
- •Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія кв №13313-2197р від 05.11.2007 р.
- •Теоретичні та експериментальні дослідження в логопедії
- •Ієрархія фонематичних процесів в онтогенезі дитячого мовлення Владислав Тищенко1
- •Взаємозв’язок у розвитку перцептивного рівня слухового сприймання та зростанні обсягів словника дитини
- •Артикуляційні та акустичні вияви корисних ознак фонем української мови3
- •Особливості формування фонематичних уявлень дітей про звуковий склад слів рідної мови в період з 2 до 5 років
- •Ієрархія фонематичних процесів в онтогенезі дитячого мовлення
- •Діагностична процедура для визначення механізмів змішувань та замін звуків у мовленні дітей
- •I. Дослідження фонематичного сприймання.
- •II. Дослідження слухової уваги.
- •III. Дослідження слухового контролю.
- •IV. Дослідження фонематичних уявлень
- •Перший спосіб
- •Другий спосіб
- •Література
- •Психологічні характеристики загальнофункціональних механізмів мовлення у старших дошкільників із знм Лариса Андрусишина9
- •Література
- •Організація спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з важкими розладами мовлення (1945-1970 рр.) Тетяна Берник10
- •Порівняльні дані мережі спеціальних шкіл-інтернатів та контингенту дітей з опфр (1940-1941 н. Р. Та 1949-1950 н. Р.)
- •Географія розташування спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями мовлення та контингент учнів в них (1953-1954 н. Р.)
- •Кількість спеціальних шкіл і класів при допоміжних школах для дітей з порушеннями мовлення та контингент в них у 1963-1964 н. Р.
- •Кількість спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями мовлення в Україні та їх контингент у 1960-х рр.
- •Література
- •Науково-методичне забезпечення курсу читання для початкових класів спеціальних шкіл для дітей з тпм Лариса Бартєнєва11
- •Література
- •Основні напрями діагностики дизорфографії у молодших школярів з нзнм Лариса Бартєнєва, Олексій Парасоцький12
- •Література
- •Сучасні підходи до навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку Лариса Будяк13
- •Література
- •Дослідження особливостей оволодіння учнями із зпр лексичним значенням абстрактних понять Ірина Глущенко14
- •Результати виконання завдання на визначення рівня оволодіння дітьми із зпр лексичним значенням абстрактних понять у %
- •Література
- •Психологічні передумови оволодіння лексичною семантикою молодшими школярами з тпм Галина Грибань15
- •Література
- •Організація реабілітаційних заходів для особи з афазією в умовах сім'ї Катерина Даніч 16
- •Література
- •Основні дослідження сектору логопедії Науково-дослідного Інституту дефектології апн срср Любов Дідкова17
- •Література
- •До проблеми підготовки дошкільників з дитячим церебральним паралічем до опанування навичок письма Людмила Коваль18
- •Література
- •Стилістичні вміння у системі початкової мовної освіти учнів з тпм Юлія Коломієць19
- •Література
- •Сучасні наукові підходи до проблем інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку Алла Колупаєва20
- •Література
- •Дослідження проблеми порушень мовлення при вроджених незрощеннях губи та піднебіння у теорії та практиці логопедії Світлана Конопляста21
- •Література
- •Методика исследования слуховых функций и операций, участвующих в процессе письма, у учащихся младших классов школ для детей с тяжелыми нарушениями речи Майя Медведева22
- •Литература
- •До питання вивчення механiзмiв читання молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення Валентина Меліченко23
- •Література
- •Особливості добору лексичного матеріалу для роботи з розумово відсталими учнями молодших класів Олена Потамошнєва24
- •Література
- •Обстеження лексичної сторони імпресивного мовлення молодших дошкільників із знм Юлія Рібцун25
- •Стабілізація слухового сприймання
- •Розуміння різних рівнів лексичних узагальнень
- •Визначення розуміння дериваційного значення слів
- •Прогнозування на лексико-фонологічному рівні
- •Визначення рівня сформованості смислового контролю
- •Література
- •Методика обстеження мовленнєвої сфери дошкільників з пост операційною моторною афазією на ранньому етапі відновлення Андрій Савицький26
- •Література
- •Курси та їх роль у вирішенні проблеми підготовки й підвищення кваліфікації дефектологічних кадрів України у 18-41 рр. Хх ст. Олена Шевченко27
- •Література
- •На допомогу логопеду-практику
- •Особливості порушення моторного розвитку периферійних органів мовлення у дітей з дислалією, дизартрією і ринолалією Наталія Гаврилова28
- •Рівень недорозвитку моторики периферійних органів мовлення і звуковимови у дітей з дислалією, ринолалією і дизартрією
- •Обстеження особливостей будови та рухливості органів артикуляції і дихання у дітей з порушеннями мовлення
- •Вправи для вивчення особливостей будови та рухливості органів артикуляції
- •Вправи для вивчення особливостей фізіологічного та мовленнєвого дихання
- •Картка стану розвитку артикуляційної моторики та дихання
- •Особливості виконання завдань для дослідження органів артикуляції і дихання дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку та їх інтерпретація
- •Література
- •Вивчення теми „Мова і мовлення” на уроках української мови в 2 класі загальноосвітньої школи для дітей з тпм Еляна Данілавічютє29
- •Цікаво дізнатися
- •Цікаво дізнатися!
- •Еляна Данілавічютє
- •1 . Уважно розглянь малюнки.
- •Література
- •Корекція порушень складової структури слова у дітей із моторною алалією Світлана Заплатна30
- •Література
- •Засвоєння синонімії дошкільниками із знм Людмила Трофименко31
- •Два приятелі
- •Хворий бичок
- •Література
- •Розвиток зв’язного мовлення у класах інтенсивної педагогічної корекції (конспект уроку) Світлана Южакова32
- •Тема. Зв’язок слів у реченні.
- •Xід уроку
- •Література
- •Відомості про авторів
Рівень недорозвитку моторики периферійних органів мовлення і звуковимови у дітей з дислалією, ринолалією і дизартрією
Порушення мовлення |
Рівень розвитку (недорозвитку) моторики периферійних органів мовлення і фонетичної сторони мовлення |
Симптоматика, що характеризує рівень розвитку (недорозвитку) моторики периферійних органів мовлення у дітей |
Симптоматика, що характеризує рівень розвитку (недорозвитку) вимовного боку мовлення |
1 |
2 |
3 |
4 |
дислалія |
достатній |
Дитина легко і правильно, у достатньо швидкому темпі виконує артикуляційні вправи; правильно тривало втримує артикуляційні позиції; точно, сильно і тривало видихає струмінь повітря через рот чи ніс, правильно спрямовуючи його у визначеній площині. |
Ізольована вимова звуків правильна або спостерігається мономорфне порушення вимови окремих, найтяжчих за артикуляцією груп звуків (-р, -л-) – спотворена їх вимова. Якщо при достатньому рівні сформованості моторики органів артикуляції спостерігаються заміни чи взаємозаміни між звуками (за глухістю-дзвінкістю, м’якістю-твердістю, подібні за звучанням голосні), це вказує на провідну причину порушення у дітей звуковимови – недорозвиток у них фонематичних процесів. |
дислалія, ринолалія, стерта форма дизартрії |
легкий |
У дітей спостерігаються незначні труднощі при утримуванні окремих найтяжчих артикуляційних позицій язика, і при виконанні найтяжчих динамічних вправ для обстеження дрібної моторики язика. Струмінь видихуваного повітря сильний і тривалий, проте, не завжди достатньо диференційований. |
У мовленні спостерігаються переважно мономорфні, рідше поліморфні порушення вимови найтяжчих за артикуляцією звуків (-ш-, -ж-, -ч-, -дж-, -с-, -з-, -ц-, -дз-, -л-, -р-). Можливі випадки, коли при вмінні правильно вимовляти ізольовано звуки спостерігаються їх прописки у словах, спрощення вимови складних за артикуляційними ознаками слів, перекручування слів. Інколи можлива незначна гугнява вимова звуків. Можливі також заміни між найскладнішими за артикуляцією звуками (подібними за звучанням, але протилежними за місцем чи способом утворення), що вказує на наявність у дітей не тільки порушень моторного характеру, але й вторинного недорозвитку у них фонематичних процесів. |
дислалія, ринолалія, дизартрія |
помірний |
У дітей спостерігаються труднощі при виконанні усіх артикуляційних вправ: неточність рухів, повільний темп їх виконання, нетривале утримування легших артикуляційних позицій і неправильне відтворення важчих артикуляційних позицій. Мовленнєвий вдих недостатньо глибокий. Струмінь видихуваного повітря недостатньо сильний, тривалий, інколи – недиференційований. |
У мовленні спостерігаються поліморфні порушення звуковимови (-ш-, -ж-, -ч-, -дж-, -с-, -з-, -ц-, -дз-, -л-, -р-, -й-, -к-, -г-, -х) – спотворена їх вимова чи відсутність. Можлива пом’якшена вимова простіших за артикуляцією звуків (-т-, -д-). Спостерігається нечітка і часто гугнява вимова усіх звуків. Виявляються недорозвиненими фонематичні процеси. |
ринолалія, дизартрія |
значний |
У дітей спостерігаються значні неточності і повільний темп виконання рухів усіма органами артикуляції. При дизартрії, найскладніші рухи (особливо язиком) діти можуть виконувати лише на мимовільному рівні. Мовленнєвий вдих неглибокий, видих – слабкий, нетривалий і недиференційований. |
У мовленні відсутня частина найскладніших за артикуляцією звуків (-ш-, -ж-, -ч-, -дж-, -р-, -л-). Інші приголосні звуки (-п-,-б-,-м-, -т-, -д-, -н-, -в-, -ф-, -г-, -х-, -к-) і голосні можуть вимовлятися спотворено чи пом’якшено. Спостерігається нечітка і часто гугнява вимова звуків. Виявляються недорозвиненими фонематичні процеси. |
дизартрія |
виражений |
Діти виконують складні і простіші рухи органами артикуляції переважно на мимовільному рівні. Мовленнєвий вдих неглибокий, видих – слабкий, нетривалий і недиференційований. |
У мовленні відсутні більшість звуків. Самостійно формуються лише найпростіші – голосні (-а-, -о-, -у-, -е-, ‑і), і окремі приголосні (-п-, -б-, -м-, -т-, -д-, -н-, -в-, -ф-). Спостерігається нечітка, пом’якшена і часто гугнява вимова цих звуків. Виявляються недорозвиненими фонематичні процеси. |
анартрія |
глибокий |
Діти виконують лише прості рухи органами артикуляції на мимовільному рівні. Дихання слабке, неглибоке. Мовленнєвий видих несформований. |
Звуковимова відсутня. Збережені лише окремі голосові реакції. |
За умови наявності у дітей порушень артикуляційної моторики виникає необхідність постановки у них звуків за допомогою використання спеціальних прийомів. Виходячи з цих позицій, нами було зроблено припущення, що застосування на етапі постановки звуків та їх автоматизації допоміжних засобів, що забезпечували б розвиток рухової активності органів артикуляції (елементів масажу, пасивних та активних артикуляційних вправ) та засобів формування у них м’язового контролю сприятиме формуванню у них необхідної базової готовності для вимови звуків без зайвого напруження. Такий підхід з одного боку забезпечить формування готовності до правильної артикуляції конкретного звука, постановка якого здійснюється, а також у подальшому забезпечить вимову поставленої фонеми без зайвого дискомфорту, напруження в органах артикуляції, що, в свою чергу, полегшить автоматизацію та введення поставленого звука в зв’язне мовлення.
Проаналізувавши особливості розвитку звуковимови у дітей в нормі, ми виявили, що звуки з'являються у їхньому мовленні поступово, від простіших до складніших по мірі того, як розвивається моторика артикуляційного апарату. Це дозволило зробити наступне припущення, що готовність артикуляційного апарату для вимови кожного наступного звуку повинна бути не стільки повна, скільки достатня, і стосуватися власне тих органів артикуляції, які безпосередньо беруть участь у вимові конкретної фонеми. Цією позицією, ми вважаємо, слід керуватися при доборі масажних, артикуляційних вправ та прийомів постановки звуків, які повинні стосуватися конкретних органів артикуляції і ускладнюватися поступово (чим складніший за артикуляцією звук, тим складнішими є і підготовчі вправи, що передують його постановці).
Ми також взяли до уваги, що у дітей порушення вимови одного конкретного звуку чи групи звуків можуть бути обумовлені порушеннями будови та рухливості різних органів артикуляції, а також особливості цих порушень у дітей будуть різними. Ця позиція повинна враховуватися при визначенні напрямків проведення масажу, глибини впливу на м’язи органів артикуляції при його виконанні, а також при доборі допоміжних засобів корекції. Для кожної дитини необхідно добирати вправи для розвитку рухливості органів артикуляції, розвитку дихання та прийоми постановки звуків індивідуально.