
- •3.1. Актуальність дослідження.
- •3.2. Об’єкт і предмет дослідження.
- •3.3. Мета і завдання дослідження
- •3.4. Гіпотеза дослідження
- •3.5. Методологічні і теоретичні засади педагогічного дослідження
- •3.6. Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження
- •3.7. Практичне значення результатів дослідження та їх упровадження.
- •Лекція 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Метод наукового пізнання: сутність, зміст,основні характеристики
- •Лекція 4. Емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження
- •4.1. Метод вивчення психолого-педагогічної наукової й методичної літератури, архівних матеріалів
- •4.1. Педагогічні дослідження
- •4.2. Загальнонаукові логічні методи і прийоми.
- •Лекція 5.
- •5.3. Емпіричні иетоди педагогічного дослідження
- •5.1. Вивчення літератури, документів і результатів діяльності.
- •Лекція 5. Теоретичні й порівняльно-історичні методи психолого-педагогічних досліджень
- •5.1. Сутність і специфіка теоретичного пізнання, його основні форми
- •6.1. Вимірювання в педагогіці.
- •6.2. Вимірювальні шкали.
- •6.3. Групування дослідницьких даних
- •7.1. Основні поняття математичної статистики
- •Лекція 7. Методика проведення психолого-педагогічного дослідження
- •Лекція 8. Оформлення результатів наукового дослідження
- •8.1 Літературне оформлення та основні вимоги до змісту дослідницького матеріалу.
- •8.2. Методичні рекомендації щодо написання наукового дослідження
- •8.3. Деякі проблеми стилю викладу матеріалу наукової роботи.
- •Практичні завдання до курсу «основи психолого – педагогічних досліджень»
- •Практичні завдання до курсу «основи психолого – педагогічних досліджень»
- •Лекція 8. Педагогічна майстерність і культура дослідника1
- •8.1. Педагогічна майстерність дослідника
- •Календарний план
- •Календарний план
- •Календарний план
- •Участь у конференціях
- •Дисертаційного дослідження Долинського Євгена Володимировича «Формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів в процесі дистанційного навчання»
- •Реферату « ---------------------------------------------------
- •Написаного __________________________________________________
- •Реферату « ---------------------------------------------------
- •Написаного __________________________________________________
- •Запитання для білетів
- •Тема 1.
- •Тема 3.
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •Тестові завдання до теми 1.
- •1. Оберіть правильну відповідь для твердження: «Наука виконує у суспільстві такі функції»:
- •2. Яке із тверджень правильне:
- •3. Яка система наук відноситься до суспільних?
- •4. Дайте правильну відповідь:
- •5. Загальним завданням педагогіки є:
- •6. Знайти правильну відповідь:
- •7. Яка відповідь правильна?
- •8. Який із секторів не включає організації науки в державі:
- •9. Яка із структур не відноситься до наукових установ нан України?
- •10. Який із пунктів не записано в статуті нан України як мета її діяльності?
- •Тестові завдання до теми 2.
- •1. Що пояснюють і передбачають педагогічні дослідження?
- •2. Яка із відповідей не відноситься до характерних ознак фендаментальних досліджень?
- •3. Яка із відповідей не відноситься до основних ознак прикладних досліджень?
- •4. Що розуміється під науковою проблемою?
- •5. Яка із відповідей не передбачає постановки проблеми?
- •6) Що таке проблема?
- •7. На основі чого формулюються дослідниками наукові проблеми?
- •8. Що не обов’язково повинна включати тема з педагогіки, яка має прикладний характер?
- •9. Яка із відповідей не відноситься до різновидності тем наукового дослідження?
- •10. Який із критеріїв не відноситься до основних при виборі теми наукоого дослідження:
- •Тестові завдання до теми 3.
- •1. В якому випадку дослідження можна вважати актуальним?
- •2. Виберіть правильну відповідь
- •3. Предмет дослідження – це
- •4.Вказати відповідь, варіант яка не відповідає завданню дослідження
- •5. Що означає гіпотеза дослідження
- •6. Термін «методологія» означає
- •7. Новизна опрацювання процесу, методу або прийому в педагогіці полягає в тому, що
- •8. Теоретична значущість – це
- •9. Практичне значення наукового дослідження характеризується
- •10. Яка з ланок зайва у процесі впровадженні результатів дослідження
- •Тестові завдання до теми 4.
- •1. Що розуміють під методом дослідження?
- •2. Що таке аналіз?
- •3.Що таке синтез?
- •4.Узагальнення як метод наукового пізнання являє собою:
- •5. Порівняння – це:
- •6.Класифікація – це:
- •7.В чому полягає суть моделювання?
- •8. До емпіричних методів дослідження відносяться
- •9.Метод педагогічних спостережень – це:
- •10 Анкетування – це:
- •Тестові завдання до теми 5.
- •1. Під методом дослідження розуміють:
- •2. Яка із відповідей не відноситься до характерних ознак наукового методу:
- •3. Вивчення літератури, документів і результатів діяльності служить для:
- •4. Контент-аналіз – це:
- •5. Метод педагогічних спостережень – це
- •6. Яке правило не передбачає виконання дослвдником під час спостереження як методу педагогічного дослідження:
- •7. Метод вивчення та узагальнення педагогічного досвіду дає можливість:
- •8. Науково-педагогічна експедиція – це:
- •9. Бесіда як метод педагогічного дослідження передбачає:
- •10. Анкетування – це:
- •Тестові завдання до теми 6.
- •1. Показниками дослідження називають:
- •Тестові завдання до теми 7.
- •4. Оберіть правильну відповідь:
- •2. Який із пунктів не відноситься до основних вимог щодо змісту дослідницького матеріалу (за в.Загв’язінським)?
- •3. У вступі до наукового дослідження дається (оберіть зайве):
- •9. Оберіть правильну відповідь:
- •10. Наукова робота повинна бути оформлена належним чином і обов’язково включати:
Календарний план
№ з/п |
Назва етапів дипломної роботи |
Термін Виконання |
|
|
|
|
|
|
Участь у конференціях
в 2011 році
1. Міжнародна науково-практична конференція «Подільська еміграція в контексті європейської та світової культури» м. Хмельницький, 17-18 березня 2011 р. (Виступ в секційних).
2. Міжнародна науково-практична конференція «Оновлення змісту професійної освіти майбутніх педагогів ДНЗ і ЗОШ I ступення: парадигми XXI сторіччя» м. Берегово, 5 – 7 травня 2011 р. (Виступ в секційних).
3. Міжнародна науково-практична конференція «Управління навчальним закладом: стан проблем, стратегії розвитку» Одеса, 20-21 жовтня 2011 р. (Виступ на пленарному засіданні).
4. Всеукраїнська науково-практична конференція пам’яті В.О.Сухомлинського м.Хмельницький, 12 жовтня 2011 р.
5. Всеукраїнська науково-практична конференція «Єдність і взаємодія інтелектуального й емоційного аспектів у сучасному освітньому процесі» Кривий Ріг, 12-13 жовтня 2001 р. (Виступ в секційному)
6. II – му Відкритому семінарі «Підготовка практичного психолога: етапи, проблеми, перспективи». м. Хмельницький, 20 листопада 2011 р. (Доповідь «Роль куратора в організації позанавчальної роботистудентів»)
Доктор педагогічних наук, професор В.Є.Берека
ЕКПЕРТНА ОЦІНКА
Дисертаційного дослідження Долинського Євгена Володимировича «Формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів в процесі дистанційного навчання»
поданого на здобуття наукового ступення кандидата педагогічних наук
за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.
Дисертаційне дослідження Долинського Євгена Володимировича «Формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів в процесі дистанційного навчання» являє собою самостійну роботу, виконану у відповідності з вимогами щодо написання подібного типу робіт. Визначено актуальність означеної проблеми, виявлено об’єктивну суперечність між запитами практики і обмеженими можливостями теорії. Дисертант осмислив і достатньо повно подав своє знання про невідоме, яке підлягає виявленню і доповненню.
Такий підхід дав можливість дисертанту чітко сформулювати тему дослідження, яка змістово визначає предмет, який у дисертації підлягає цілеспрямованому дослідженню. Тема дослідження в основному відповідає основним критеріям: актуальності, новизні і перспективності, можливості виконання теми в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, зв’язках її з планами розвитку системи освіти, можливостями одержання при впровадженні результатів досліджень педагогічного ефекту.
Дослідник поставив перед собою реальну мету: теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити модель формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів у процесі дистанційного навчання, з якою успішно справився.
Цьому сприяв правильний вибір об’єкту і предмету дослідження. Як категорії наукового процесу в роботі вони співвідносяться між собою як загальне і часткове: об’єкт виступає сферою пошуку, а предмет як конкретне, що виявляється.
Загальну мету дисертант конкретизував в системі дослідницьких завдань, які в своїй сукупності дають уявлення про те, що треба зробити для досягнення мети. Перше з них пов’язане з виявленням, уточненням, поглибленням, методологічним обгрунтуванням суті, природи об’єкту, що вивчається; друге, третє – з аналізом стану предмета дослідження, динаміки його розвитку; четверте – із способами його перетворення, дослідно-експериментальною перевіркою.
В роботі чітко означено наукову новизну і теоретичне значення результатів дослідження.
Дисертант осмислив можливості застосування одержаних результатів, які знайшли місце у визначенні практичного значення результатів дослідження та їх упровадження. Він чітко з’ясував, де результат його дослідження допоможе виправити недолік у педагогічній діяльності, як і для яких практичних цілей можна використати результати дослідження.
Робота відповідає установленим вимогам до змісту дослідницького
матеріалу, який треба було викласти, а саме: концептуальній спрямованості, сутнісному аналізу і узагальненню, аспектній визначеності, поєднанню широкого соціального контексту розгляду з індивідуально-особистісним, визначеності і однозначності важливих понять і термінів, чіткому виділенню нового і авторської позиції, міри в поєднанні однозначності і варіативності, конструктивності рекомендацій.
Робота чітко структурована, не перевищує встановленого обсягу, виконана грамотною науковою мовою.
Разом з тим вважаємо за необхідне висловити окрнмі зауваження і побажання, які, на наш погляд, дещо покращать зміст дисертаційного дослідження, приведуть її у відповідність вимогами написання подібного типу робіт.
1. Перелік умовних скорочень слід доповнити не розшифрованими в дисертації абрівіатур: ЮНЕСКО (стор. 14); МОН України (стор. 18); проект ПРООН (стор. 18); МАУП (стор.35); ТВ – технології навчання (стор 39); ICQ (стор. 39); ІПК МДУ (стор. 49) CD KOM – диски (стор 88) тощо.
2. Актуальність проблеми слід посилити. Зокрема, пов’язати її з дерективними документами, а також з необхідністю реформування освіти, пов’язаної з європейською та світовою інтеграцією.
3. У вступі доцільно було б виділити об’єктивно існуючі суперечності, які можна розв’язати засобами науки. Такою суперечністю може бути суперечність між об’єктивною необхідністюпідготовки висококваліфікованих фахівців і наявною практикою їх підготовки у вищій школі з використанням традиційних форм і методів навчання
4. Серед тих хто займається дистанційним навчанням немає таких відомих в Україні дослідників як В.Андрущенко, В.Кремень, І.Зязюн, Н.Ничкало та ін.
5. Слід уважно перевірити ініціали окремих авторів. Наприклад, на сторінках 5; 72; 86 дисертант посилається на О.Полат, а на сторінках 31; 33; 36; 78; 93; 95; 97 це й же автор Є.Полат.
Аналогічно на стор. 5; 31; 78 дисертант робить посилання на А.Андрєєва, а на стор. 117 на О.Андрєєва. На стор. 115 пишеться В.Андрєєв, хоча згідно з посиланням на джерела повинно бути А. (О.) Андрєєв.
На стор. 121 посилання зроблено на А Смирнова, хоча в списку використаних джерел він проходить як С.Смірнов
На стор 25; 27; 90 ініціал Гребенщикової «А», хоча потрібно «О» (її ім’я – Олександра). Аналогічно треба писати О.Хуторський
На стор. 81 ініціал Сиротенка, на стор. 127 Кухаренка взагалі опущений.
Допускаються помилки в прізвищах науковців. Наприклад, на стор. 5; 12; 13; 15; 19; 21; 93; 97 прізвище науковеця звучить як А.Хуторськой, а на стор. 78 як А.Хуторський. Потрібно писати О.Хуторський.
З цією метою треба перевірити треба прізвище прізвище М.Моісєєва (стор. 50).
Трапляються випадки неправильного використання прізвищ за статтю. Наприклад, на стор 3 замість «На думку Н.Волкова», треба писати «На думку Н.Волокової».
Допускаються помилки у відмінках. Так на стор. 107 замість «У нашому дослідженні під час формування соціокультурної компетентності ми
користуємося досвідом і науковими працями Т.Колодька...» треба писати «У нашому дослідженні під час формування соціокультурної компетентності ми користуємося досвідом і науковими працями Т.Колодько...». На стор 108 перевірити як писати «... погоджуючись з Ю.Федоренко» чи «... погоджуючись з Ю.Федоренком», на стор. 110 «Ми погоджуємось з М.Купер ...» чи «Ми погоджуємось з М.Купером ...»
На стор 127 зазначено « ... Л.Н.Бабаніним» хоча решта прізвищ містять лише ініціал імені. Потрібно писати «... Л.Бабаніним»
6. На наш погляд слід виділити протиріччя, розв’язання яких повинно зумовлювати вибір теми дослідження.
7. Дисертант зазначає, що дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних тем наукових досліджень, в тому числі і Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка, але в цьому закладі тема не затверджена.
8. Серед завдань дослідження відсутнє завдання, пов’язане з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності, вдосконалення досліджуваного явища та прогнозом розвитку досліджуваного об’єкта, або з опрацюванням практичних рекомендацій для різних категорій працівників освіти.
9. У вступній частині такі важливі елементи як методологічні і теоретичні засади педагогічного дослідження. Слова «Наукова новизна дослідження» сліл виділити жирним шрифтом
10. Хоча передбачається експеримент, не визначено етапи та дослідно-експериментальна база дослідження.
11. В роботі доцільно було б визначити гіпотезу, формулювання якої визначає стратегію, головну ідею дослідження. Адже в ньому повинні чітко проглядатися ті положення , які потребують перевірки, підтвердження, аргументації. Це є необхідна умова проведення експерименту
12. На стор. 11 зазначається, що основи компетентнісного підходу було закладено в працях ...(йде перелік авторів) , але посилання чомусь на Бирюк О.В. Аналогічна помилка виявлена на стор 101-102
13. На стор 15 дисертант зазначає: «Компетентність вченою трактується як ....» Постає питання: Якою вченою? Треба було вказати Л.Черепановою.
14. Абзац «вперше термін «компетенція» почав використовувати .......» слід перенести, оскільки перед ним подається таблиця підходів різних авторів до визначення цього поняття
15. На стор 30 серед аввторів досліджень називається Г.Серіков, хоча в списку використаних джерел він відсутній. Така ж ситуація стосується П.Зінченко (стор. 121).
16. На стор 31 називається 13 авторів, які займалися проблемами удосконалення навчально-виховного процесу, зокрема інформатизації інформатизації освіти, а посилань лише 3.
17. Відсутній єдиний підхід до посилання на авторів. На стор.13; 24; 25; 27; 31; 72; 86; 91; 116; йде посилання після кожного автора, а на стор 31; після списку авторів.
18. На стор 34 називається 4 документи, після яких прискорився розвиток дистанційного навчання в Україні. Посилання зроблено на 2.
19. Твердження про існування факультетів й інститутів дистанційного навчання у містах Києві, Харкові ... (стор. 35) абстрактне. Доцільніше було б вказати навчальні заклади цих міст. А ще краще зробити додаток, де перерахувати ці навчальні заклади.
20. На стор. 41 посилання зроблено у вигляді [Кухаренко посібник]. Так робити не можна.
21. Перелік навчальних закладів, де здійснювалися емпіричні дослідження (стор. 59) доцільно подати або в алфавітному порядку, або по їх значимості. Крім того в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відсутні спеціальності «Переклад» і «Філологія».
22. Рис. 2.3 (стор 126) немає назви таблиці.(Подібне має місце з іншими таблицями і малюнками).
23. Привести до сучасних вимог список використанх джерел.
24.Слід привести у відповідність до існуючих вимог висновки після кожного розділу. Вони завеликі (повинні вміститися на 1,5-2 сторінки), переобтяжені.
25. Слід переглянути загальні висновки. Вони повинні відповідати поставленим завданням.
26. Слід привести у відповідність до існуючих вимог список використаних джерел.
27. Робота переобтяжена таблицями і малюнками. В тексті потрібно залишити лише ті, які яскраво демонструють хід та результати дослідження. Решту – перенести в додатки.
28. Слід привести до існуючих вимог нумерацію та підписи таблиць та малюнків та формул
Проте дані зауваження не впливають на загальне враження про дисертаційне дослідження. Вважаємо, що при відповідному доопрацюванні її можна допустити до захисту, а Долинький Євген Володимирович заслуговує на присвоєння наукового ступення кандидаиа педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.
Доктор педагогічних наук,
професор В.Є.Берека
ЕКПЕРТНА ОЦІНКА
дисертаційного дослідження
Долинського Євгена Володимировича
«Формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів в процесі дистанційного навчання»
поданого на здобуття наукового ступення кандидата педагогічних наук
за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.
Дисертаційне дослідження Долинського Євгена Володимировича «Формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів в процесі дистанційного навчання» являє собою самостійну роботу, виконану у відповідності з вимогами щодо написання подібного типу робіт. Визначено актуальність означеної проблеми, виявлено об’єктивну суперечність між запитами практики і обмеженими можливостями теорії. Дисертант осмислив і достатньо повно подав своє знання про невідоме, яке підлягає виявленню і доповненню.
Такий підхід дав можливість дисертанту чітко сформулювати тему дослідження, яка змістово визначає предмет, який у дисертації підлягає цілеспрямованому дослідженню. Тема дослідження в основному відповідає основним критеріям: актуальності, новизні і перспективності, можливості виконання теми в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, зв’язках її з планами розвитку системи освіти, можливостями одержання при впровадженні результатів досліджень педагогічного ефекту.
Дослідник поставив перед собою реальну мету: теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити модель формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів у процесі дистанційного навчання, з якою успішно справився.
Цьому сприяв правильний вибір об’єкту і предмету дослідження. Як категорії наукового процесу в роботі вони співвідносяться між собою як загальне і часткове: об’єкт виступає сферою пошуку, а предмет як конкретне, що виявляється.
Загальну мету дисертант конкретизував в системі дослідницьких завдань, які в своїй сукупності дають уявлення про те, що треба зробити для досягнення мети. Перше з них пов’язане з виявленням, уточненням, поглибленням, методологічним обгрунтуванням суті, природи об’єкту, що вивчається; друге, третє – з аналізом стану предмета дослідження, динаміки його розвитку; четверте – із способами його перетворення, дослідно-експериментальною перевіркою.
В роботі чітко означено наукову новизну і теоретичне значення результатів дослідження.
Дисертант осмислив можливості застосування одержаних результатів, які знайшли місце у визначенні практичного значення результатів дослідження та їх упровадження. Він чітко з’ясував, де результат його дослідження допоможе виправити недолік у педагогічній діяльності, як і для яких практичних цілей можна використати результати дослідження.
Робота відповідає установленим вимогам до змісту дослідницького
матеріалу, який треба було викласти, а саме: концептуальній спрямованості, сутнісному аналізу і узагальненню, аспектній визначеності, поєднанню широкого соціального контексту розгляду з індивідуально-особистісним, визначеності і однозначності важливих понять і термінів, чіткому виділенню нового і авторської позиції, міри в поєднанні однозначності і варіативності, конструктивності рекомендацій.
Робота чітко структурована, не перевищує встановленого обсягу, виконана грамотною науковою мовою.
Разом з тим вважаємо за необхідне висловити окрнмі зауваження і побажання, які, на наш погляд, дещо покращать зміст дисертаційного дослідження, приведуть її у відповідність вимогами написання подібного типу робіт.
1. Аналіз літератури з досліджуваної проблеми поверховий. Він не дає відповіді на запитання, який же аспект проблеми залишається недослідженим або не задовольняє дисертанта. Такий підхід не дозволив зробити висновок (в роботі він відсутній) про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в розглядуваній галузі недостатні, або вони застаріли, або відсутні. Тим самим автором не здійснено переходу до формулювання суперечностей і проблем дослідження.
2. При обгрунтуванні актуальності дисертаційного дослідження автор не з’ясував основні суперечності чи невідповідності між досягнутим рівнем педагогічного знання і проблемами розвитку теорії і практики.
3. Тема дисертації дисертації повинна бути пов’язана з основними напрямами основних науково-дослідних робіт наукових установ і затверджена вченими радами. В даній роботі відсутні дані про розгляд її в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.
4. При визначенні завдань дослідження дисертант опустив одне з головних, пов’язане з прогнозом розвитку досліджуваного об’єкта та з опрацюванням практичних рекомендацій для різних категорій працівників освіти.
5. Незважаючи на те, що в роботі передбачено експерементальну перевірку гіпотези, формулювання її не здіснено.
6. В дисертаційному дослідженні доцільно було б виділити зарубіжний досвіб вирішення означеної проблеми.
7. Виправити недоліки щодо посилань на використанні джерела, неточності у прізвищах та ініціалах авторів. Слід привести у відповідність до існуючих вимог список використаних джерел.
8. Слід привести у відповідність до існуючих вимог висновки після кожного розділу. Вони завеликі (повинні вміститися на 1,5-2 сторінки), переобтяжені. Загальні висновки повинні відповідати поставленим завданням.
9 Робота переобтяжена таблицями і малюнками. В тексті потрібно залишити лише ті, які яскраво демонструють хід та результати дослідження. Решту – перенести в додатки.
10. Слід привести до існуючих вимог нумерацію та підписи таблиць та малюнків та формул
Проте дані зауваження не впливають на загальне враження про дисертаційне дослідження. Вважаємо, що при відповідному доопрацюванні її можна допустити до захисту, а Долинький Євген Володимирович заслуговує на присвоєння наукового ступення кандидаиа педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.
Доктор педагогічних наук,
професор В.Є.Берека
ОЦІНКА