2) Договір, який укладався письмо во;

3) угода, яка виникала з моменту фактичної передачі речі;

4) договір за яким одна особа зобов'язується надати певну річ іншій особі, а остання зобов'язується сплатити за цю річ;

5) договір, за яким одна особа, доручає іншій особі виконання справи або кількох справ без вина городи;

Реальний договір, що виникає внаслідок передачі однією особою речей, що визначені родовими ознаками, іншій особі у власність із зобов'язанням повернути їй речі в тій же кількості і такого ж роду та якості в установлений строк або до вимоги-це:

1) договір позики;

2) договір застави;

3) договір найму;

4) договір купівлі –продажу;

5) договір поклажі;

Реальний договір, за яким одна особа передає іншій особі певну річ у тимчасове безоплатне користування – це:

1) договір позики;

2) договір застави;

3) договір найму;

4) договір купівлі –продажу;

5) договір поклажі;

Реальний договір, за яким одна особа передає іншій річ для забезпечення боргу, але з умовою, що особа поверне ту ж саму річ в момент сплати боргу –це:

1) договір позики;

2) договір застави;

3) договір найму;

4) договір купівлі –продажу;

5) договір поклажі;

Ставлення юридичних наслідків в ту чи іншу залежність від певного моменту часу називається:

1) умова;

2) строк;

3) кауза;

4) предмет;

5) наказ;

Покладання обов'язку на відповідну особу, якій надається безоплатна вигода –це:

1) умова;

2) строк;

3) кауза;

4) предмет;

5) наказ;

Невизначена подія, яка повинна настати в майбутньому і від якої залежатиме юридичний ефект правочину-це:

1) умова;

2) строк;

3) кауза;

4) предмет;

5) наказ;

Найближча мета, задля якої укладається договір, називається:

1) умова;

2) строк;

3) кауза;

4) предмет;

5) наказ;

Двосторонній письмовий документ, який фіксував факт передачі кредитором певної суми грошей боржнику називався:

1) син граф;

2) хірограф;

3) стипуляція;

4) позика;

5) позичка;

Договір, за яким заможні люди передавали речі зі свого майна в користування іншим особам з метою заручитися їхньою підтримкою під час виборів чи інших політичних акцій –це:

1) прекарій;

2) пекулій;

3) стипуляція;

4) договір позики;

5) договір застави;

Договір, за яким дві або більше сторін погоджувалися спільно брати участь у досягненні якоїсь мети, дозволеної правом, корисної суспільству і самим товаришам, які брали у цьому участь –це:

1) прекарій;

2) договір товариства;

3) стипуляція;

4) договір позики;

5) договір застави;

Оголошення сторони, яка бажає укласти певний договір, про свій намір вступити в зобов’язально-правові відносини з іншою особою для досягнення якоїсь мети:

1) оферта;

2) мотив;

3) мета;

4) стипуляція;

5) акцепт;

Прийняття пропозиції укласти договір –це:

1) оферта;

2) мотив;

3) мета;

4) стипуляція;

5) акцепт;

Угоди, укладання яких не супроводжувалося формалізмом, передбаченим римським цивільним правом мали назву:

1) едикти;

2) акцепти;

3) пакти;

4) акти;

5) договори позики;

Неправомірний стан волі, коли особа з наміром і свідомо виконує неправомірну дію, бажаючи викликати ефект –це:

1) вина;

2) мотив;

3) мета;

4) відповідальність;

5) слабоумство;

Зобов’язання, які виникають між сторонами, проте вони не базуються ні на договорі, ні на правопорушенні – це:

1) цивільні зобов'язання;

2) зобов'язання ніби з договорів;

3) зобов'язання над договорами;

4) зобов'язання під договорами;

5) зобов'язання як договори;

До зобов’язань ніби з договорів римське право відносило такі категорії зобов’язань:

1) вербальні контракти;

2) ведення чужих справ з дорученням;

3) ведення чужих справ без доручення;

4) консенсуальні контракти;

5) договір доручення;

До зобов’язань ніби з договорів римське право відносило такі категорії зобов’язань:

1) вербальні контракти;

2) ведения чужих справ з дорученням;

3) зобов’язання з безпідставного збагачення;

4) зобов’язання із законного збагачення;

5) договір доручення;

Зобов'язання пов'язані з правопорушенням –це :

1) деліктні зобов’язання;

2) договірні зобов’язання;

3) цивільні зобов’язання;

4) кримінальні зобов’язання;

5) протиправні зобов’язання;

Зобов’язання з недозволених дій, які виходили за межі переліку деліктів:

1) квазіделікти;

2) приватні делікти;

3) цивільні делікти;

4) позаделіктні зобов’язання;

5) зобов’язання ніби з договорів;

Співучасть у зобов’язанні коли декілька осіб бажають виступати як кредитори, однак з умовою, щоб кожний з них мав усі права самостійного кредитора називалася:

1) кореальна співучасть;

2) акцесорна співучасть;

3) договірна співучасть;

4) стипуляторна співучасть;

5) безпредметна співучасть;

Співучасть у зобов’язанні коли одна особа бажає виступити в зобов’язанні як головний учасник, приєднавши іншу особу в ролі додаткового співучасника:

1) кореальна співучасть;

2) акцесорна співучасть;

3) договірна співучасть;

4) стипуляторна співучасть;

5) безпредметна співучасть;

Консенсуальний контракт, згідно з яким одна особа зобов’язується передати іншій особі у власність якусь річ , товар, а ця особа зобов’язується заплатити першій певну грошову суму – це:

1) договір поклажі;

2) договір застави;

3) договір позички;

4) договір купівлі-продажу;

5) договір оренди;

Відсуження третьою особою речі від покупця на підставі права, яке в неї було ще до передачі речі продавцем покупцеві – це:

1) стипуляція;

2) евікція;

3) манципація;

4) поклажа;

5) акцепт;

Договір, за яким одна сторона зобов’язується надати іншій стороні річ у тимчасове користування, і ця особа зобов’язується сплатити за користування річчю певну винагороду, а після закінчення договору передати річ назад –це:

1) договір користування;

2) договір позики;

3) договір найму;

4) договір позички;

5) договір винаймання;

Договір за яким одна сторона передає іншій у власність якусь річ, а інша сторона передає першій у власність свою річ мав назву:

1) договір користування;

2) договір позики;

3) договір найму;

4) договір позички;

5) договір міни;

Договір за яким одна сторона передавала іншій якусь річ для продажу за обумовлену ціну, а інша зобов’язувалась передати першій виручену від продажу речі грошову суму або повернути річ – це:

1) оцінний договір;

2) договір позики;

3) договір найму;

4) договір позички;

5) договір міни;

Позов проти домовладики винної підвладної особи або раба мав назву:

1) преторський;

2) ноксальний;

3) вербальний;

4) літеральний;

5) консенсуальний;

Визначте елементи змісту договору в Римі:

1) істотні;

2) звичайні;

3) незвичайні;

4) нереальні

5) умовні;

6) реальні;

7) випадкові;

Назвіть умови дійсності договорів:

1) вільне волевиявлення сторін;

2) необхідна форма волевиявлення;

3) реальність виконання дій, що становлять предмет договору;

4) істотність умов договору;

5) наявність не менше 3 сторін договору;

6) наявність законного місця підписання договору;

7) наявність опікуна або піклувальника у будь-якої із сторін договору;

Назвіть умови дійсності договорів:

1) вільне волевиявлення сторін;

2) визначення предмета договору;

3) правосуб'єктність сторін;

4) істотність умов договору;

5) наявність не менше 3 сторін договору;

6) наявність законного місця підписання договору;

7) наявність опікуна або піклувальника у будь-якої із сторін договору;

До реальних контрактів відносять:

1) договір позики;

2) договір купівлі-продажу;

3) договір доручення;

4) договір поклажі;

5) договір застави;

6) договір найму;

7) дарування;

До консенсуальних контрактів відносять:

1) договір позики;

2) договір купівлі-продажу;

3) договір доручення;

4) договір поклажі;

5) договір застави;

6) договір найму;

7) дарування;

До істотних помилок договору відносили:

1) помилку у самому характері правочину

2) помилку в самому предметі правочину;

3) помилку в якості предмета;

4) помилку в кількості предмета;

5) помилку в місці укладенні договору;

6) помилку в написанні договору;

7) помилку в істотності договору;

До істотних помилок договору відносили:

1) помилку у самому характері правочину

2) помилку в самому предметі правочину;

3) помилку особі контрагента;

4) помилку в кількості предмета;

5) помилку в місці укладенні договору;

6) помилку в написанні договору;

7) помилку в істотності договору;

Помилка в праві, незнання закону прощалися в Римі таким особам:

1) жінкам;

2) чоловікам віком від 25 до 30 років;

3) неповнолітнім;

4) солдатам;

5) юристам;

6) лікарям;

7) опікунам;

Помилка в праві, незнання закону прощалися в Римі таким особам:

1) жінкам;

2) чоловікам віком від 25 до 30 років;

3) жителям провінцій, де немає юристів;

4) солдатам;

5) юристам;

6) лікарям;

7) піклувальникам;

Які засоби захисту надавалися обманутій особі:

1) заперечення проти пред’явленого позову;

2) позов до особи, яка обманула, про понесені збитки;

3) позов до особи, яка обманула, про понесені збитки;

4) дозвіл застосовувати фізичну силу;

5) позов про відшкодування 10-ти кратного розміру заподіяних збитків;

6) дозвіл на застосування холодної зброї;

7) звернення до церкви про заподіяні збитки;

У Римі розрізняли такі види найму:

1) найм речей;

2) найм робочої сили;

3) підряд-замовлення;

4) найм з продажем;

5) найм з даруванням;

6) найм приданого;

7) найм нареченої;

Наймодавець зобов'язаний:

1) першим передати річ в користування наймачу на весь строк;

2) відповідати перед наймачем за дефекти речі, якщо він їх приховав або запевнив про їх відсутність.

3) здійснювати ремонт речі і сплатити всі збори і повинності, якими річ оподатковується;

4) доглядати за річчю;

5) раз у рік проводити огляд речі і при потребі ремонтувати;

6) сплачувати щомісячний платіж наймачу для покращення вигляду речі;

7) давати на 6 місяців відстрочку платежу у разі неплатоспроможності наймача;

Наймодавець зобов'язаний:

1) повернути наймачу всі необхідні і корисні витрати в розмірі одержаної вигоди;

2) відповідати перед наймачем за дефекти речі, якщо він їх приховав або запевнив про їх відсутність.

3) здійснювати ремонт речі і сплатити всі збори і повинності, якими річ оподатковується;

4) доглядати за річчю;

5) раз у рік проводити огляд речі і при потребі ремонтувати;

6) сплачувати щомісячний платіж наймачу для покращення вигляду речі;

7) давати на 6 місяців відстрочку платежу у разі неплатоспроможності наймача;

Римському праву були відомі такі види товариства:

1) Товариство всякого майна;

2) Обмежене прибуткове товариство;

3) Товариство будь-якої справи;

4) Товариство кримінальної справи;

5) Цивільне товариство;

6) Іменне товариство;

7) Товариство юристів;

Римському праву були відомі такі види товариства:

1) Товариство всякого майна;

2) Обмежене прибуткове товариство;

3) Товариство однієї речі або однієї справи ;

4) Товариство кримінальної справи;

5) Цивільне товариство;

6) Іменне товариство;

7) Товариство юристів;

Римське право розрізняло такі категорії одягнутих пактів:

1) приєднані;

2) преторські;

3) імператорські;

4) судові;

5) роз’єднані;

6) послідовні;

7) істотні;

Вкажіть види преторських пактів:

1) підтвердження боргу;

2) обіцянка банкіра сплатити обумовлену угодою суму за рахунок клієнта третій особі;

3) угода з власником готелів, кораблів про прийняття і збереження речей пасажирів та мешканців;

4) угода про надання приданого;

5) угода про дарування;

6) угода про доручення;

7) угода про спадкування;

Вкажіть види преторських пактів:

1) підтвердження боргу;

2) обіцянка банкіра сплатити обумовлену угодою суму за рахунок клієнта третій особі;

3) угода з третейським суддею про виконання ним обов’язків третейського судді;

4) угода про надання приданого;

5) угода про дарування;

6) угода про доручення;

7) угода про спадкування;

Назвіть правові ознаки зобов’язання із ведення чужих справ:

1) фактичне ведення чужих справ без доручення;

2) турбота про чужу справу повинна мати доцільний, господарсько виправданий характер;

3) ведення чужих справ - відносини безоплатні;

4) ведення чужих справ - відносини оплатні;

5) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок гестора;

6) фактичне ведення чужих справ з дорученням;

7) турбота про чужу справу не повинна мати доцільного, господарсько виправданого характеру;

Назвіть правові ознаки зобов’язання із ведення чужих справ:

1) фактичне ведення чужих справ без доручення;

2) турбота про чужу справу повинна мати доцільний, господарсько виправданий характер;

3) ведення чужих справ - відносини безоплатні;

4) ведення чужих справ - відносини оплатні;

5) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок гестора;

6) фактичне ведення чужих справ з дорученням;

7) турбота про чужу справу не повинна мати доцільного, господарсько виправданого характеру;

Назвіть правові ознаки зобов’язання із ведення чужих справ:

1) фактичне ведення чужих справ без доручення;

2) турбота про чужу справу повинна мати доцільний, господарсько виправданий характер;

3) гестор повинен здійснювати дії з особистих міркувань;

4) ведення чужих справ - відносини оплатні;

5) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок гестора;

6) фактичне ведення чужих справ з дорученням;

7) турбота про чужу справу не повинна мати доцільного, господарсько виправданого характеру;

Назвіть правові ознаки зобов’язання із ведення чужих справ:

1) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок господаря;

2) турбота про чужу справу повинна мати доцільний, господарсько виправданий характер;

3) гестор повинен здійснювати дії з особистих міркувань;

4) ведення чужих справ - відносини оплатні;

5) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок гестора;

6) фактичне ведення чужих справ з дорученням;

7) турбота про чужу справу не повинна мати доцільного, господарсько виправданого характеру;

Назвіть основні категорії кондикційних позовів з безпідставного збагачення:

1) позов про повернення одержаного від крадіжки;

2) позов про набуття за несправедливою підставою;

3) позов про повернення наданого, мета якого не здійснилася;

4) добросовісний позов;

5) позов про набуття за справедливою підставою;

6) справедливий позов;

7) позов про відповідальність;

Назвіть основні категорії кондикційних позовів з безпідставного збагачення:

1) позов про повернення незаборгованого;

2) позов про набуття за несправедливою підставою;

3) позов про повернення наданого, мета якого не здійснилася;

4) добросовісний позов;

5) позов про набуття за справедливою підставою;

6) справедливий позов;

7) позов про відповідальність;

Деліктом визнавалися і мали наслідком відповідальність тільки ті правопорушення, що в законі визначалися як:

1) особиста образа;

2) крадіжка;

3) неправомірне знищення або пошкодження чужого майна;

4) вбивство вбивство домовладики;

5) неправомірне знищення свого майна;

6) продаж у рабство;

7) зрада держави;

Для настання відповідальності за вбивство або поранення раба чи твари ни необхідні були такі умови:

1) мають бути вчинені безпосередньо діями правопорушника;

2) шкода мала бути заподіяна матеріальним впливом на об’єкт посягання;

3) відсутність матеріального впливу на об’єкт посягання;

4) наявність вини правопорушника;

5) відсутність будь-якої вини правопорушника;

6) мають бути вчинені безпосередньо діями кількох осіб;

7) Суб’єктом відшкодування збитків був тільки претор;

Вкажіть правильно названі види зобов’язань ніби з деліктів:

1) відповідальність судді за недбале або неправильне виконання своїх обов’язків;

2) неправомірне знищення чужого майна;

3) крадіжка;

4) грабіж;

5) відповідальність господарів готелів, заїжджих дворів і кораблів;

6) відповідальність “за поставлене або підвішене”;

7) відповідальність за невинесене із свого дому сміття;

Вкажіть правильно названі види зобов’язань ніби з деліктів:

1) відповідальність судді за недбале або неправильне виконання своїх обов’язків;

2) неправомірне знищення чужого майна;

3) крадіжка;

4) грабіж;

5) відповідальність господарів готелів, заїжджих дворів і кораблів;

6) відповідальність за “вилите і викинуте”;

7) відповідальність за невинесене із свого дому сміття;

Назвіть умови дійсності договорів:

1) вільне волевиявлення сторін;

2) необхідна форма волевиявлення;

3) реальність виконання дій, що становлять предмет договору;

4) істотність умов договору;

5) наявність не менше 3 сторін договору;

6) наявність законного місця підписання договору;

7) наявність опікуна або піклувальника у будь-якої із сторін договору;

8) правосуб'єктність сторін;

9) визначення предмета договору;

Назвіть види умов договору :

1) позитивні;

2) негативні;

3) добросовісні;

4) недобросовісні;

5) самовільні;

6) змішані;

7) резолютивні;

8) умовні;

9) цивільні;

Назвіть види умов договору :

1) позитивні;

2) випадкові;

3) добросовісні;

4) недобросовісні;

5) самовільні;

6) змішані;

7) резолютивні;

8) умовні;

9) цивільні;

Назвіть види умов договору :

1) позитивні;

2) випадкові;

3) добросовісні;

4) недобросовісні;

5) самовільні;

6) змішані;

7) відкладні;

8) умовні;

9) цивільні;

Умовами позики є:

1) передача у власність замінних речей;

2) обіцянка позичальника повернути одержане в тій же кількості і такої ж якості;

3) моментом встановлення договору вважається момент дійсної передачі предмета позики;

4) строк повернення одержаного може бути визначений точно або за вимогою; передачі предмета позики

5) ризик випадкової загибелі речей перед тим, як вони будуть вжиті, падає на позичальника;

6) предметом позики можуть бути тільки речі незамінні;

7) ризик випадкової загибелі речей перед тим, як вони будуть вжиті, падає на позикодавця;

8) моментом встановлення договору вважається момент підписання договору;

9) строк повернення не визначається;

Умовами позики є:

1) передача у власність замінних речей;

2) у випадку неплатежу кредитор міг пред'явити до боржника позов;

3) позичальник як такий зобов'язаний сплачувати відсотки;

4) строк повернення одержаного може бути визначений точно або за вимогою; передачі предмета позики

5) ризик випадкової загибелі речей перед тим, як вони будуть вжиті, падає на позичальника;

6) предметом позики можуть бути тільки речі незамінні;

7) ризик випадкової загибелі речей перед тим, як вони будуть вжиті, падає на позикодавця;

8) моментом встановлення договору вважається момент підписання договору;

9) позичальник як такий не зобов'язаний сплачувати відсотки;

Договір найму припинявся в таких випадках:

1) після закінчення строку найму;

2) після заяви однієї із сторін, якщо строк найму не був визначений;

3) якщо наймач при строковому наймі протягом 2 років не вносив орендної плати;

4) якщо наймач при строковому наймі протягом 3 років не вносив орендної плати;

5) якщо наймач при строковому наймі протягом 1 року не вносив орендної плати;

6) якщо був необхідний ремонт речі, що не дозволяв нею користуватися;

7) якщо внаслідок непередбачених обставин господареві була потрібна віддана в найм річ;

8) якщо наймодавець захворів;

9) якщо наймач захворів;

Договір найму припинявся в таких випадках:

1) якщо наймодавець продав річ іншій особі і остання не бажала продовжувати договір;

2) якщо дефекти речі не дають можливості далі нею користуватися;

3) якщо наймач при строковому наймі протягом 2 років не вносив орендної плати;

4) якщо наймач при строковому наймі протягом 3 років не вносив орендної плати;

5) якщо наймач при строковому наймі протягом 1 року не вносив орендної плати;

6) якщо був необхідний ремонт речі, що не дозволяв нею користуватися;

7) якщо внаслідок непередбачених обставин господареві була потрібна віддана в найм річ;

8) якщо наймодавець захворів;

9) якщо наймач захворів;

Вся договірна система в Римі поділялася на такі види:

1) вербальні контракти;

2) літеральні контракти;

3) консенсуальні контракти ;

4) реальні контракти ;

5) безіменні контракти;

6) цивільні контракти;

7) іменні контракти ;

8) судові контракти;

Вкажіть не правильно вказані види товариств в Римському праві:

1) Товариство всякого майна;

2) Обмежене прибуткове товариство;

3) Товариство однієї речі або однієї справи ;

4) Товариство кримінальної справи;

5) Цивільне товариство;

6) Іменне товариство;

7) Товариство юристів;

8) Товариство будь-якої справи;

9) Обмежене неприбуткове товариство;

Вкажіть не правильно названі види преторських пактів:

1) підтвердження боргу;

2) обіцянка банкіра сплатити обумовлену угодою суму за рахунок клієнта третій особі;

3) угода з третейським суддею про виконання ним обов’язків третейського судді;

4) угода про надання приданого;

5) угода про дарування;

6) угода про доручення;

7) угода про спадкування;

8) угода з власником готелів, кораблів про прийняття і збереження речей пасажирів та мешканців;

9) угода про надання юридичних послуг;

Назвіть правові ознаки зобов’язання із ведення чужих справ:

1) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок господаря;

2) турбота про чужу справу повинна мати доцільний, господарсько виправданий характер;

3) гестор повинен здійснювати дії з особистих міркувань;

4) ведення чужих справ - відносини оплатні;

5) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок гестора;

6) фактичне ведення чужих справ з дорученням;

7) турбота про чужу справу не повинна мати доцільного, господарсько виправданого характеру;

8) фактичне ведення чужої справи без доручення;

9) право з ведення чужої справи оплаті не підлягає;

Сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майнових прав і обов'язків померлої особи до її правонаступників:

1) цивільне право;

2) сімейне право;

3) спадкове право;

4) договірне право;

5) майнове право;

Cукупність прав і обов'язків померлого, яка визначається на момент смерті спадкодавця:

1) спадкове право;

2) спадщина;

3) спадкування;

4) майнове право;

5) договір про спадкування;

Перехід майна після смерті його власника до інших осіб – це:

1) спадкове право;

2) спадщина;

3) спадкування;

4) майнове право;

5) договір про спадкування;

Виражене в законній формі розпорядження власника своїм майном на випадок смерті – це:

1) закон;

2) доручення;

3) позов;

4) заповіт;

5) вказівка;

Усіх потенційних спадкоємців Юстиніан розділив на …. класів:

1) 5;

2) 6;

3) 10;

4) 15;

5) 8;

Розпорядження спадкодавця у заповіті про надання будь-якої майнової вигони за рахунок спадкового майна третій особі – це:

1) легат;

2) спадкова трансмісія;

3) заповіт;

4) доручення;

5) наказ;

Неформальні, словесні або письмові прохання особи, яка помирає, до спадкоємця передати щось іншій особі –це:

1) легат;

2) спадкова трансмісія;

3) заповіт;

4) доручення;

5) фідеїкоміси;

Легат не перешкоджаючий –це:

1) легат за яким спадкоємець зобов’язувався тільки дозволити легатарію взяти відписану йому річ;

2) легат за яким спадкоємець зобов’язувався не дозволити легатарію взяти відписану йому річ;

3) легат за яким одному з декількох спадкоємців давалася певна річ додатково до спадкової частки;

4) легат за яким легатарію надавалося тільки право вимагати від спадкоємця виконання волі спадкодавця;

5) легат, який встановлювався за допомогою слів і містив розпорядження про передачу певної речі або сервітуту;

Легат дамнаційний – це:

1) легат за яким спадкоємець зобов’язувався тільки дозволити легатарію взяти відписану йому річ;

2) легат за яким спадкоємець зобов’язувався не дозволити легатарію взяти відписану йому річ;

3) легат за яким одному з декількох спадкоємців давалася певна річ додатково до спадкової частки;