Вартість капіталу та методи її оцінювання

Вартість капіталу являє собою ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел.

Реальна теперішня вартість окремих фінансових інструментів формується під впливом двох основних показників:

1. суми майбутнього грошового потоку від конкретного виду фондового інструмента;

2. втрати дисконтної ставки, що використовується при оцінці реальної вартості майбутнього грошового потоку (норми поточної прибутковості).

За облігаціями, ощадними сертифікатами сума майбутнього грошового потоку складається із сум надходження відсотків за цими активами і вартості самого активу на момент його пога­шення. При цьому можливі три принципових варіанти форму­вання майбутнього грошового потоку за цими видами фінансо­вих інструментів:

1. без виплати відсотків (тобто прибуток визначається як різниця між оголошеною викупною ціною і ціною придбання);

2. з періодичною виплатою відсотків і погашенням у кінці передбаченого терміну (це найпоширеніший варіант емітування цих фінансових інструментів);

3. з виплатою всієї суми відсотків при погашенні в кінці передбаченого терміну повернення.

За акціями та інвестиційними сертифікатами сума майбут­нього грошового потоку формується залежно від двох умов:

1. при використанні фінансового інструмента протягом невизначеного тривалого періоду часу (в цьому разі грошовий потік майбутнього періоду формується тільки за рахунок сум нарахова­них дивідендів);

2. при використанні фінансового інструмента протягом ра­ніше передбаченого терміну (в цьому разі майбутній грошовий потік складається із сум надходжень дивідендів, суми придбання цього інструмента і курсової різниці за ним ~ різниці між його ціною на момент погашення і початковою ціною придбання).

Розмір дисконтної ставки, що використовується при оцінці теперішньої вартості майбутнього грошового потоку, тобто нор­ми поточної прибутковості, повинен бути обов'язково дифе­ренційований за окремими фінансовими інструментами. Ди­ференціація здійснюється з урахуванням таких показників:

• ставки позикового (банківського) відсотка;

• прогнозованого темпу інфляції в майбутньому періоді;

• премії за інвестиційний ризик за конкретними фінан­совими інструментами.

Перші два показники формують норму поточної прибутко­вості за “безризиковими інвестиціями”, зокрема за ОВДП. При цьому норма поточної при­бутковості за конкретним фінансовим інструментом визначаєть­ся як сума норми поточної прибутковості за “безризиковими фінансовими інвестиціями” і норми премії за ризик (ризик підвищення ставки позикового відсотка; ризик підвищення тем­пу інфляції; ризик неплатежу і т.п.). Рівень цих ризиків визна­чає в остаточному підсумку ступінь диференціації норми поточ­ної прибутковості за окремими фінансовими інструментами.

Необхідно розрізняти вартість капіталу підприємства та вартість підприємства в цілому. Якщо перший показник представляє собою відносне вираження річних витрат по обслуговуванню заборгованості перед власниками та інвесторами, то загальна вартість підприємства як суб'єкта на ринку капіталу залежить від величини власного капіталу, дохідності, рівня ризику, темпів інфляції тощо.

Вартість власного капіталу визначається за формулою:

ЧПв * 100

Ввк = -----------------------------------

ВК

де Ввк - вартість власного капіталу, %;

ЧПв - чистий прибуток, виплачений власникам в процесі його розподілу;

ВК - середня сума власного капіталу.

Так як по привілейованих акціях виплачується фіксований дивіденд, вартість капіталу, залученого за рахунок їх емісії, можна визначити за формулою:

Дприв

ВК(прив) = ------------------------- * 100

РЦ прив - ВЕ

Або

Дприв * 100

-------------------------------

ВК(прив) * (1 - ВЕ)

де ВК(прив) - вартість капіталу, залученого за рахунок привілейованих акцій нової емісії.

Дприв - дивіденд на привілейовану акцію;

РЦприв -ринкова ціна привілейованої акції;

ВЕ - витрати на емісію;

ВКприв - сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії привілейованих акцій.

Існують різні методи оцінки вартості капіталу, залученого за рахунок простих акцій, серед яких найбільш поширені модель Гордона і модель САРМ.

У відповідністю з моделлю Гордона вартість капіталу, залученого за рахунок випуску простих акцій, описується формулою:

Д * 100

ВК(прості)= -------------------- + ТПд

РЦ - ВЕ

де ВК(прості) - вартість капіталу, залученого за рахунок простих акцій нової емісії;

Д - прогнозований дивіденд по простій акції (в грошових одиницях);

РЦ - ринкова ціна простої акції;

ВЕ - витрати на емісію;

ТПд - постійний темп приросту дивідендів.

До недоліків цієї моделі слід віднести значну чутливість до зміни темпу приросту дивідендів та недоврахування фактору ризику. Крім того, дана формула може застосовуватися лише для тих акціонерних товариств, які виплачують дивіденди у грошовій формі.

У відповідності з моделлю САРМ (Capital Asset Pricing Model – модель оцінки доходності капітальних активів ) вартість капіталу, залученого за рахунок простих акцій, визначається за формулою;

ВКа =А + (К - А) * і

де ВКа - вартість капіталу, залученого за рахунок випуску простих акцій з урахуванням фактору ризику;

А - рівень доходу по безризикових інвестиціях;

К. - рівень доходу в середньому на інвестиційному ринку;

 - бетта-коефіцієнт і-ої акції (характеризує рівень ризику у порівнянні з середньоринковими показниками).

Так як проценти за користування банківською позикою виключаються з бази оподаткування прибутку, реальна вартість одиниці такого капіталу буде меншою від ставки банківського проценту на величину податкової економії.

Отже вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту потрібно розглядати з врахуванням податку на прибуток. Для цього можна скористатися формулою:

ВКбк = СП*(1-Коп)

де ВКбк - вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту;

СП - ставка банківського проценту за кредит;

Коп - коефіцієнт оподаткування прибутку.

В залежності під того, коли випущені облігації, їх вартість визначається диференційовано для цінних паперів нового випуску та вилущених раніше.

Визначити вартість капіталу за рахунок облігацій нового випуску можна за формулою:

Річний купон на новий випуск облігацій

Вкон = ----------------------------------------------------------------- *100%

Номінал облігації - Витрати на емісію

де ВКон - вартість капіталу, залученого за рахунок облігацій нової емісії.

У випадку, коли облігації розміщуються з дисконтом (знижкою з ціни), береться не номінал облігації, а ціна її реального розміщення за вирахуванням знижки.

Вартість капіталу, залученого за рахунок раніше випущених облігацій, визначається формулою:

Річний купон на випущені облігації

ВКор = ----------------------------------------------------- * 100%

Ринкова ціна облігації

де ВКор - вартість капіталу, залученого за рахунок раніше випущених облігацій.

Сн*% + (Сн-Ср) / Т

Воп=------------------------------------ * (1 - Коп)

(Сн + Ср) /2

де Воп - вартість облігаційної позики;

Сн - номінальна вартість облігації;

Ср - реалізаційні вартість облігації;

% - ставка відсотка;

Т - термін облігаційної позики;

Коп - коефіцієнт оподаткування прибутку.