7.3.2. Облік доходів від реалізації продукції підсобних (навчальних) сільських господарств

Одним з видів виробничої діяльності бюджетних установ може бути вироб­ництво сільськогосподарської продукції у підсобних (навчальних) сільськогос­подарських підрозділах. Вироблена цими підрозділами (дослідними ділянками, виробничими бригадами, підсобними підприємствами, навчально-дослідними господарствами, що утримуються на балансі бюджетної установи) продукція може використовуватися як для внутрішніх потреб установи (харчування кон­тингенту тощо), так і для реалізації на сторону. Кошти від діяльності підсобних (навчальних) сільських господарств використовують передовсім на покриття ви­трат цих господарств, а отриманий прибуток може скеровуватися на покриття дефіциту доходів загального фонду відповідно до кошторисних призначень.

Облік протягом року продукції підсобних сільських і навчально-дослідних господарств ведеться на субрахунку 251 „Продукція підсобних (навчальних) сіль­ських господарств". Оприбуткування готової продукції супроводжується запи­сом за дебетом субрахунку 251 і кредитом субрахунку 822 „Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств". На суму реалізованої готової продукції кредитується субрахунок 251 і дебетується субрахунок 722 „Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств".

На субрахунку 822 „Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств" обліковують витрати підсобних сільських і навчально-дослідних господарств.

7.3.3. Облік доходів від реалізації науково-дослідних робіт за договорами

Бюджетні установи можуть на замовлення підприємств та організацій нада­вати платні послуги з виконання науково-дослідних та конструкторських робіт. Підставою для виконання таких робіт є договір, укладений науковою установою із замовником. У договорі необхідно передбачити обсяг наукової роботи та ета­пи її виконання, порядок здавання виконаної роботи замовнику, вартість робіт і порядок розрахунків та інші питання, що регулюють відносини замовника і ви­конавця. До договору додають: технічне завдання, протокол узгодження догові­рної вартості роботи, календарний план її виконання, кошторисні розрахунки, штатний розпис виконавців тощо. Для обліку доходів від реалізації науково-дослідних робіт передбачено такі субрахунки:

• 351 "Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи";

• 634 "Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підляга­ють оплаті";

• 723 "Реалізація науково-дослідних робіт за договорами";

• 823 "Витрати на науково-дослідні роботи за договорами"

На субрахунку 351 „Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослі­дні роботи" обліковують аванси, одержані від замовників у рахунок виконання науково-дослідних робіт за договорами. Суми отриманих авансів записуються за кредитом субрахунку 351 і дебетом 313 „Поточні рахунки для обліку спеціаль­них коштів" або 323 „Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів". За дебетом субрахунку 351 і кредитом 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті" записують суми авансів, що зараховані під час оплати рахунків.

На субрахунку 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті" обліковують розрахунки із замовниками за виконані згі­дно з договорами науково-дослідні роботи. За дебетом субрахунку 634 запису­ються суми за наданими рахунками з кредитуванням субрахунку 723 „Реаліза­ція науково-дослідних робіт за договорами". У кредит субрахунку 634 та дебет субрахунку 313 „Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за по­слуги" або 323 „Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" записують суми, які надійшли до сплати за рахунком та за кредитом 351 „Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні робо­ти", — суми зарахованого авансу.

На субрахунку 723 „Реалізація науково-дослідних робіт за договорами" об­ліковують вартість виконаних і зданих науково-дослідних і конструкторських робіт замовникам за договорами. Списання результатів від реалізації науково-дослідних і конструкторських робіт, виконаних за договорами, провадиться за закінченими темами, які здані за актами замовникам.

На субрахунку 823 „Витрати на науково-дослідні роботи за договорами" об­ліковують витрати на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт за договорами з підприємствами і установами. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами детальніше розглянуто в Розділі 23 „Облік видатків бюд­жетних установ".

Розрахунки із замовниками здійснюють, як правило, безготівковим мето­дом. Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс відповідно до укладеної угоди. За кошти цього авансу виконавець здійснює по­точні витрати на НДР і закуповує передбачене кошторисом спеціальне обладнан­ня, устаткування, матеріали. Здають замовнику виконані НДР в міру готовності окремих етапів (розділів), передбачених календарним планом, і оформляють спеціальним актом, який є підставою для оформлення рахунка на оплату (за мі­нусом відповідної частки перерахованого авансу).

Контрольні питання:

1. Дати визначення поняттю доходи бюджетних установ?

2. Який клас плану рахунків бюджетних установ використовується для обліку доходів?

3. Що відносять до доходів загального фонду?

4. Які особливості ведення обліку доходів загального фонду?

5. Що відносять до складу доходів спеціального фонду?

Таблиця 7.1.Групи власних надходжень

№ з/п	Власні надходження бюджетних установ			Напрямки використання коштів спеціального фонду
	Групи	Підгрупи	Характеристика надходжень
1	Плата за послу­ги, що надають бюджетні установи	1. Плата за послуги, що надають бюджетні установи згідно з їх функціональними повноваженнями	Кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ	На покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг
		2. Надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяль­ності	Кошти, які отримують установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тошо; квартирна плата та плата за гурто­житок; від працевикористання спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речо­ве майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо	На організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ
		3. Плата за оренду майна бюджетних установ	Кошти, які отримують бюджетні установи у повному обсязі за оре­нду майна, що їм належить, якщо інше не передбачено законом	На утримання, обладнання, ре­монт майна бюджетних установ
		4. Надходження бюджетних установ від реалізації майна	Кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, зокрема списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорого­цінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законо­давством залишаються у розпорядженні установи, а також кошти, отримані Національною академією наук та бюджетними установами, що належать до її відання, від реалізації нерухомого майна	На ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на господарські потреби бюджет­них установ
2	інші джерела власних надхо­джень бюджетних установ.	1. Благодійні внески, гранти та дарунки	До цієї підгрупи належать всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, зокрема внески від спонсорів та меценатів. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їхнього надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо
		2. Кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ	До цієї підгрупи належать також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, зокрема на спорудження житлових будинків	За спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів.