Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод посіб том 1.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
7.24 Mб
Скачать

6.5. Зелена зона мікрорайону з фізкультурними майданчиками

Озеленені території і інші відкриті простори мікрорайону повинні формувати безперервну систему зелених насаджень. Рівень озелененности території забудови повинен бути не менше 40% для районів II В, 45% - III В, Би, і 50% - IV В2.

Озеленення мікрорайону за функціональним призначенням і характеру підрозділяється на наступні види.

1. Озеленення житлової зони.

2. Мікрорайонний сад (при щільній забудові зливається з озелененням житлової зони).

3. Озеленення ділянок шкіл і дитячих установ.

4. Озеленення житлових вулиць.

Зелена зона житлової забудови включає озеленені житлові двори, майданчики для ігор дітей і відпочинку дорослого населення, зелені смуги між червоною лінією забудови, захисні смуги, що оздоблюють господарські майданчики, гаражі і ін. На мал. 6.17 і 6.18 дані приклади озеленення і впорядкування двору групи житлових будинків і вулиць. Приклади функціонального зонування мікрорайону наведено на малюнку 6.19.

Спортивна зона кварталу як правило повинна примикати до його саду або скверу. Найбільш сприятлива орієнтація спортивних майданчиків – меридіональна. Приклад озеленення ділянки групи житлових будинків.

Основними видами фізичної культури і спорту в мікрорайоні є рухомі ігри, легка атлетика, гімнастика, волейбол, баскетбол, футбол, теніс, містечка.

Розміри і пропускна спроможність спортивних майданчиків мікрорайонів приведені табл. 6.8, а їх вигляд з габаритними розмірами – на мал. 6.20 і 6.21. 

Мал. 6.17. Приклад озеленення і впорядкування двору-саду житлової групи: 1 – пункт первинного обслуговування; 2 – 9-поверховий житловий будинок; 3 – 5-поверховий житловий будинок; 4 – басейн; 5 – дитячий майданчик; 6 – майданчик для сушки білизни;

7 – майданчик для відпочинку; 8 – тіньовий навіс; 9 – пергола;

10 – майданчик для настільного тенісу; 11 – розворот ний майданчик

Мал. 6.18. Озеленення вулиць: а – жилої; б – магістральних; в – проїздів, стежин

Мал. 6.19. Функціональне зонування озеленення мікрорайону: а, би, в, г – приклади розміщення саду мікрорайону; 1 – сад мікрорайону; 2 – озеленені двори; 3 – сади на групу будинків

Таблиця 6.8

Спортивні майданчики в ммікрорайоні

Спортивні споруди

Одночасна пропускна спроможність

Розміри, м

Площа, м2

Кількість при населенні мікрорайону, тис. жителів

5–6

6–12

Поле для рухомих ігор і футболу

22 і більше

60х 40 90х 50

2400–4500

1

1 - 2

Легкоатлетичний сектор з прямою біговою доріжкою

15

1000–1500

1

1–2

Майданчики:

гімнастичний

25

40х 20

800

1

1

волейбольний

12

23х 14

322

3

5–6

баскетбольний

10

31х 18

558

1

2

тенісний

4

36х 18

648

2–3

4–6

городошний

10

28х 14

392

1

2

настільного тенісу

4,5х 8

36

3

6

Фізкультурні майданчики, розміщені в саду мікрорайону, призначені для самостійних занять дорослого населення і для організованих занять школярів (на ділянці школи).

Але не завжди можна виділити територію для спортивних майданчиків з розмірами, вказаними табл. 6.8. У цих випадках можна піти на зменшення площі фізкультурних майданчиків, що розміщуються в саду мікрорайону, компенсуючи це зменшення улаштуванням частини майданчиків на житловій території і на ділянках шкіл. Майданчики для тихіших видів спорту (гімнастика, теніс) можна розташувати в просторих озеленених дворах за умови відділення їх від будинків на відстань не менше 20 м.

Розміщення спортивних майданчиків в саду мікрорайону може бути різним: їх можна розосередити або згрупувати по видах спорту, об'єднати в комплекс.

Схеми розміщення фізкультурних майданчиків, а також приклад рішення мікрорайонного саду дані на мал. 6.22, 6.23, 6.24.

Приклади рішення генпланів мікрорайонів приведені на мал. 6.25, 6.26, 6.27, 6.28.

Мал. 6.20. Типи і габарити основних спортивних майданчиків

Мал. 6.21. Спортивне ядро: 1 – межа футбольного поля (104х 69 м); 2 – межа поля для регбі (120х 60 м); 3 – головна бігова доріжка (130 м); 4 – допоміжна доріжка; 5 – кругова бігова доріжка (400 м); 6 – запобіжна зона з бар'єром; 7 – місце для метання диска (d = 2,5 м);

8 – доріжка для метання списа; 9 – сектор для штовхання ядра; 10 – сектор для стрибків у висоту з розгону; 11 – доріжка для стрибків в довжину і з жердиною

Мал. 6.22. Схеми розміщення фізкультурних майданчиків:

а – частина майданчиків суміщена з шкільним спортивним ядром, інша частина розміщена в садах при групах будинків; б – спортивні майданчики для самостійних спортивних занять розміщені в саду мікрорайону окремо від шкільного спортивного ядра; в – всі майданчики розміщені в садах при групах будинків

Мал. 6.23. Схема планування фізкультурно-спортивного центру:

1 – поле для масових ігор; 2 – майданчик для гімнастики; 3 – майданчик для волейболу;

4 – майданчик для баскетболу; 5 – тенісні майданчики; 6 – городошні майданчики;

7 – пряма бігова доріжка; 8 – місце для стрибків в довжину; 9 – яма для приземлення;

10 – місце для стрибків у висоту; 11 – місце для настільних ігор; 12 – майданчик для гри в бадмінтон

Мал. 6.24. Приклади рішення саду мікрорайону з населенням 5000 жителів:

1 – доріжки; 2 – дитячі майданчики; 3 – майданчики для відпочинку дорослих; 4 – басейн;

А – футбольне поле; Б – баскетбольний майданчик; В – волейбольний майданчик;

Г – тенісний корт; Д – бігова доріжка; Е – городошний майданчик; Ж – фізкультурний павільйон; І – майданчики для відпочинку фізкультурників

Мал. 6.25. Приклад рішення генплану мікрорайону на 20 тис. жителів:

1 – школи; 2 – дитячі сади-ясла; 3 – сад з фізкультурними майданчиками; 4 – магазини; 5 – ділянки комунально-господарських установ і гаражі

Мал. 6.26. Приклад рішення генплану мікрорайону на 16 тис. жителів:

1 – школа; 2 – дитячі установи; 3 – сад мікрорайону з фізкультурними майданчиками;

4 – суспільний центр; 5 – гаражі

Мал. 6.27. Приклад рішення генплану мікрорайону на 21 тис. жителів:

1 – житлові будинки; 2 – школи; 3 – дитячі установи; 4 – магазини; 5 – господарчі блоки

Мал. 6.28. Приклад рішення генплану мікрорайон на 20 тис. жителів:

1 – школи; 2 – дитячі установи; 3 – сади мікрорайону з фізкультурними майданчиками;

4 – магазини; 5 – гаражі і комунально-господарські приміщення

При розробці генплану мікрорайону бажано познайомитися з мал. 6.25–6.28.