вправи, і можуть заважати максимальній концентрації уваги на суттєвому. Лексичний матеріал при цьому залишається досить обмеженим. Така особливість є цілком виправданою і легко компенсується за рахунок досить великої кількості різноманітних вправ.

Вивчення теми „Мова і мовлення” відбувається після опанування знань з теми „Звуки і букви”, яка розпочинає навчання в другому класі. Цей факт обумовлює наявність певної кількості завдань на повторення пройденого матеріалу під час роботи в межах розглядуваної теми. Саме таким чином здійснюється принцип „наскрізного” навчання.

Оскільки метою опанування знань із зазначеної теми є не лише формування певних лінгвістичних уявлень, а також і вирішення суттєвих екстралінгвістичних (позамовних) задач, виховному аспекту відводиться суттєве місце. Зміст завдань побудовано таким чином, що учні не тільки знайомляться з різноманітними життєвими мовленнєвими ситуаціями, але й висловлюють своє ставлення до них. Педагог, завдяки цьому, отримує можливість своєчасної корекції висловлювань учнів і сприяє формуванню позитивної мотивації, що є надзвичайно важливим для молодших школярів з важкими вадами мовлення.