3. Моделі амортизації актив. Моделі обслуговування боргу

Методи амортизації амортизації активів:

  прямолінійний. Цей метод передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів

  зменшення залишкової вартості. За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

  прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується). При використанні методу прискореної амортизації ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

  кумулятивний. Цей метод ще називають методом списання вартості за сумою чисел років. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

  виробничий. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Обслуговування боргу - погашення основної суми кредиту та виплата відсотків за нього відповідно до графіка, узгодженого кредитором і позичальником.

РЕШЕНИЕ ЗАДАЧИ:

Для расчета формируем следующую факторную модель: О/ОФ=(О/С)×С×(1/ОФ) или Ф=П×С/ОФ, где О - Объем выполненных строительно-монтажных работ; ОФ - основные производственные фонды; С - численность персонала; Ф - фондоотдача; П - производительность труда. Пользуясь данной моделью, рассчитываем изменение фондоотдачи за счет: 1) изменения производительности труда: ΔФ1=(П1-ПО)×СО/ОФО=(17,91-11,54)×1095/9540=0,731; 2) изменения численности персонала: ΔФ2=П1×(С1-СО)/ОФО=17,91×(1115-1095)/9540=0,038; 3) изменения стоимости основных производственных фондов: ΔФ3=П1×С1×(1/ОФ1-1/ОФО)=17,91×1115×(1/17770-1/9540)=-0,969. Суммарное влияние всех факторов составляет: ΔФ=0,731+0,038-0,969=-0,20, что соответствует данным условия: ΔФ=1,12-1,32=-0,20 ден. ед./ден. ед. Как видно из расчетов, фондоотдача сократилась за счет негативного влияния увеличения основных производственных фондов. Остальные два фактора (изменение производительности труда и численности персонала)  оказали позитивное влияние на результативный показатель.

БІЛЕТ № 15