Висновки

В умовах глобалізації проблема забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств є стратегічним напрямом діяльності держави як основи екологічно сталого соціально-економічного розвитку у довгостроковому періоді.

Конкурентоспроможність підприємства визначається його здатністю в умовах, що склалися, проектувати, виготовляти та збувати товари, які за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для споживачів, ніж товари їх конкурентів. З іншого боку, конкурентоспроможним, як правило, є те підприємство, що тривалий час може залишатися прибутковим в умовах ринкової економіки.

В умовах існування застарілої матеріально-технічної та технологічної бази української економіки, які обумовлюють негативний вплив на довкілля, реструктуризація з урахуванням екологічного фактора стає єдиним способом досягнення стратегічної конкурентоспроможності промислових підприємств і держави у цілому.

З огляду на синтетичність категорії конкурентоспроможності підприємства проблема її досягнення у довгостроковому періоді має широкі перспективи щодо проведення подальших досліджень, зокрема, досліджень, що стосуються формування науково-методичних положень щодо оцінки конкурентоспроможності з урахуванням критерію екологічності діяльності підприємства, її прогнозування, розроблення підходів, моделей та методів суміщення цінності та доданої вартості відповідно до критерію екологічності продукції та діяльності тощо.

Провівши опитування серед представників бізнесу щодо екологічності продукції, було виявлено, що більшість продукції та технологій є не екологічними на сумських підприємствах, але їх представники були б не проти вкладати кошти в удосконалення виробництва та продукції. Проте заважають цьому недостатня кількість матеріальних коштів, високі ціни та проблеми з імпортом технологій на Україну, високі митні тарифи та недостатня підтримка з боку держави.

Слід зробити висновок, що на думку респондентів, найбільш актуальними екологічними проблемами для України є екологічне вдосконалення технологій виробництва без істотної зміни структури вироблюваної продукції та виробництво і споживання виробів і послуг, які сприяють зниженню матеріало-та енергоємності систем.

Потенційні вигоди від застосування стандартних інструментів екологічного маркетингового управління можуть полягати в наступному:

1) виявлення потенціалу зниження витрат у зв’язку з переходом на енергозберігаючу, озонобезпечну технологію виробництва обладнання;

2) підвищення мотивації споживачів до здійснення покупок на основі комплексу маркетингових комунікацій;

3) підвищення інноваційного потенціалу підприємства за рахунок залучення додаткових інвестицій на соціально значущі проекти збільшення екологічності товарів і технологій виробництва;

4) спрощення доступу до кредитування через систему мережевих структур з підтримки та просування передового досвіду в галузі еко-ефективності;

5) поліпшення конкурентоспроможності продукції за рахунок збалансованого розвитку внутрішніх (витрати) і зовнішніх (якість) конкурентних переваг і збільшення прибутковості виробництва загалом.