- •Тема 1: „ Поняття та особливості сучасного міжнародного права”
- •1. Проблема визначення міжнародного права. Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права.
- •2. Предмет та об’єкт правового регулювання. Функції міжнародного права.
- •3. Система сучасного міжнародного права, його галузі та інститути.
- •4. Взаємовплив міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •5. Проблеми сучасного міжнародного права.
- •§ 1 Періодизація історії міжнародного права
- •§ 2 Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до Вестфальського конгресу
- •§ 3 Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. Й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть)
- •§ 4 Розвиток міжнародного права від епохи Великої французької революції до створення Версальської системи
- •§ 5 Міжнародне право від створення Версальської системи до наших днів
- •Тема 3. Джерела міжнародного права
- •1. Види джерел міжнародного права
- •2. Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •3. Особливості регулювання міжнародних відносин міжнародними звичаями.
- •4. Рішення міжнародних органів та організацій.
- •5. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права.
- •Тема 4. Принципи міжнародного права
- •Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки.
- •2. Функції основних принципів міжнародного права. Класифікація основних принципів міжнародного права.
- •3. Нормативно-правовий зміст основних принципів міжнародного права:
- •Тема 5: Суб’єкти міжнародного права
- •Поняття та види суб’єктів міжнародного права. Зміст міжнародної правосуб’єктності.
- •2. Держава, як основний суб’єкт міжнародного права. Україна, як суб’єкт міжнародного права.
- •3. Правосуб’єктність вторинних суб’єктів міжнародного права:
- •4. Визнання суб’єктів міжнародного права.
- •5. Міжнародне правонаступництво держав.
- •Тема 6: Територія і міжнародне право.
- •Поняття і значення території у міжнародному праві. Види територій.
- •2. Юридична природа та склад державної території.
- •3. Поняття територіального верховенства та недоторканості державних кордонів.
- •4. Правовий режим державного кордону.
- •5. Правовий режим міжнародних рік.
- •Тема 9: Мирне вирішення міжнародних спорів
- •Поняття міжнародного спору та ситуації.
- •2. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів:
§ 2 Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до Вестфальського конгресу
Становлення міжнародного права, як і права загалом, відбувалося з найдавніших часів. Уже на етапі родоплемінних відносин стали формуватися норми, що мали істотне значення для розвитку міжнародного права. Такі положення, як обов'язок дотримувати слово, навіть дане ворогові, чи рівність сторін у спорі, мають найдавніше походження. Причому вже тоді виконання багатьох норм спиралося на досить жорсткий соціальний примус. Безглуздо було б проводити паралелі між стародавнім і сучасним правом і знаходити переваги останнього в наявності державного примусу. Слід визнати безсумнівне значення праправа й саме від нього вести відлік міжнародного права1. Хоча, звісно, споконвічно не було ніякого розподілу права на міжнародне та внутрішнє (що зайвий раз підтверджує наявність загальних соціокультур-них коренів). Саме в цей період виникли ті первинні правові змісти, що згодом збереглися й у міжнародному, і у внутрішньому праві й одержали назву загальних принципів права.
Розвиток міжнародного права в перший і найдовший період його історії відбувався на основі переважно недовговічних, хоча нерідко дуже активних зв'язків між державами, чиї інтереси до міжнародного спілкування були обмежені питаннями війни та миру. Більшість держав прагнули створити світові імперії, що робило для них безглуздою побудову тривалих і стабільних міжнародно-правових відносин. Саме тому держави підтримували лише ті відносини, що обслуговували їхні тимчасові зовнішньополітичні інтереси: організацію зовнішніх зносин, правила війни, порядок захоплення територій, ведення про це переговорів і закріплення їх результатів у договорах, правила вирішення міждержавних суперечок.
Міжнародне право цього періоду було переважно регіональним. Воно розвивалося самостійно в середземноморському (переважно європейському) та в індокитайському регіонах. Так само відокремлено воно розвивалося згодом і в інших регіонах, залишаючись до часу відносно ізольованим від найдавніших центрів цивілізації — у Східній Європі, Центральній і Південній Америці, Центральній Африці. Через відсутність єдиних міжнародних відносин не було потреби у створенні єдиного міжнародного права. Тому ніяких зусиль для його створення в той час ніхто і не докладав. Взаємний вплив регіональних міжнародних правопо-рядків був епізодичним і мінімальним.
Проте саме в цей період становлення міжнародного права були закладені його підвалини, а між державами підтримувалися ефективні для того часу міжнародно-правові відносини. Головним їхнім недоліком була абсолютна та ніким не контрольована влада держав у міжнародних відносинах, що робило міжнародне право дуже слабким. Війни велися безперервно. Сила була основним і найголовнішим засобом розв'язання міжнародних спорів. Прагнення протистояти цілковитій анархії в міжнародних відносинах призвело в Європі до скликання з ініціативи католицької церкви починаючи з ХІІ ст. низки всесвітніх конгресів. Їхня робота залишалася в основному безрезультатною. Але не можна не зважати на консолідуючу роль цих зборів і зростання їхнього авторитету як органів міжнародних переговорів.
Тридцятирічна війна (1618—1648) остаточно розорила Європу. Стало очевидним, що світ потребує іншої організації взаємовідносин і вирішити це питання слід на договірній, правовій основі, — таке рішення було прийнято в 1648 р. на Вестфальському мирному конгресі.