4.2.4. Значимість як ціннісна ознака слова

Термін видатного швейцарського мовознавця Ф. де Соссюра (1857-1913) «значимість» (фр. valeur) закріпився в науковій літературі і став категоріальним, як і термін «значення». Поняття значимості виявилося настільки істотним для дослідження структури мови, що було покладено в основу цілого лінгвістичного напрямку – глоссематики. Однак саме це поняття, незважаючи на тривалу практику його застосування, все ще залишається недостатньо вивченим, хоча саме значимість, а не значення і смисл є тим «лакмусовим папірцем», який дозволяє точно вказати на найтонші специфічні відмінності між словами однієї та різних мов.

Ф. де Соссюр значимість визначав як цінність мовного знака в складі тієї чи іншої системи: «Для визначення значимості слова недостатньо констатувати, що воно може бути порівняне з тим чи іншим поняттям, тобто що воно має те або інше значення; його треба, крім того, порівняти з подібними йому значеннями, тобто з іншими словами, які можна йому протиставити ... Входячи до складу системи, слово має не тільки значення, але ще головним чином значимість, а це дещо зовсім інше».

Із цього висловлювання можна зробити такі основні висновки: 1) крім значення, слово може мати значимість, що виникає тільки в певній системі як результат лінгвістичної співвіднесеності (зіставлення або протиставлення) з іншими словами; 2) входячи в якості складового елементу до тієї чи іншої системи, мовна одиниця, зберігаючи своє значення, характеризується «головним чином значимістю», яка «узята у своєму концептуальному акті, є елементом значення».

Значимість мовної одиниці – це її специфічна якість, відмітна ознака, що визначає «цінність» та місце мовної одиниці у вибраному вимірі, в системі

Категорії значення і значимість не протистоять, а взаємодоповнюють одна одну. Це різні аспекти одного і того ж явища – мовного знака. Обидва поняття визначаються через загальну для них категорію співвідношення. Але якщо для значення встановлюється співвідношення між позначувальним (матеріальною стороною знака) і позначуваним (понятійно-смисловою стороною), то значимість визначається співвідношенням значень один до одного. Можна також вважати, що значимість слів та інших мовних одиниць являє собою різницю, «смисловий залишок» значень, що виявляється шляхом їх зіставлення.

Визначення значимості різне залежно від обраних координат вимірювання. Це може бути внутрішньомовний вимір, коли визначаються значимості різних мовних одиниць у парадигматичному або синтагматичному аспектах, на рівнях мовної системи та індивідуального мовлення. Так, при аналізі елементів художнього тексту як особливого різновиду мовлення визначається естетична значимість, тобто роль мовних елементів у вираженні ідейно-образної інформації. Стосовно зіставлення мов значимість – це категорія міжмовна, що визначає відмінні (контрастні) ознаки слів чи інших мовних одиниць. Значимість у такому розумінні є основною категорією не тільки контрастивістики – науки, що вивчає міжмовні відмінності, але і міжкультурної комунікації, яка виступає практичною сферою застосування зіставного мовознавства. Значимість у такому аспекті визначає межу, кінцеву мету порівняльного аналізу мов та кінцевий індикатор успішності/неуспішності міжкультурної комунікації.

Виходячи з цього, робимо висновок, що значимість не входить до значень, а виводиться з їх співвідношень, тобто являє собою реляційну ознаку смислів порівнюваних слів. Класичний зразок виявлення значимостей саме в контрастивному плані міститься вже у класичній праці Ф. де Соссюра «Курс загальної лінгвістики», коли він порівнює значення фр. mouton (баран, баранина) і англ. mutton (баранина), sheep(баран). Тут ми маємо наочний приклад міжмовної гіпо-/ гіперонімії. Порівняльний аналіз цих слів можна було б продовжити, звернувши увагу на особливості словотворчих значимостей (пор. різницю між найменуванням мутонова і бараняча шуба, хоча по суті це одне й те саме) і тим більше – на специфіку конотацій і метафоричних уживань (пор. рос. смотреть как баран на новые ворота; бараньи мозги; баран бараном і т.д.).