3. Елементи професійного етикету для чоловіків і жінок

Як відомо, «по одежинці зустрічають...». Багато в чому перше враження про людину формується в залежності від того, як вона одягнена. Ви повинні пам'ятати ( прихильник Ви традиційної або передової моди), Ваш робочий одяг повинен відповідати внутрішній культурі фірми, що Вас наймає на роботу.

І. Елементи професійного іміджу для чоловіка

Варто пам'ятати, що костюм повинен бути модним, випрасуваним, акуратним.

Ґудзики на піджаці повинні бути застебнуті. На піджаці американського покрою (однобортний) верхня, коли їх дві, або середня, коли їх три. На костюмі європейського покрою по­ винні бути застебнуті всі ґудзики.

Під піджак рекомендується надягати сорочку з довгим рукавом, верхній ґудзик якої повинен бути застебнутий.

Нижній кінчик краватки повинен діставати верхню частину пряжки брючного ременя, гармонійно поєднуватися з кольором сорочки і костюма.

Для ременів і взуття рекомендується чорний колір або колір натуральної шкіри. Не слід надягати черевики із сильно зношеними каблуками.

Пам'ятайте, що Ваші шкарпетки повинні сполучатися з кольором штанів і взуття і доходити до половини ікри.

Рекомендується звернути увагу на аксесуари: Ваш імідж може стати більш привабливим за рахунок таких деталей, як, наприклад, стильна, високоякісна авторучка, годинник на металевому браслеті.

Імідж чоловіка залежить не тільки від стильного зовнішнього вигляду, від Вас повинно ще і добре пахнути. Не заощаджуй те на дезодорантах і одеколонах.

Коли ми говоримо про професійний імідж жінки, то повинні пам'ятати, що скільки б часу і грошей не було витрачено на здобуття освіти, отримання спец­іальних знань, однак одним із головних чинників, який сприятиме професійному росту жінки, завжди буде зовнішній вигляд.

II. Елементи професійного іміджу для жінки

Намагайтеся вдягатися для роботи, що Ви хочете одержати, а не для роботи, що у Вас є.

У робочий гардероб ділової жінки повинен входити високоякісний костюм темно-синього, сірого або чорного кольору.

Рекомендована довжина спідниці істотно залежить від галузі Вашої діяльності. Як правило, спідниця не повинна бути коротше, ніж ледве над коліном і не довша середини ікри.

Пам'ятайте, що тканини для одягу варто вибирати дуже ретельно. На денній нараді костюм повинен виглядати таким же випрасуваним, як і зранку.

Вибирайте блузки високої якості, що підходять Вам за кольором і стилем.

Класичні туфлі-човники зі шкіри найбільше підходять тим, хто зайнятий у бізнесі. Рекомендовані кольори — темно-синій, чорний, сіро-коричневий.

Вибирайте аксесуари зі шкіри (краще класичних зразків). Кольори,^;що рекомендуються, ті ж, що і для взуття.

Лекція 17 імідж особистості: процес створення та шляхи корекції

1. Типологія іміджу.

2. Значення зовнішнього вигляду.

3. Роль спілкування.

4. Використання фізіономіки і міміки.

5. Іміджетворчі елементи тіла.

6. Сприйняття і управління враженнями.

Література: [23], [24], [25].

1 Типологія іміджу

Коло питань: теорії суспільного іміджу, створення самоіміджу, бажаний імідж, необхідний імідж.

Імідж являє собою найбільш ефективну подачу відомостей, яка в змозі обійти наявні в кожного з нас «фільтри». Звідси і виникає ідея іміджу як публічного, або зовнішнього подання «Я», що досить часто, як зазначає професор Г. Почепцов, може відрізнятись від внутрішнього «Я».

Поняття «імідж» трактується майже так, як і термін «думка», як судження, що виражає оцінку чого-небудь. Відмінність у застосуванні цих термінів полягає в тому, що «імідж» більш правильно поєднувати в таких словосполученнях, як «імідж людини» (політика, адвоката, вчителя), а «думка» — у словосполученнях типу «думка про людину» (політика, ректора і т.п.).

З усієї величезної кількості матеріалу щодо створення іміджу люди беруть те, що використовувати легше усього: посміхатися усім і скрізь, демонструвати щирість і увагу, стежити за взуттям і зачіскою, одягом. Проте оточуючі на подив швидко розгадують усі наші «хитрощі». Можна удавати щирість скільки завгодно, але фальш рано чи пізно буде виявлена. Отже, імідж — це повинна бути завжди єдність внутрішнього і зовнішнього єства особистості.

Особистий імідж є важливою складовою для кар'єри. Є декілька причин, які вказують на це:

ми віримо в те, що бачимо;

ми всі зайняті люди і часто приймаємо рішення на основі першого враження;

імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного росту;

ми діємо, усвідомлюючи це чи ні, як представники своєї професії або організації;

добре виглядати і впевнено почуватися — це добре для нас самих.

Зі всього набору власних характеристик кожна особистість має відібрати ті, що будуть позитивно сприйняті суспільством, оточуючими, часто на підсвідомому рівні.

Розповідаючи про імідж як сприйняття однієї людини іншими, П. Берд підкреслює:

Імідж — це повний образ особистості, в якому найяскравіше втілене те, як особистість виглядає, говорить, одягається, діє; її вміння триматися, осанка, поза і мова тіла, аксесуари.

Однією із перших теорій природи суспільного іміджу була теорія формування образів у наших головах. Ця теорія виникла внаслідок очевидного впливу на формування іміджу медіа-технологій, які потім трансформувалися у сучасні РR-технології. На цій основі виникла теорія менеджменту вражень.

Для більшості дослідників сьогодні очевидно, що концепція суспільного іміджу є багатоликим Янусом.

Так, з одного боку, імідж розуміють як візуальну комунікацію або презентацію. Це — «артистичний імідж». Його концепція стосується особистості, яка щось презентує, тобто яка відноситься до «передавача» інформації.

З іншого боку, імідж може розглядатись як «ментальна картинка». Це — «психологічний імідж». Концепція його стосується особистості, яка інтерпретує чимось вплив на «приймача» інформації.

Презентаційний імідж розуміють як набір певних визначних елементів для формування уяви, а також ігнорування інших. Наявні в презентації елементи розглядаються як «публічні», а відсутні — як «приховані».

Психологічний імідж розуміють як «пізнавальну структуру», схожу на неформальну теорію про певний об'єкт: вона передбачає і пояснює, до якого типу він відноситься. У деякій мірі це проектування набутого досвіду на майбутнє.

Як псевдореальність, створена людиною, розглядається у ряді критичних досліджень бажаний імідж. Це передусім стосується журналістики, зокрема журналістів, які прагнуть знайти «правду» за лаштунками фактів. Неправдиві, ілюзорні або пропагандистські презентацій обов'язково ведуть до формування відповідного іміджу. Вони здебільшого можливі внаслідок обмеженості людей у доступі до об'єкта чи події, або навмисної їх дезінформації.

Для вивчення та дослідження реального стану справ необхідно з'ясувати правду всіма доступними способами. Отримання більш різнобічної інформації іншим шляхом (тобто уточнення іміджу) — це соціальні дискусії.

Менеджмент іміджу виглядає як його створення за певних оптимальних соціальних і культурних обставин. У цьому випадку «імідж» розуміють не як псевдореальність, а як оточуючу нас дійсність.

Особистий імідж, як вже зазначалось, формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Він відображає, підкреслює англійка Е. Семпсон, погляд на особистість як з боку свого «Я» — самоімідж, так і з боку оточення — бажаний імідж, а також необхідний імідж, що повинен відповідати тому чи іншому статусу.