- •1 Економічне і політичне становище американських колоній Англії
- •2 Причини, хід та оцінка війни за незалежність
- •3 Декларація незалежності 1776 р і утворення сша
- •4 Статті конфедерації 1781 р., їх характеристика
- •5 Розробка та прийняття конституції сша, її структура, основні принципи, оцінка
- •6, Характеристика конституції сша 1787р.:а) законодавча влада; б)виконавча влада;
- •8 Громадянська війна 1861-1865 рр. Законодавство періоду громадянської війни
- •9 Економічні та політичні наслідки громадянської війни. Другий цикл поправок до конституції сша
- •10 Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клус-клану ,суду Лінча. "Чорні кодекси"
- •11 Утворення та діяльність республіканської та демократичної партій
10 Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клус-клану ,суду Лінча. "Чорні кодекси"
Наступником убитого Лінкольна став віце-президент Джонсон. До кінця 1865 р. усі штати, щоправда, з обмовками, прийняли XIII поправку до Конституції США, яка передбачала скасування рабства на усій території країни.Плантатори на Півдні утримували негрів на плантаціях з допомогою терору; В 1865 р. на Півдні виникли незліченні «Вогненні хрести», «Білі ліги» та інші расистські організації білих. Тоді ж у Теннессі виникла могутня терористична організація Ку-клукс-клан. Плантатори Півдня успішно домагалися повернення землі і майна, конфіскованих під час війни. Уже до лютого 1867 р. їм було повернуто власність, яка оцінювалася у 2 млрд доларів.
Ку-клукс-клан — назва кількох расистських та терористичних організацій в США, в основному на півдні. З цією організацією пов'язують появу поняття Суд Лінча.
До появи ККК на Півдні США існувала велика кількість таємних терористичних організацій, які влаштовували напади на чорне населення, офіцерів військ і солдатів федерації. Створена плантаторами на Півдні система терору мала високу ступінь організованості. З часів Громадянської війни збереглися кілька назв таких організацій: «Соціальний союз», «Блакитні ложі», «Сини Півдня», "Вогненні хрести ", «Білі ліги». Популярним було товариство «Лицарі золотого кола», яке налічувало 115 тисяч чоловік. Проте всі вони зникли в кінці 1860-х, багато в чому через сувору політику і жорсткі закони прийняті американським урядом на Півдні після Громадянської війни.
Громадянська війна мала дуже сильний вплив на погляди населення США того часу. Реконструкція (1865—1877), що почалася на Півдні після його поразки, сильно змінила що вже склалися, чорного і білого населення країни Була розроблена досить складна структура організації. Саме суспільство отримало назву «Невидима імперія Півдня» (Invisible Empire of the South), голова — «Великий Мудрець» (Grand Wizard), при якому була рада з 10 «геніїв». Кожен штат — це «королівство», яким управляє «Великий дракон» і штаб з 8 «гідр». У кожному «королівстві» є «домени», на чолі «доменів» — «великі тирани» з помічниками («Фурією»). «Домени» складаються з «провінцій», верховенство в яких у «Великих гігантів» і 4 «Домовой». Були й інші посади: «циклопи», «великі волхви», «Великі скарбники», «Великі варти», «Великі Турки» і т. д. У кожного були свої обов'язки. Рядові члени — «Вампіри». Ще був «Великий прапороносець», який зберігає і оберігає «Велике прапор», тобто регалії.
Суд Линча (линчева́ние, англ. lynching, the Lynch law) — убийство человека, подозреваемого в преступлении или нарушении общественных обычаев, без суда и без следствия, обычно уличной толпой.
Получил название в честь нескольких американских исторических лиц по фамилии Линч (один, Чарльз, судья, практиковал линчевание во время Войны за независимость; другой, Уильям, капитан, ввёл в Пенсильвании «закон Линча» о бессудных телесных наказаниях — но не смертной казни — в 1780 году).
Действия судьи Чарльза Линча (в отличие от Уильяма Линча), во-первых, не носили выраженного расового подтекста, а во-вторых, им предшествовало обязательное рассмотрение существа дела судьей лично, без участия обвинения и защиты. В целом действия Чарльза Линча были направлены на поддержание общественного порядка в условиях общественно-политической нестабильности и по сути являлись упрощенным правосудием военного времени, с той лишь разницей, что вердикт выносился гражданским судьей.
Бессудное убийство распространено в обществах всех времён и народов, однако и сам термин, и суд Линча как особое общественное явление, параллельное формальному правосудию, сложились в США в XIX веке и первой половине XX века. 85 % американских случаев суда Линча пришлось на южные штаты.
Карикатура в алабамской газете, угрожающая северянам-карпетбеггерам виселицей. 1868. Осёл, символ Демократической партии, несёт на себе аббревиатуру Ку-Клукс-Клана
Борьбу с линчеванием под давлением общественного мнения (которое чётко выразила знаменитая песня Билли Холидей «Strange Fruit») начали президенты-демократы, Ф. Д. Рузвельт (который в 1936 не решился ещё принять жёстких законов против линчевания, боясь потерять поддержку южных избирателей) и особенно Г. Трумэн. После Второй мировой войны линчевания стали совершенно единичной практикой, обычно связанной с частным террором групп вроде Ку-Клукс-Клана, и каждый раз подлежащей расследовани
Законодавчі збори південних штатів приймали т. зв. Чорні кодекси, які вводили своєрідну систему резервацій для негрів. Чорношкірим заборонялося володіти землею і займатися будь-якою комерційною діяльністю. Неграм не дозволялося носити вогнепальну і холодну зброю, проводити мітинги і збори. За порушення вказаної вимоги притягалися до відповідальності не лише негри, але й білі.
Особливого значення в Чорних кодексах надавалося законам про бродяжництво та про навчання. Під визначення безробітного можна було підвести будь-якого негра, який не бажав працювати на плантації за встановлену плату. При незмозі сплатити призначений за «бродяжництво» штраф, негр присуджувався до примусової роботи на плантаціях. За деякими даними, на цих пенітенціарних «плантаціях» помирало до 48% засуджених. Це викликало панічний жах і згоду на будь-яку оплату, аби тільки не стати засудженим. Негри у віці до 18 років під виглядом «учнівства» віддавалися у слугування до білих господарів.
Таким чином, Чорні кодекси позбавляли негрів права на працю, на свободу пересування, на судовий захист і самозахист і навіть на власних дітей. У відповідь негри створювали загони самооборони, кольорову міліцію, різноманітні стрілецькі клуби тощо
