ПЕК
ПЕК – сукупність виробництв, які добувають і переробляють всі види палива та енергію і її передають.
Паливна промисловість – комплекс галузей гірничодобувної промисловості, що займається видобутком і переробкою різних видів паливно-енергетичної сировини.
Електроенергетика – базова галузь промисловості, яка виробляє, передає і трансформує електроенергію.
Паливно-енергетичний баланс – баланс одержання, перетворення і використання усіх видів енергії. Паливний баланс характеризується співвідношенням видобутку і використання різних видів палива. Однак обсяги видобутку одних видів палива визначаються у тоннах (вугілля, торф, нафта, сланці), а інші — ум куб (газ). До того ж виділяють вони і різну кількість енергії. Тому види палива порівнюють в умовних одиницях. Одна умовна одиниця палива відповідає теплоті, що виділяється при згоранні 1 кг палива середньої якості і становить 7000 кал. Для перерахунку використовують відповідні коефіцієнти
1. |
Роль комплексу ( місце, частка в економіці); наслідки, що цей комплекс дає |
|
|
|
Від Пек залежить розвиток всіх галузей та рівень життя населення. Займає 30-33% . Основні галузі ПЕК:
Електроенергетична:
Потужність усіх електростанцій України — 51,8 млн. кВт. Провідна роль у структурі виробництва електроенергії належить ТЕС (48 %) та АЕС (45,3 %). Роль ПЕК надзвичайно важлива, так як цей міжгалузевий комплекс забезпечує енергетикою і паливними ресурсами усі інші галузі господарства. З цього можемо зробити висновок, що ПЕК має розвиватись випереджувальними темпами, щоб стимулювати розвиток усіх інших галузей промисловості. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей. Ефективність та інтенсивність суспільного виробництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетичні, які обумовлюють функціонування практично всього виробничого апарату сучасної економіки. Наслідки: Гідравлічні (ГЕС): затоплення ділянок з родючими ґрунтами, підвищення рівня ґрунтових вод, зміна мікроклімату та режиму річок Теплові (ТЕС): забруднення атмосфери Атомні (АЕС): небезпека аварії, радіаційне забруднення Вітрові (ВЕС) і Сонячні (СЕС):незначні. |
|
|
2. |
Галузева структура |
|
|
|
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА: ТЕС,,ГЕС,АЕС,ВЕС,СЕС,ГТЕС, ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ: Вугільна,Газова,Нафтова,,Торфяна,горючосланцеві |
|
|
3. |
Сучасний стан підгалузей і галузей, оцінити |
|
|
|
Структура видобутку: вугілля(60%), нафта(7%), газ(25%) Вугільна промисловість за обсягом видобутку палива в натуральному вираженні посідає перше місце серед інших галузей. Тут зосереджена більшість працівників і основнихфондів паливної промисловості Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші. Серед галузей паливного комплексу газова промисловість є однією з домінуючих, оскільки забезпечує потреби в паливі виробників і населення Торфяна промисловістьє одним із найстаріших (поряд з дровами) джерел забезпечення населення дешевим місцевим паливом. У паливному балансі торф нині має другорядне значення, хоча його запаси досить-такизначні. Горючесланцева промисловість Сланці – джерело палива для ТЕС, цінна сировина для хімічних виробництв. Високого розвитку в Україні набула електроенергетика. На території нашої країни розміщені великі атомні, теплові, гідроелектростанції, потужність яких з кожним роком зростає. З 1960 по 1996 рр. виробничі потужності електростанцій зросли з 11,7 до 54 млн кВт, або в 4,9 раза, виробництво електроенергії — з 53,9 до 183 млрд кВт-год, або в 3,4 раза. Нарощування потужностей електростанцій відбулося за рахунок нових теплових, атомних і гідроелектростанцій. Завершено будівництво Дніпровського каскаду та 55 гідроелектростанцій на середніх ріках. Введено в дію потужності на Рівненській (818 МВт), Чорнобильській (4000 МВт), Південноукраїнській (2000 МВт), Запорізькій (1000 МВт), Хмельницькій (1000 МВт) та інших атомних електростанціях. На них виробляється майже 1/3 електроенергії, більше половини якої споживається у промисловості. Енергетика значною мірою впливає не тільки на розвиток, а й на територіальну організацію народного господарства, насамперед промисловості. Науково-технічний прогрес коригує характер впливу енергетики на розвиток і розміщення господарства. Так, можливості передачі електроенергії на все більші відстані за допомогою ліній електропередачі (ЛЕП) з мінімальними втратами територіально не прив'язують промислові підприємства до джерел електроенергії (електростанції). Внаслідок цього переглядаються принципи розміщення окремих виробництв. Виробництво електроенергії та впровадження енергозберігаючих технологій дають змогу створювати територіально-виробничі комплекси, де поряд із звичайними виробництвами виникають електромісткі та тепломісткі галузі. Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС). В Україні діє 15 теплових електростанцій, які мають потужність понад 1 млн кіловатів кожна. Вони виробляють майже половину всієї електричної енергій. За останні 30 років потужність теплових станцій зросла у 5 разів |
|
|
4. |
Основні чинники, що впливають на розміщення комплексу |
|
|
|
Нафтовидобувна – сировинний, екологічний, транспортний, науковий, природних умов, електроенергетичний Нафтопереробна – електроенергетичний, споживчий, екологічний, сировинний, транспортний, прир. умов, Газова – сировинний, транспортний, екологічний, науковий, спеціалізм кооперув і комбінування Вугільна – сировинний, екологічний, електроенергетичний, трудовий, транспортний, споживчий, прир умов, науковий Електроенергетика: Принципи розміщення: Гідравлічні (ГЕС): сировинний(на річках з великим падінням) Теплові (ТЕС): споживчий і сировний(поблизу паливних басейнів або у районах споживача (великі міста, підприємства) Атомні (АЕС): у районах дефіциту енергії Вітрові (ВЕС): сировиний( у районах, де дмуть постійні вітри (вітрова активність) Сонячні (СЕС):на відкритих ділянках суші, з великою кількістю сонячних днів |
|
|
5. |
Характеристика сировинної бази; продукція, яку випускає |
|
|
|
Падивна промисловість: Коксівне вугілля Антрацит Газове вуг Довгополуменеве вуг Буре вуг з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали 3 торфу отримують мастила, парафін, феноли, креолін, смоли, оцтову кислоту ацетон, кормові дріжджі, кокс і напівкокс, у якому зовсім немає сірки, та ін. Горючі сланці Електроенергетика: Виготовляють : електроенергію й тепло Джерела енергії: Гідравлічні (ГЕС): енергія води –водна ресурси Теплові (ТЕС): енергія згорання палива (газ, вугілля, мазут, торф, горючі сланці)-мін.ресурси Атомні (АЕС):споживчий+ ядерне паливо-мін. ресурси Вітрові (ВЕС): енергія вітру-альтернативні Сонячні (СЕС,СЕУ): енергія Сонця-альтернативні Геотермальні (ГТЕС)-альтернативні |
|
|
6. |
Назвати райони |
|
|
|
ПАЛИВНА: Вугілля: Донецький(всі марки вуг, коксівне)(Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ),Львівсько-Волинський(в основному антрацит)(Червоноград, Шахтарськ, Нововолинськ), Дніпровський(буре вуг)(Ватутіне, Олександрія,) басейни. Нафтовидобувні: Лівобережна УКр. Нафтовидобувні підпр Чернігівська обл.(Гнідинцівський та Прилуцький родовища),Сумська обл.(Охтирський, Качанівський), Полтавська(Сагайдацький), Прикарпаття нафтовидобувні підпр – Бориславнафтогаз, Долинонафтогаз Нафтопереробні: Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів, Вінниця, Кременчук, Одеса, Бердянськ, Херсон Газова нафтогазоносні зони: Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область; Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська та Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березанська область. Торф Житомирська, Волинська, Рівненська, Київська, Чекраська, Сумська області та в лісостеповій частині. Найпотужнішими торфобрикетними заводами є: Замглайський (Чернівецька область), Бучманський (Житомирська область) та Стоянівський (Львівська область), Маневицький (Волинська область). Горючесланцева На півночі Кіровоградської, південному заході Хмельницької та півдні Черкаської областей, У флішовій зоні Карпат ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА: ДРЕС :Вуглегірська, Старобешівська, Курахівська, Слов'янська (Донецька обл.), Криворізька-2, Придніпровська (Дніпропетровська обл.), Бурштинська (Івано-Франківська обл.), Запорізька, Ладижинська (Вінницька обл.), Трипільська (Київська обл.) Теплоелектроцентралі(ТЕЦ): Київська ТЕЦ-5, Дарницька (Київ), Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Одеська, Калуська, Краматорська Гідравлічні (ГЕС): Дніпрогес, Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Каховська, Дністровська,Теребле-Ріцька Теплові (ТЕС): Вуглегірська, Луганська, Миронівська, Слов’янська, Курахівська, Зуївська, Старобешівська, Харківська Атомні (АЕС): Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південноукраїнська, Чорнобильська (закрита 15 грудня 2005 року) Вітрові (ВЕС): 1931 р. — у Криму (під Севастополем), 1994 р. — Західний Крим (на березі озера Донузлав); є на півдні Донецької області Сонячні (СЕС): на сході Криму (с. Щелкіно) |
|
|
7. |
Проблеми (також екологічні наслідки) |
Перспективи |
|
|
|
|
Машинобудівний комплекс
Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для всіх ланок народного господарства.
1. |
Роль комплексу ( місце, частка в економіці); наслідки, що цей комплекс дає |
|
|
У сучасному житті немає жодної галузі, де б не використовувалися вироби машинобудування. Це — і телевізор, і магнітофон, і холодильник, і пральна машина, і радіоприймач, і міксер, і велосипед, і автомобіль. Всі вони також виготовлені машинами або із застосуванням машин. Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, там вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами, наприклад, комп'ютерною технікою. Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови. Машинобудування — провідна галузь промисловості України. В майбутньому вона набуде значення "галузі-організатора", здатної вдосконалювати економіку країни. Машинобудування в нашій країні є органічною складовою майже кожного більш-менш значного промислового комплексу. Це одна з територіально найбільш поширених галузей господарства України. Якщо значення машинобудування в господарстві України завжди залишається великим, то місце і роль галузі постійно змінюється. Так, в останні роки машинобудування за експортним потенціалом значно поступилося чорній металургії. Кризові явища тут теж були глибинними. Не завжди успішною була і конверсія підприємств машинобудування. Майже всі вони в минулому виконували замовлення військових відомств і в нових умовах господарювання не змогли втримати кадри і виробничій потенціал. |
|
2. |
Галузева структура |
|
|
Традиційне машинобудування поділяють на такі групи галузей: важке машинобудування; загальне машинобудування; середнє машинобудування; точне машинобудування; виробництво металевих виробів і заготовок; ремонт машин і устаткування.
Важке машинобудування До важкого машинобудування відносяться галузі, що виробляють обладнання для гірської і металургійної промисловості, енергетичні блоки (енергетичне машинобудування), підйомно-транспортне устаткування.
Загальне машинобудування Загальне машинобудування представлено такими галузями, як транспортне машинобудування (залізничне, суднобудування, авіаційне, ракетно-космічна промисловість, але без автомобілебудування), сільськогосподарське, виробництво технологічного встаткування для різних галузей промисловості (крім легкої й харчової).
Середнє машинобудування До складу середнього машинобудування входять автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування, інструментальна промисловість, виробництво технологічного устаткування для легкої й харчової промисловості.
Точне машинобудування Провідні галузі точного машинобудування — приладобудування, радіотехнічне й електронне машинобудування, електротехнічна промисловість. Продукція галузей цієї групи винятково різноманітна — це оптичні прилади, персональні комп'ютери, радіоелектронна апаратура, авіаційні прилади, волоконна оптика, лазери й комплектуючі елементи, годинники.
Виробництво металевих виробів і заготовок
|
|
3. |
Сучасний стан підгалузей і галузей, оцінити |
|
|
- зниження інноваційної активності; - незначні обсяги фінансування господарської діяльності; - відсутність державної підтримки; - повільний розвиток підгалузей машинобудування; - тіньові механізми господарювання; - погіршення показників ефективності функціонування та показників фінансового стану господарювання; - погіршення матеріально-технічної, забезпеченості господарської діяльності; - скорочення кількості працівників, відсутність моральної та матеріальної мотивації; - скорочення соціальної інфраструктури підприємств; - підвищення зношеності основних засобів. |
|
4. |
Основні чинники, що впливають на розміщення комплексу |
|
|
Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращій розміщуваності її підприємств.
На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом, наявність промислових майданчиків тощо. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів. |
|
5. |
Характеристика сировинної бази; продукція, яку випускає |
|
|
Машинобудування є основою важкої індустрії та головним споживачем металів. Машинобудування, має велику сировинну базу: основою є метали і сплави, сталь, прокат. У найбільш наукомістких галузях різко зростає використання кольорових металів, у тому числі дорогих - платини та золота; рідкісних – кремнію, галію, індію. Важке машинобудування — це сукупність галузей машинобудівного комплексу, які виробляють великогабаритні та металоємні машини й обладнання для електроенергетики, металургії, добувної промисловості та інших галузей народного господарства. Основними видами продукції українського важкого машинобудування є конвертери, ковші, виливниці й ливарні машини, елеватори, конвеєри та підйомники безперервної дії, врубові та тунелопрохідні машини, бурові машини, котки дорожні та трамбувальні самохідні машини, навантажувачі, екскаватори, машини для сортування, подрібнення, змішування й аналогічної обробки ґрунту, каміння, руди та інших мінеральних речовин, машини для одержання ливарних форм, машини й устаткування для виймання, трамбування чи ущільнення ґрунту. Автомобіле -, авіа -, залізничне, суднобудування: … С/г: виробництво багатьох видів сільськогосподарських машин: тракторів, сівалок, зернозбиральних та кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, обладнання для тваринницьких ферм. Хімічне та нафтохімічне машинобудування включає хімічне машинобудування, полімерне машинобудування, виробництво нафтопромислового та бурового устаткування, устаткування для целюлозно-паперової промисловості. Верстатобудування: виробництво верстатів токарних, розточувальних, свердлувальних, фрезерувальних, верстатів для остаточного оброблення металевої поверхні з ЧПУ, верстатів для формування металів з ручним керуванням, інших видів верстатів. Електротехнічне машинобудування: виготовляє машини, апарати та інші вироби, призначені для перетворювання, передачі й споживання електроенергії(лектродвигуни й генератори постійного та змінного струму, проводи й кабелі електричні різної напруги, лампи електричні тощо ) Точне: електронна та радіотехнічна промисловість, промисловість засобів звязку, приладобудування та інші
|
|
6. |
Назвати райони |
|
|
Придніпровський Дніпропетровськ, кривий ріг, запоріжжя, Мелітополь –важке й середнє маруд, верстати, енергетичні, космічна техніка Донецький: Донецьк, Краматорськ, Луганськ, Маріуполь, Горлівка – металомістке машбуд, машини й устаткування для вуглевидобутку, транспортні засоби Центральноукраїнський Київ, Житомир, Бердичів, коростень, Чернігів, Черкаси – верстати, устаткування для хім. І буд пром., транспортні засоби, ЕОМ Подільський СГ, верстати, приладобдування Західноукраїнський Львів, Луцьк, Рівне ів-фр, Чернівці, Ужгород –приладобуд, телевізори. Автобуси, СГ, конвеєри, вантажно-пасажирські Південний_ Одеса, Миколаїв, Херсон, Сіферополь, Ізмаїл, Керч-судна, верстати, СГ крани кіноапарати. |
|
7. |
Проблеми (також екологічні наслідки) |
Перспективи |
|
Проблеми пов’язані з технічним переоснащенням, реконструкцією,зміною спеціалізації на основі технологій світового рівня. Основні проблеми машинобудування України пов'язані із необхідністю подальшого розвитку економічних зв'язків у постачанні комплектуючих, підвищення якості продукції відповідно до міжнародних стандартів, розширення ринків її збуту як в середині країни так у світі. |
Використання ефективних механізмів господарювання:
- покращення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення; - розвиток колективу на основі мотивації, покращення умов праці та формування соціальної інфраструктури; - покращення показників ефективності; - формування ефективного механізму контролю; - покращення внутрішньогосподарського виробничого процесу за рахунок підвищення інноваційної активності та інвестиційної привабливості.
- прискорення морального старіння та матеріальної зношеності основних засобів; - збільшення кількості збиткових підприємств; - брак власних коштів для фінансування виробництва; - відсутність інновацій та розвитку науково-технічного прогресу; - скорочення інвестицій у галузь машинобудування з боку вітчизняних та іноземних інвесторів. |