
- •Методичний посібник
- •Проектування житлового мікрорайону
- •Методичний посібник до виконання курсового проекту з дисципліни "Планування міст"
- •7.092104 "Технологія будівельних конструкцій"
- •7.092105 "Автомобільні дороги і аеродроми")
- •1. Загальні вказівки
- •2. Склад курсового проекту
- •3. Вимоги до курсового проекту
- •4. Вказівки з методиКи виконання курсовоГо пРоекту
- •5. Вказівки з організації житлової і громадської забудови мікрорайону
- •5.1. Визначення чисельності населення і житлового фонду мікрорайону
- •5.2. Розрахунок і підбір потрібної кількості житлових будинків
- •5.3. Розрахунок і підбір потрібної кількості установ повсякденного обслуговування населення
- •5.4. Схема функціонального зонування території
- •6. Вказівки з детальної розробки мікрорайону
- •6.1. Житлова зона мікрорайону
- •Зона громадського центру
- •6.3. Зона шкіл і дитячих дошкільних установ
- •6.4. Зона вулично-дорожньої мережі
- •6.5. Зелена зона мікрорайону з фізкультурними майданчиками
- •Вказівки зі складання техніко-економічних показників території мікрорайону
- •Методичний посібник до виконання курсового проекту з дисципліни "Планування міст"
- •7.092104 "Технологія будівельних конструкцій"
- •7.092105 "Автомобільні дороги і аеродроми")
6.5. Зелена зона мікрорайону з фізкультурними майданчиками
Озеленені території і інші відкриті простори мікрорайону повинні формувати безперервну систему зелених насаджень. Рівень озелененности території забудови повинен бути не менше 40% для районів II В, 45% - III В, Би, і 50% - IV В2.
Озеленення мікрорайону за функціональним призначенням і характеру підрозділяється на наступні види.
1. Озеленення житлової зони.
2. Мікрорайонний сад (при щільній забудові зливається з озелененням житлової зони).
3. Озеленення ділянок шкіл і дитячих установ.
4. Озеленення житлових вулиць.
Зелена зона житлової забудови включає озеленені житлові двори, майданчики для ігор дітей і відпочинку дорослого населення, зелені смуги між червоною лінією забудови, захисні смуги, що оздоблюють господарські майданчики, гаражі і ін. На мал. 6.17 і 6.18 дані приклади озеленення і впорядкування двору групи житлових будинків і вулиць. Приклади функціонального зонування мікрорайону наведено на малюнку 6.19.
Спортивна зона кварталу як правило повинна примикати до його саду або скверу. Найбільш сприятлива орієнтація спортивних майданчиків – меридіональна. Приклад озеленення ділянки групи житлових будинків.
Основними видами фізичної культури і спорту в мікрорайоні є рухомі ігри, легка атлетика, гімнастика, волейбол, баскетбол, футбол, теніс, містечка.
Розміри і пропускна спроможність спортивних майданчиків мікрорайонів приведені табл. 6.8, а їх вигляд з габаритними розмірами – на мал. 6.20 і 6.21.
Мал. 6.17. Приклад озеленення і впорядкування двору-саду житлової групи: 1 – пункт первинного обслуговування; 2 – 9-поверховий житловий будинок; 3 – 5-поверховий житловий будинок; 4 – басейн; 5 – дитячий майданчик; 6 – майданчик для сушки білизни;
7 – майданчик для відпочинку; 8 – тіньовий навіс; 9 – пергола;
10 – майданчик для настільного тенісу; 11 – розворот ний майданчик
Мал. 6.18. Озеленення вулиць: а – жилої; б – магістральних; в – проїздів, стежин
Мал. 6.19. Функціональне зонування озеленення мікрорайону: а, би, в, г – приклади розміщення саду мікрорайону; 1 – сад мікрорайону; 2 – озеленені двори; 3 – сади на групу будинків
Таблиця 6.8
Спортивні майданчики в ммікрорайоні
Спортивні споруди |
Одночасна пропускна спроможність |
Розміри, м |
Площа, м2 |
Кількість при населенні мікрорайону, тис. жителів |
|
5–6 |
6–12 |
||||
Поле для рухомих ігор і футболу |
22 і більше |
60х 40 90х 50 |
2400–4500 |
1 |
1 - 2 |
Легкоатлетичний сектор з прямою біговою доріжкою |
15 |
– |
1000–1500 |
1 |
1–2 |
Майданчики: |
|
|
|
|
|
гімнастичний |
25 |
40х 20 |
800 |
1 |
1 |
волейбольний |
12 |
23х 14 |
322 |
3 |
5–6 |
баскетбольний |
10 |
31х 18 |
558 |
1 |
2 |
тенісний |
4 |
36х 18 |
648 |
2–3 |
4–6 |
городошний |
10 |
28х 14 |
392 |
1 |
2 |
настільного тенісу |
– |
4,5х 8 |
36 |
3 |
6 |
Фізкультурні майданчики, розміщені в саду мікрорайону, призначені для самостійних занять дорослого населення і для організованих занять школярів (на ділянці школи).
Але не завжди можна виділити територію для спортивних майданчиків з розмірами, вказаними табл. 6.8. У цих випадках можна піти на зменшення площі фізкультурних майданчиків, що розміщуються в саду мікрорайону, компенсуючи це зменшення улаштуванням частини майданчиків на житловій території і на ділянках шкіл. Майданчики для тихіших видів спорту (гімнастика, теніс) можна розташувати в просторих озеленених дворах за умови відділення їх від будинків на відстань не менше 20 м.
Розміщення спортивних майданчиків в саду мікрорайону може бути різним: їх можна розосередити або згрупувати по видах спорту, об'єднати в комплекс.
Схеми розміщення фізкультурних майданчиків, а також приклад рішення мікрорайонного саду дані на мал. 6.22, 6.23, 6.24.
Приклади рішення генпланів мікрорайонів приведені на мал. 6.25, 6.26, 6.27, 6.28.
Мал. 6.20. Типи і габарити основних спортивних майданчиків
Мал. 6.21. Спортивне ядро: 1 – межа футбольного поля (104х 69 м); 2 – межа поля для регбі (120х 60 м); 3 – головна бігова доріжка (130 м); 4 – допоміжна доріжка; 5 – кругова бігова доріжка (400 м); 6 – запобіжна зона з бар'єром; 7 – місце для метання диска (d = 2,5 м);
8 – доріжка для метання списа; 9 – сектор для штовхання ядра; 10 – сектор для стрибків у висоту з розгону; 11 – доріжка для стрибків в довжину і з жердиною
Мал. 6.22. Схеми розміщення фізкультурних майданчиків:
а – частина майданчиків суміщена з шкільним спортивним ядром, інша частина розміщена в садах при групах будинків; б – спортивні майданчики для самостійних спортивних занять розміщені в саду мікрорайону окремо від шкільного спортивного ядра; в – всі майданчики розміщені в садах при групах будинків
Мал. 6.23. Схема планування фізкультурно-спортивного центру:
1 – поле для масових ігор; 2 – майданчик для гімнастики; 3 – майданчик для волейболу;
4 – майданчик для баскетболу; 5 – тенісні майданчики; 6 – городошні майданчики;
7 – пряма бігова доріжка; 8 – місце для стрибків в довжину; 9 – яма для приземлення;
10 – місце для стрибків у висоту; 11 – місце для настільних ігор; 12 – майданчик для гри в бадмінтон
Мал. 6.24. Приклади рішення саду мікрорайону з населенням 5000 жителів:
1 – доріжки; 2 – дитячі майданчики; 3 – майданчики для відпочинку дорослих; 4 – басейн;
А – футбольне поле; Б – баскетбольний майданчик; В – волейбольний майданчик;
Г – тенісний корт; Д – бігова доріжка; Е – городошний майданчик; Ж – фізкультурний павільйон; І – майданчики для відпочинку фізкультурників
Мал. 6.25. Приклад рішення генплану мікрорайону на 20 тис. жителів:
1 – школи; 2 – дитячі сади-ясла; 3 – сад з фізкультурними майданчиками; 4 – магазини; 5 – ділянки комунально-господарських установ і гаражі
Мал. 6.26. Приклад рішення генплану мікрорайону на 16 тис. жителів:
1 – школа; 2 – дитячі установи; 3 – сад мікрорайону з фізкультурними майданчиками;
4 – суспільний центр; 5 – гаражі
Мал. 6.27. Приклад рішення генплану мікрорайону на 21 тис. жителів:
1 – житлові будинки; 2 – школи; 3 – дитячі установи; 4 – магазини; 5 – господарчі блоки
Мал. 6.28. Приклад рішення генплану мікрорайон на 20 тис. жителів:
1 – школи; 2 – дитячі установи; 3 – сади мікрорайону з фізкультурними майданчиками;
4 – магазини; 5 – гаражі і комунально-господарські приміщення
При розробці генплану мікрорайону бажано познайомитися з мал. 6.25–6.28.