2. Культура споживання та її вплив на розвиток ксв

У сучасного споживача потрібно формувати культуру споживання, яка відповідає вимогам сучасності.

Споживання людиною всього, що дає наша планета, наша цивілізація повинно бути соціально відповідальним. Не можна бездумно витрачати електроенергію, не можна перерозходувати воду, необхідно щоденно сортувати сміття для його правильної переробки; виключити із свого життя товари, при виробництві яких використовувався дитячий труд та ін.

На Заході набирає сили етичне споживання. Його формують активні учасники різних суспільних рухів. Вони займаються розповсюдженням і надають гласності різні темні і закриті сторони діяльності корпорацій. Рух за етичне споживання – реальна сила, з якою приходиться рахуватися компаніям.

Лекція 10 Оцінка результативності ксв

1. Соціальний аудит

2. Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної компанії

3. Методи і процедури оцінювання ефективності програм КСВ

1. Соціальний аудит

Соціальний аудит – процес, який дозволяє організації оцінити і продемонструвати її вклад у вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем.

Соціальний аудит допомагає зрозуміти, в якій мірі організація виконує суспільні цілі і цінності, з якими вона консолідується, оцінити ступінь досягнення некомерційних цілей шляхом систематичного і регулярного моніторингу її діяльності та поглядів представників заінтересованих сторін, стейкхолдерів, що мають відношення до їх діяльності.

Соціальний звіт – це лише самооцінка, тому слід робити соціальний аудит такого звіту за рівнями А,А⁺,В,В⁺,С,С⁺.

На сьогоднішній день не має єдиної форми та загальновизнаної схеми проведення соціального аудиту. Світовий ринок послуг з проведення соціального аудиту знаходиться на стадії зародження. На сьогоднішній день налічується близько 30 аудиторських структур (агенції, суспільні організації), які роблять соціальний аудит. Найвідоміші: «Віжео» (Франція), «Аванзі» (Італія), «Сам» (Швейцарія) та ін.

В Україні тема соціального аудиту знаходиться поки що в стадії первинного дослідження і попереднього обговорення у середовищі спеціалістів.

2. Методи оцінювання ділової репутації ( гудвілу ) соціально – відповідальної компанії

Ділова репутація (гудвіл) – це нематеріальний актив, вартість якого визначається різницею між балансовою вартістю активів підприємства і його звичайною ринковою вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг, нових технологій, тощо):

ГВ= РВ – БВ

(гудвіл = ринкова вартість компанії мінус її вартість за бухгалтерським балансом)

Світовою практикою напрацьовані такі методи оцінки гудвілу:

1)бухгалтерський метод;

2)аналітичний метод;

3)за допомогою показників ділової активності;

4)метод чистих активів;

5)метод надлишкових прибутків;

6)метод дисконтування майбутніх прибутків;

7)метод звільнення від роялті;

8)метод мультиплікатора;

9) інші.