- •Тема 1: „ Поняття та особливості сучасного міжнародного права”
- •1. Проблема визначення міжнародного права. Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права.
- •2. Предмет та об’єкт правового регулювання. Функції міжнародного права.
- •3. Система сучасного міжнародного права, його галузі та інститути.
- •4. Взаємовплив міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •5. Проблеми сучасного міжнародного права.
- •§ 1 Періодизація історії міжнародного права
- •§ 2 Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до Вестфальського конгресу
- •§ 3 Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. Й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть)
- •§ 4 Розвиток міжнародного права від епохи Великої французької революції до створення Версальської системи
- •§ 5 Міжнародне право від створення Версальської системи до наших днів
- •Тема 3. Джерела міжнародного права
- •1. Види джерел міжнародного права
- •2. Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •3. Особливості регулювання міжнародних відносин міжнародними звичаями.
- •4. Рішення міжнародних органів та організацій.
- •5. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права.
- •Тема 4. Принципи міжнародного права
- •Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки.
- •2. Функції основних принципів міжнародного права. Класифікація основних принципів міжнародного права.
- •3. Нормативно-правовий зміст основних принципів міжнародного права:
- •Тема 5: Суб’єкти міжнародного права
- •Поняття та види суб’єктів міжнародного права. Зміст міжнародної правосуб’єктності.
- •2. Держава, як основний суб’єкт міжнародного права. Україна, як суб’єкт міжнародного права.
- •3. Правосуб’єктність вторинних суб’єктів міжнародного права:
- •4. Визнання суб’єктів міжнародного права.
- •5. Міжнародне правонаступництво держав.
- •Тема 6: Територія і міжнародне право.
- •Поняття і значення території у міжнародному праві. Види територій.
- •2. Юридична природа та склад державної території.
- •3. Поняття територіального верховенства та недоторканості державних кордонів.
- •4. Правовий режим державного кордону.
- •5. Правовий режим міжнародних рік.
- •Тема 9: Мирне вирішення міжнародних спорів
- •Поняття міжнародного спору та ситуації.
- •2. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів:
5. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права.
Починаючи з ХІХ ст. вчені в галузі міжнародного права пробують здійснити неофіційну наукову кодифікацію цієї системи права. Деякі спроби виявляються настільки вдалими, що такі кодекси держави використовували у власній практиці міждержавних відносин. Така діяльність сприяла тому, що міжнародне право другої половини XIX — початку XX ст. почали називати ще «доктринальним правом», «правом учених». Дехто з теоретиків міжнародного права настільки переоцінив значення наукових праць своїх колег, що почав стверджувати, нібито формування міжнародного права є справою теоретиків.
Проте практика міжнародного права свідчить про інше. Думка вчених високо цінувалася як засіб встановлення наявності чи відсутності норм міжнародного права. До послуг учених вдавалися, коли було необхідно дати кваліфіковане тлумачення міжнародно-правових актів. Коли ж держава та міжнародні організації почали широко публікувати міжнародно-правові документи, державні акти, дипломатичні джерела, рішення міжнародних організацій тощо, до доктрини як засобу встановлення норми вдаються дедалі менше.
На сьогодні спадає тенденція звернення до вчених з метою почути їхнє тлумачення норм міжнародного права. Цю функцію досить успішно виконують міжнародні судові установи, відповідні комітети міждержавних організацій.
Доктрина юристів важлива лише як засіб внести ясність у погляди на норми міжнародного права, щоб сприяти полегшенню їх формування. Сама по собі вона не має юридичної обов'язковості. У ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН сказано, що суд зобов'язаний вирішувати передані йому спори на основі міжнародного права і застосовувати доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з проблем публічного права різних націй як допоміжного засобу для визначення правових норм. Але жодного разу Міжнародний Суд ООН у своїх рішеннях на доктрину міжнародного права не посилався.
Звичайно, сучасні міжнародні відносини настільки ускладнилися, що без їх належного наукового аналізу неможливо сформувати відповідні норми міжнародно-правового регулювання. Досвід провідних науковців світу широко використовується в діяльності Комісії міжнародного права ООН. Саме через Комісію вчені мають можливість впливати на правосвідомість і практику держав, а через них і на формування та розвиток міжнародного права. Але проекти Комісії, як і доктрини міжнародного права, не є джерелами міжнародного права
Тема 4. Принципи міжнародного права
План
Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки.
Функції основних принципів міжнародного права. Класифікація основних принципів міжнародного права.
Нормативно-правовий зміст основних принципів міжнародного права:
а) в галузі прав людини: принцип поваги прав і свобод людини, принцип рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею;
б) в галузі забезпечення миру і безпеки: принцип незастосування сили чи погрози силою в міжнародних відносинах, принцип мирного врегулювання спорів;
в) в галузі мирного співробітництва: принцип суверенної рівності держав, принцип непорушності державних кордонів, принцип територіальної цілісності держав, принцип невтручання, принцип співробітництва держав; принцип добросовісного виконання зобов’язань у міжнародному праві.