31. Назвіть відомі вам способи зображення об’єктів, явищ і процесів на географічних картах, охарактеризуйте один з них.

На географічних картах об'єкти, явища і процеси передають різними способами. Головними з них є: спосіб значків,  спосіб лінійних знаків,  спосіб якісного фону, спосіб ареалів, спосіб ізоліній, спосіб знаків руху, спосіб картограм та картодіаграм.

Спосіб ізоліній застосовують для відображення явищ, які мають суцільний, безперервний і при цьому більш-менш плавний розподіл на земній поверхні. Ізолінії – це лінії, що сполучають на картах точки, які на місцевості мають однакові кількісні показники якогось явища. Ізолінії, наприклад, показують висоту суходолу (горизонталі), глибини морів (ізобати), температуру повітря (ізотерми),кількість опадів, солоність води. Для кращого сприйняття явища ділянки між сусідніми ізолініями часто зафарбовують у різні кольори (як, наприклад, показуючи рельєф на фізичних картах).

32. Назвіть підприємства соціальної сфери та чинники їх розміщення.

 Галузі, що надають різноманітні (матеріальні і духовні) послуги для населення, утворюють соціальну сферу. Серед них виділяють галузі соціальної, управлінської та ринкової інфраструктури.    Функції галузей соціальної сфери різні. Одні з них задовольняють духовні потреби людей (наука, культура, охорона здоров'я, рекреація і т.д.), а інші – фізичні (торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування). Саме тому соціальна сфера має важливе економічне і соціальне значення для розвитку суспільства.

Соціальна сфера має певні територіальні відмінності у рівні розвитку та структурі. Значно вищий рівень її розвитку і ширша галузева структура у містах порівняно з сільською місцевістю, в економічно більш розвинених промислових регіонах порівняно з менш розвинутими аграрними. Найбільш розвинена соціальна сфера в адміністративних центрах регіонів.

Культура охоплює установи і заклади, що виробляють товари культурного призначення, пропонують духовні цінності для населення: бібліотеки, театри, клуби, музеї, кіностудії, телебачення, радіо, газетно-журнальні видавництва. Їх розміщення пов'язане з особливостями розселення людей: найвища концентрація об'єктів культури – у великих містах.

Лікувально-оздоровчий комплекс включає систему медичних та рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров'я (профілактику захворювань, лікування), оздоровлення та відпочинок людей. Дані заклади розташовані у містах, селищах міського типу та великих селах.

Оздоровлення і відпочинок людей забезпечують санаторії, пансіонати, санаторії-профілакторії, дитячі оздоровчі табори, будинки відпочинку, туристичні бази. Внаслідок їх поєднання в населених пунктах чи на певних територіях формуються курорти і курортні місцевості, туристичні центри і туристичні райони.

Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби людей у житлі, забезпечує функціонування житлових будинків, готелів, невеликих підприємств і установ. Міський житловий фонд має вищий порівняно із сільським рівень забезпечення житлово-комунальними послугами: природним газом, гарячим водопостачанням, водопроводом, каналізацією тощо.

Побутове обслуговування включає індивідуальне виготовлення і ремонт одягу, взуття, ремонт і будівництво житла, послуги перукарень і майстерень з ремонту побутової техніки, транспортних засобів, комп’ютерної, радіо- і телеапаратури тощо. Воно постійно зазнає змін, з удосконаленням старих і запровадженням нових видів і форм обслуговування. Найбільші обсяги реалізації побутових послуг припадають на міські поселення.

Торгівля і громадське харчування охоплюють підприємства роздрібної торгівлі і заклади громадського харчування. В загальному обсязі товарообігу продовольчі товари становлять понад 60 %, непродовольчі – 30 %. Найвищі показники роздрібного товарообігу на одну людину спостерігаються у високоурбанізованих регіонах. Крім традиційних підприємств галузі розвивається мережа спеціалізованих магазинів, закладів громадського харчування швидкого обслуговування.

Зв'язок як галузь господарства складається з підприємств, ліній і вузлів, які забезпечують процес передачі інформації на відстань. Сюди відносяться відділення зв'язку, телефонно-телеграфні станції, пошта, радіомовлення, телебачення, Інтернет тощо.

Соціальна сфера має певні територіальні відмінності у рівні розвитку та структурі. Порівняно із сільською місцевістю рівень її розвитку у великих містах значно вищий. Економічно більш розвинені регіони мають ширший спектр послуг порівняно з менш розвиненими аграрними районами. Так, саме у великих містах розміщені фірми, які надають новітні види ділових послуг, підприємства інформаційного та рекламного обслуговування, фінансові установи – банки. Саме у великих обласних центрах зосереджені установи державного управління, вищі навчальні заклади, редакції газет та журналів, телестудії тощо.

Але більшість підприємств соціальної сфери розміщені повсюдно, тому що в них є потреба незалежно від місця проживання. Наприклад, підприємства культурно-освітнього комплексу (навчальні заклади, бібліотеки, клуби, радіо) та соціально-побутові й лікувально-оздоровчі установи розміщені практично у всіх населених пунктах.