- •7.1. Одноударна "модель радіаційного ураження клітини
- •7.2. Застосувуання номограмм е.Д. Лі у радіобіології.
- •7.3.Модель багатьох попадань
- •7.4.Модель багатьох мішеней
- •7.5.Модель Нормана-Етвуда
- •7.6.Радіопротекторний та радіосенсибілізаційний ефекти у радіобіології
- •7.7 Моделі відновлення у радіобіології
- •7.8. Модель Новіка -Сцилларда
- •7.9.Модель відновлення у тварин (Модель Блера-Девідсона)
- •7.10. Модель відновлення за Циммером
- •7.11. Післярадіаційне відновлення клітин та визначення
- •Процесі відновлення
- •7.12.Принцип зменшення ефективної дози у радіобіології
7.2. Застосувуання номограмм е.Д. Лі у радіобіології.
Використовуючи, розроблений ним метод приєднаних об`ємів, Е.Д. Лі розробив спеціальну номограмму для розрахунку параметрів мішені ураження (зокрема 2 r – діаметр чутливої мішені). На цій номаграммі у подвійному логарифмічному масштабі у координатах по осі абсцис – доза D 37 - отримана з кривої виживаності для даного об`екту дослідження у радах, по осі ординат – діаметр мішені у мкм (Див. Э.Д.Ли «Действие радиации на клетку»).
Таким чином були отримані ряд прямих ліній для різних видів випромінювання. Користуватися такою номограмою можна слідуючим чином. Наприклад, якщо в експерименті з виживаністью клітин після опроміненя гамма-квантами, отримано експоненційну дозову залежність, і значення D 37 - складає 200 Гр або 20000 рад. Тоді треба знайти на осі абсцис (верхня) значення 20000 рад и опустити вертикальну лінію до перетину з лінію номограмми для гамма-променів. Визначивши таким чином лінію перетину , можна на осі ординат –справа – зробити оцінку 2 r – діаметру чутливої мішені. Для даного прикладу вона становитиме – 70 ммк. При опроміненні іншими видами випромінювань – використовують інші прямі на номограммі. Це дуже зручний метод при первинній оцінці очікуваних розмірів чутливої мішені відповідальної за радіаційний ефект на досліджуваних об`ектах. Слід додати, що номограмми побудовані не на весь діапазон значень -2 r – діаметру чутливої мішені та не весь можливий діапазон значень - D 37. Якщо, отримані дані по кривій виживаності, дозволяють визначити ЛД37, що складає дозу більше 20 Гр (2000 рад), тоді на даній номограмі неможливо оцінити 2 r. Для цього необхідно пропорційно змінити значення на осі ординат та на осі абсцис номограми. Це дозволить оцінювати більші розміри мішені ураження для досліджуваного об`єкту (зокрема, такою мішенню можуть бути мембрани клітин). Важливо, що розроблені Лі номограми дозволяють зробити принципову оцінку діаметру мішені , а значить оцінити, які структури клітини можуть буди відповідальні за досліджувані радіобіологічні реакції. Зрозуміло, що уражувана мішень може мати не кулькову або овальну форму. З радіаційної фізики відомо, що головним показником мішені при дії густо іонізуючого випромінювання є на ії об`єм , а площина поверхні. Якщо мішень, наприклад, має форму паличкі , то опромінення рідкоіонізюючою і густоіонізуючою радіацію будуть давати різні значення ЛД37. Тоді за номограмами Лі оцінки -2 r для цих варіантів опромінення будуть мати зовсім різні значення. У той же час при кульовій формі мішені , значення -2 r , отримані за цими дозовими кривими, будуть близькими. Таким чином, дослідження виживаності біологічних об`ектів різними видами випромінювання , при експоненційних типах кривих виживаності дозволяють оцінювати розміри та форму мішені відповідальної за аналізовану радіобіологічну реакцію. Зокрема таким методом були досліджені форми та розміри 3-х фото систем, відповідальних за фотосинтез у рослин. Вважаємо, що ці можливості радіобіології, для дослідження , ще дуже мало використовуються.
