5. Зміст права промислової власності

Особисті немайнові права суб'єктів промислової власності. Патентні закони України не виділяють особисті немайнові права власників патентів і свідоцтв в окрему групу. Але це не означає, що власники патентів таких прав не мають. За своїм змістом і характером вони відрізняються від особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав.

До особистих немайнових прав суб'єктів промислової власності можна віднести: право першого заявника; право винахідника на те, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу; право на по­довження пропущених строків; право на внесення до заявки допов­нень, змін і уточнень; право на участь у розгляді заявки; право на пріоритет; право на оскарження будь-яких рішень по заявці та ін. Цей перелік варто доповнити правом авторства і правом на назву об'єкта промислової власності, які, видається, є найбільш важливими.

Право авторства на будь-який об'єкт промислової власності (за винятком засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, знаків для товарів і послуг) є таким же як і суб'єктів авторського пра­ва і суміжних прав. Воно полягає в тому, що автор рішення у сфері промислової власності має право вимагати від усіх, хто користується цим об'єктом, щоб його визнавали автором даного рішення. Ім'я ав­тора об'єкта промислової власності повинно називатися також і при будь-якому іншому використанні цього об'єкта.

Автор технічного рішення має право вимагати, щоб його не згаду­вали як автора даного рішення при будь-якій публікації.

Право авторства носить абсолютний і виключний характер, воно є невідчужуваним як і будь-яке інше особисте немайнове право. Аб­солютний характер авторства технічного рішення проявляється в то­му, що автор має право вимагати від усіх визнання його розробником даного рішення. Виключність цього права полягає в тому, що тільки автор даного технічного рішення має право власності (чи інше ви­ключне право) на даний об'єкт.

З правом авторства тісно пов'язане право на авторське ім'я, яким слід визнавати забезпечену законом можливість творця технічного рішення вимагати, щоб його ім'я як розробника даної пропозиції згадувалося в будь-яких публікаціях, що стосуються даної розробки.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в п. 5 ст. 8 прямо відзначає, що винахіднику належить право авторст­ва, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстрокове. Винахідник має право також на присвоєння свого імені створеному ним винаходу чи корисній моделі.

Автор об'єкта промислової власності має особисте немай­нове право на присвоєння свого імені або спеціальної назви розроб­леному ним об'єкту.

Право першого заявника. Інколи трапляються випадки, коли один і той же об'єкт промислової власності одночасно розроблено двома або кількома особами незалежно один від одного. В такому разі по­стає питання, кого слід визнати першим, кому належатиме свій внут­рішній пріоритет. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в ст. 11 проголошує, що якщо винахід чи корисна модель створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату її подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умо­ви, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. Подібні норми містяться в інших патентних законах України.

Право на подання заявки на будь-який об'єкт промислової влас­ності не може розглядатися як особисте немайнове право, оскільки це право автор технічного рішення може передати будь-якій третій особі. Воно може перейти за правом спадкування до спадкоємців, воно може також належати роботодавцеві.

Проте заявникові належить право брати участь особисто чи через представника в розгляді поданої ним заявки. Стаття 16 Закону Ук­раїни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в п. 2 надає право з власної ініціативи особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення екс­пертизи. Це право також є особистим і невідчужуваним немайновим.

Воно належить тільки заявникові, який не може його передати будь-якій іншій особі. Доручення представникові заявника взяти участь у розгляді заявки не є відчуженням цього права. З правом заявника на участь у розгляді його заявки тісно пов'язане ще одне особисте немайнове право того ж заявника — право на внесення до заявки виправ­лення і уточнення. Це право закріплено в тій же ст. 16 Закону про ви­находи. Подібні норми містяться також і в інших патентних законах.

Право на пріоритет. Право на пріоритет є також особистим немайновим правом заявника, яке має тільки він і яке не може бути пе­редано іншим особам окремо від заявки. Нагадаємо, що мова йде про конвенційний пріоритет, який встановлено Паризькою конвенцією з охорони промислової власності. Він полягає в тому, що заявник — громадянин однієї держави-учасниці Паризької конвенції, який по­дав уперше заявку на об'єкт промислової власності у своїй країні чи іншій країні-учасниці Паризької конвенції, зберігає за собою право подати заявку на цей же об'єкт промислової власності в іншій країні-учасниці Паризької конвенції з пріоритетом по вперше поданій заявці. Таке право належить усім заявникам на об'єкти промисло­вої власності, але строки збереження пріоритету різні, про що уже йшлося.

Як і усі особисті немайнові права це право є також виключним, абсолютним і невідчужуваним.

Право заявника на продовження пропущених строків, що стосують­ся розгляду заявки. Всі патентні закони України містять норми, які надають право заявникові право прохати Установу продовжити будь-які строки розгляду заявки, якщо вони були пропущені з тих чи ін­ших причин заявником. Зазначені строки можуть стосуватися різних етапів розгляду заявки. Чинне законодавство України про промисло­ву власність надає право заявникові на подовження цих строків. По­рядок їх продовження встановлюється законодавством.

Право на оскарження рішення стосовно заявки. Чинне законодавст­во України про промислову власність надає право заявникові оскар­жити будь-яке рішення, прийняте Установою по заявці, в тому числі і до суду.

При Державному департаменті інтелектуальної власності є спеціально створена Апеляційна палата, яка має своїм основним завданням розгляд спорів, що виникають у процесі розгляду заявки. Будь-який заявник може звернутися до цієї Палати зі скаргою на будь-яке рішення Установи з приводу його заявки. Скаржник може це зробити не пізніше 6 місяців від дати одержання ним рішення Ус­танови чи копій патентних матеріалів, надісланих йому на його ви­могу.

Своєрідність особистих і немайнових прав суб'єктів промислової власності полягає в тому, що зазначені права можуть належати не тільки творцю цього об'єкта промислової власності, а й іншим осо­бам, передусім заявникам, спадкоємцям, роботодавцям. Проте за­значені особи, які можуть бути суб'єктами особистих немайнових прав, не є правонаступниками автора. Вони чинним законодавством наділені цими особистими немайновими правами і, отже, є суб'єкта­ми цих прав в силу закону.

Особисті немайнові права усіх авторів носять моральний харак­тер, вони є основою для суспільної оцінки того чи іншого автора та оцінки його вкладу в розвиток науки, культури, мистецтва та в при­скорення науково-технічного прогресу.

Особливість особистих немайнових прав на об'єкти промислової власності полягає в тому, що більшість із них виникають ще до ви­дачі охоронного документа.

Майнові права суб'єктів промислової власності

Майнові права суб'єктів промислової власності виникають з моменту, коли відповідний уповно­важений державний орган визнає в установленому порядку ре­зультати науково-технічної та іншої творчої діяльності охороноздатними і на цій підставі видасть відповідний правоохоронний документ.

Майнові права суб'єктів промислової власності на різні об'єкти цієї власності схожі між собою, але водночас між ними є ряд істотних відмінностей, які зумовлюються характером та осо­бливостями самих об'єктів промислової власності. Найбільш близь­кими за своїм змістом є майнові права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

Патентна форма охорони промислової власності закріплює за патентовласником виключне право на використання (право власності) того чи іншого об'єкту. Це право суб'єкта промислової власності надає йому реальну можливість вилучати з об'єкту промислової власності його корисні якості або, іншими словами, одержувати вигоду від його використання. Адже патентовласнику належить монопольне право на використання. Виключний (монопольний) характер прав патентоволодільця полягає в тому, що в межах країни, яка видала йому патент, тільки патентоволоділець має виключне право на використання об'єкту промислової власності. На один і той же об'єкт промислової власно­сті може бути видано два патенти в різних країнах, оскільки па­тент носить територіальний характер.

Територіальний характер патенту полягає в тому, що він має чинність лише в межах тієї держави, патентне відомство якої ви­дало патент. З цього випливає, що об'єкт промислової власності, який використовується в іншій державі, де цей об'єкт патентом не захищений, може там використовуватися без дозволу патентоволодільця і без виплати йому винагороди за використання. Патентна форма охорони об'єктів промислової власності но­сить строковий характер. Строки правової охорони об'єктів промислової власності в залежності від об'єкта різні - від 20 до 5 років. На відміну від ав­торського права патентне право в окремих випадках допускає подовження строків правової охорони окремих об'єктів (право на знаки для товарів і послуг, право на зазначення походження то­варів). Менша тривалість правової охорони об'єктів промислової власності пояснюється тим, що вік морального старіння цих об'єктів коротший.

Більшість винаходів, корисних моделей, про­мислових зразків, сортів рослин тощо в умовах розвитку науки і техніки виходять із сфери використання досить швидко. На зміну їм приходять нові, більш досконалі об'єкти. Ті ж об'єкти, які зберігають свою споживчу якість більш тривалий строк, можуть і охоронятися більш тривалий строк - закон до­зволяє подовжити їм строк правової охорони. Відомі окремі ви­падки, коли товарні знаки охороняються понад сто років, напри­клад, товарний знак «Кока-Кола».

Майнові права суб'єктів винаходів, корисних моделей і проми­слових зразків визначені Законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції від 21 грудня 2000 року і «Про охорону прав на промислові зразки» також в ре­дакції від 21 грудня 2000 р. Відповідно до цих Законів зазначеним суб'єктам патент надає виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використання зазначених об'єктів особами, які створили цей об'єкт спільно (співавтори) визначається угодою між ними. Якщо такої угоди не було укладено або її не досягнуто, то кожний влас­ник патенту (співвласник) має право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка та передавати право власності на них іншій особі без згоди інших власників патенту.

Виключне право на використання винаходу, корисної моделі і промислового зразка включає також і право зазначених суб'єктів забороняти використання зазначених об'єктів іншим особам, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Зміст виключних прав на винаходи, корисні моделі чи проми­слові зразки зумовлюється тим, що патентні закони України проголошують право власності на об'єкти промислової власності з усіма наслідками, що випливають з цього визначаль­ного положення. П. 4 статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» чітко і однозначно проголошує:

«Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель за­свідчуються деклараційним патентом».

П. 5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» також проголошує: «Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом».

Таким чином, зазначені об'єкти проголошені об'єктами права власності і об'єктами права інтелектуальної власності. Проголо­шення винаходу, корисної моделі і промислового зразка об'єктами права власності наділяє їх суб'єктів і відповідними правомочностями власника. Отже, патентовласник має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм об'єктом на свій розсуд.

Володіння об'єктом промислової власності є фактично ви­знання творця того чи іншого науково-технічного досягнення його автором, оскільки це досягнення належить тільки його тво­рцеві. Іншим особам винахідник чи автор промислового зразка передає у володіння лише копії свого досягнення, сама ж ідея то­го чи іншого науково-технічного досягнення невіддільна від них навіть в тих випадках, коли автор цього досягнення передасть його оригінал іншим особам.

Найважливішим елементом права власності на об'єкт промислової власності є виключне право на його використання, яке є одні­єю із правомочностей власника.

Використанням винаходу, корисної моделі і промислово­го зразка визнається: виготовлення, пропонування для продажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в цивіль­ний обіг в зазначених цілях продукту, виготовленого із застосу­ванням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промис­лового зразка.

Закон встановлює спеціальні правила стосовно використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків, що містять в собі інформацію, яка визнана державною таємницею. Виключні права на зазначені об'єкти обмежуються Законом України «Про державну таємницю» і відповідними рішеннями Державного експерта. Перелік способів і форм використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків не є вичерпним. Закон нічого не говорить про такі способи використання зазначених об'єктів як їх демонстрація на виставках, ярмарках тощо.

Власники патентів мають право забороняти іншим особами використовувати винахід, корисну модель і промисловий зразок без його дозволу. Проте, це право патентовласників обмежується випадками використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків без дозволу патентовласників і без виплати їм винагороди, які передбачені законом.

Власники патентів на винаходи, корисні моделі і промислові зразки мають право на розпорядження належними їм об'єктами. Згідно з п. 6 ст. 28 власник патенту має право на підставі догово­ру передавати право власності на винахід, корисну модель і про­мисловий зразок іншій особі, яка стає його правонаступником. Власник патенту надає будь-якій особі дозвіл (видає ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі і промислового зразка на підставі ліцензійного договору.,

Розпорядження власника патенту своїм вина­ходом, корисною моделлю чи промисловим зразком може здійс­нюватися в двох формах:

• уступка патентних прав;

• видан­ня дозволу на використання запатентованого об'єкта.

Уступка патентних прав може здійснюватися в формі будь-якого цивіль­но-правового договору, який переносить право власності на за­значений об'єкт іншим особам. При уступці патентних прав до набувача переходять всі патентні права без винятку. Набувач патенту стає во­лодільцем всього обсягу прав, якими був наділений продавець - «відчужувач» патенту. Патент не може відчужу­ватися частинами, він не підлягає дробінню.

Другою формою розпорядження правом власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок є видача дозволу на вико­ристання цих об'єктів на підставі ліцензійних договорів. Власник патенту має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надати будь-якій особі дозволу на використання запатентованого об'єкту.

Дії, які не визнаються порушенням прав патентовлаеника, пе­редбачені ст. 470 ЦК, ст. 31 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст; 22 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

Зокрема, право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок виникає у будь-якої особи, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала зазначений об'єкт в Укра­їні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використан­ня, і полягає у тому, що ця особа має право на безоплатне продовжен­ня такого використання або використання, яке передбачалося зазначе­ною підготовкою.

Таким чином, право попереднього користувача виникає при од­ночасній наявності декількох обставин.

По-перше, повинно бути два тотожних рішення, одне з яких реально готується до застосування чи використовується без закріплення виключних прав на нього, а на інше вже видано охоронний документ відповідно до законодавства України.

По-друге, заявлений на патентування об'єкт був практично використаний іншою особою чи остання здійснила значну і серйозну підготовку до його застосування.

По-третє, передбачені законодав­ством дії (застосування або підготовка до нього) повинні мати місце до дати подачі до Установи заявки або, якщо заявлений пріоритет, до дати її пріоритету. У випадку здійснення дій з застосування або підго­товки до застосування тотожного винаходу, корисної моделі чи про­мислового зразка у період між подачею заявки і видачею патенту пра­во попереднього користувача у особи не виникає.

По-четверте, таке використання повинно здійснюватися тільки в інтересах діяльності особи, яка претендує на виникнення права попереднього користувача.

По-п'яте, необхідна добросовісність застосування тотожного рішення чи приготування до нього, зокрема таке досягнення повинно бути створене в результаті самостійної паралельної творчої роботи чи діяльності інших осіб обов'язково незалежно від патентовлаеника.

По-шосте, факт використання або здійснення підготовки до вико­ристання тотожного рішення повинен мати місце на території Украї­ни. Застосування такого об'єкта за межами України не є підставою для набуття права попереднього користувача, оскільки у зв'язку з те­риторіальним принципом дії охоронного документа особа, яка вико­ристовувала тотожний результат за межами країни патентування, мо­же там безперешкодно продовжувати і надалі його застосування.

Причому право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи, але разом із підприємством чи діло­вою репутацією або з тією частиною підприємства чи ділової практи­ки, у яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого вико­ристання.

Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту.

використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи про­мислового зразка: у конструкції або при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що об'єкт патентного права використовується виключно для потреб за­значеного засобу; без комерційної мети; з науковою метою або у порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, ка­тастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та виплатою йому в цьому випадку відповідної компенсації;

введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуван­ням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу (принцип вичерпання прав);

використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентовано­го винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплати­ти власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється сторонами чи судом відповідно до законів або за згодою сторін.

Обов'язки, що випливають із патенту. Власник патенту пови­нен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту, розмір яких збільшується залежно від року дії охоронного докумен­та, і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає із патенту. Що стосується секретного винаходу чи секретної корисної моделі, то збір за підтримання чинності патенту не сплачується.