1.4 Реєстрація шлюбу і її значення

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. На відміну від загального переліку актів цивільного стану перелік тих актів, що підлягають державній реєстрації, виглядає як вичерпний.[13, с.]

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до Цивільного, Сімейного кодексів України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI, Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юсту України від 18 жовтня 2000 р. №52/5 у редакції наказу Мін’юсту від 20 січня 2012 р. № 112/5 та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції; виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад. Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.[9, с. 135]

Тільки зареєстрований у встановленому законом порядку шлюб, породжує правові наслідки. Це означає, що реєстрація шлюбу є однією з умов його дійсності, тобто однією із вимог, дотримання якої необхідне для того, щоб шлюб породжував права та обов’язки подружжя.[16, с.126]

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника повинні бути нотаріально засвідчені. [4]

Особи, які раніше перебували у шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, або визнання шлюбу недійсним.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу. [5]

Державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу. За наявності поважної причини і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця. Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці.

Якщо наречені не з'явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність. Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред'явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів або паспортних документів. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається. Про державну реєстрацію шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб, які зареєстрували шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації.[4]

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.

Адміністрація установи виконання покарань забезпечує засуджену особу бланком заяви про державну реєстрацію шлюбу встановленої форми. Начальник установи виконання покарань перевіряє заповнення засудженим тієї частини заяви, яка стосується його, звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, що міститься в особовій справі засудженого, та засвідчує справжність його підпису. Після цього особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб, направляється заява та повідомляються найменування та адреса відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, у якому може бути проведена державна реєстрація шлюбу. При погодженні на державну реєстрацію шлюбу із засудженим особа заповнює отриману заяву в тій частині, що стосується її, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав заяву про державну реєстрацію шлюбу, призначає дату та час державної реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених, а також адміністрацію установи виконання покарань, у якій утримується засуджена особа, яка бажає зареєструвати шлюб.

Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченого та нареченої у приміщенні, визначеному адміністрацією установи виконання покарань. Документом, що засвідчує державну реєстрацію шлюбу, є свідоцтво про шлюб, яке видається відділом державної реєстрації актів цивільного стану після державної реєстрації шлюбу.[17, с.21]

Державна реєстрація шлюбу засвідчує створення сім’ї, є правоутворюючим юридичним фактом. За допомогою державної реєстрації забезпечується стабільність шлюбу. Однак відповідний запис у спеціальній Книзі, видача свідоцтва про шлюб та відмітках в паспорті не є, на жаль, достатньою гарантією довговічності шлюбу, запорукою щастя. Державна реєстрація шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, та презумпцію батьківства щодо дитини , яка була зачата і (або) народжена у шлюбі. Дружина звільнена від обов’язку доводити батьківство свого чоловіка.

Шлюбна форма організації сімейного життя завжди була і продовжує залишатися основною, бажаною, домінуючою. За допомогою державної реєстрації шлюбу перевіряється дотримання нареченими законів шлюбу. Статистика шлюбів дає змогу спостерігати демографічні процеси, виробляти засоби впливу на них з боку держави.[18, с.]