Правопорушення і Юридична відповідальність

•[Іоняття про правопорушення

•Отділть юрисконсультській.

•Правопорушення — суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що тягне за собою юридичну відповідальність.

Ознаки правопорушення

•Суспільна небезпечність;

•Протиправність;

•Винність особи, що скоїла діяння;

•Карність.

•Склад правопорушення та його

•структура

•• Склад правопорушення — це сукупність передбачених.законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

•Об'єкт правопорушення - це суспільні відносини, охоронювані нормами права, яким при здійсненні правопорушення заподіюється певна шкода або створюється погроза заподіяння відповідної шкоди.

•Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.

•Суб'єкт правопорушення - це деликтоспособное особа (індивід чи колектив людей), що зробила правопорушення.

•Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. До ознак суб'єктивної сторони належить: вина, мотив, мета правопорушення.

Види правопорушень

•Правопорушення класифікуються за:

•ступенем суспільної небезпеки — на злочини і проступки;

•належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші);

•колом осіб — особові і колективні;

•характером правових приписів — нормативно-правові і дисциплінарні;

•в залежності від характеру цивільно-правового порушення — договірні і позадоговірні правопорушення;

•правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально- економічних відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля).

•Вина правопорушення - виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережності (самовпевненості і недбалості).

•Прямий умисел - прямому умислі особа усвідомлює протиправний характер свого вчинку, передбачає ті конкретні шкідливі (небезпечні) наслідки, які можуть чи повинні настати, і бажає їх настання.

•Не прямий умисел - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до їх настання.

•Необережність - поділяють на самовпевненість і недбалість.

•Самовпевненість - коли суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, але легковажно сподівається, що вони не виникнуть.

•Недбалість - коли суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання негативних наслідків хоча повинен був їх передбачити.

•Мотив — це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення.

•Мета — це уявлення особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.

•Продовження

•Правопорушення класифікують за різними ознаками.' Залежно від ступеня

суспільної небезпечності розрізняють

проступки і злочини.

Проступки

•Проступки поділяють на:

•Адміністративними правопорушеннями (проступками) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державйий або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку • законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

•Дисциплінарні проступки — це суспільно шкідливі вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність.

Проступки

•Цивільно-правові проступки — це суспільно небезпечні порушення майнових і пов'язаних з ними особистих відносин, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, аграрного права. ’

•Матеріальні проступки — суспільно небезпечні протиправні вчинки, які складаються в винному нанесенні збитків майну підприємства його робітником. Матеріальну відповідальність покладено за шкоду, заподіяну підприємству чи організації внаслідок порушення трудових обов'язків.