2.4 Рельєф як рекреаційний ресурс.

Дніпропетровська область характеризується рівнинним рельєфом. Відразу помітні відмінності характером рельєфу між правим та лівим берегом Дніпра, обумовлені різною геологічною будовою. Правобережжя зайняте Придніпровською височиною із середніми висотами 100 – 150 м. над рівнем моря та максимальною відміткою всієї Дніпропетровської області 192 м. у Солонському районі. Це височина лесова слабко хвиляста рівнина з розвиненою яружно-балковою мережею. На півдні вона переходить у пластову денудаційно-акумулятивну слабко розчленовану Причорноморську низовину з відмітками 50 – 75 м. Лівобережжя Дніпра представлене Придніпровською низовиною. Це лесова слабкорозчленована денудативно-акумулятивна рівнина, яку перетинають знижені долини річок Орелі та Самари. Нижче Дніпропетровська за Дніпром низовина отримує сильнорозчленований підвищений характер через залягання порід Українського щита. Найвища позначка цієї території – 187 м. на північному сході області. Долина Дніпра має абсолютні висоти 75 – 48 м. Остання величина є найнижчою позначкою Дніпропетровщини – це уріз води на межі з Запорізькою областю. До міста Дніпропетровська долина має виражені риси впливу льодовика, нижче вона звужується, крутизна схилів зростає. Під водами Дніпровського водосховища існують нині затоплені дніпровські пороги.   На Дніпропетровщині поширені різноманітні несприятливі фізико-географічні процеси. Найбільшого поширення отримала водна ерозія грунтів, особливо на територіях з пересіченим рельєфом (лінійна ерозія); на Лівобережжі Дніпра превалює площинна ерозія. Повсюдний характер мають процеси просідання лесових порід. На височинах інтенсивною є вітрова ерозія ґрунтів. У межах долини Дніпра існують зсувонебезпечні ділянки, а у басейні Орелі – території з ризиком підтоплення. В цілому територія області за невеликими виключеннями сприятлива для господарської діяльності людини.

2.5 Біотичні рекреаційні ресурси. Область розташована у степовій і лісостеповій фізико-географічних зонах. Ліси займають 3,9% території області. Вони двох типів: заплавні й байрачні. Заплавні ліси – у заплавах Дніпра, Орелі, Самари, Вовчої; найбільші лісові масиви – Самарський бір (дубово-сосновий), що тягнеться уздовж берега Самари, та Дібровський ліс (дуб, ясен, клен, липа), розташований на південному сході Покровського району. Основні породи: дуб, в’яз, липа, ясен, берест, ільм, клен, вільха, сосна, в підліску – клен татарський, ліщина, бруслина європейська, бузина, глід, шипшина, жостір та ін. Байрачні ліси ростуть по схилах балок і ярів (берест, дуб, груша, ясен, сосна, липа тощо; в підліску – жостір, глід, ліщина, шипшина, терен, клен татарський, клен польовий). Під лісами і полезахисними смугами з гледичії, білої та жовтої акації, польового клену знаходиться 178,7 тис. га. Степова рослинність залишилася лише на схилах балок, у перелісках і на деяких ділянках вододілів, де ґрунти мало придатні під ріллю. Вона представлена різнотравно-типчаково-ковиловою, на крайньому південному заході – типчаково-ковиловою рослинністю (ковила, типчак, вівсяниця, тонконіг вузьколистий, стоколос прямий, пирій повзучий, горицвіт весняний, полуниці зелені, шавлія поникла лучна, вероніка весняна, конюшина альпійська і гірська, вика вузьколиста, люцерна тощо). На вододілах, схилах балок, ярів і річкових долин ростуть чагарники (мигдаль степовий, дереза, шипшина, терен, глід та ін.). Фауна області представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69 видів ссавців, 59 риб, 10 земноводних, 12 видів і підвидів плазунів, 246 видів птахів). З хижаків тут водяться вовк, лисиця, тхір, перев’язка, куниця лісова та борсук; з комахоїдних – бурозубка звичайна, їжак звичайний. Найчисленнішими серед ссавців є гризуни: ховрах крапчастий, ховрах сірий, кріт, сліпак, заєць-русак. Серед птахів – лунь степовий, лунь болотний, кібчик, яструб та інші (хижі), дрофа, журавель, жайворонок, перепел, куріпка сіра, грак, ворона сіра, ластівка, горобець, шпак; в плавнях Дніпра, озерах, заростях річок і ставків – дикі качки, кулики, курочки водяні, чаплі. В полезахисних смугах водяться горлиці (дикі голуби). З плазунів є гадюка степова, полоз жовточеревий, вуж, ящірки, жаба зелена та ін. В річках і озерах – велика кількість риби: лящ, сом, щука, судак тощо. Акліматизовано козулю, свиню дику, оленя плямистого, фазана. ІІІ Розділ Рекреаційні ресурси природно – заповідного фонду.

Парки Дніпропетровська

Монастирський острів

Місцезнаходження: Дніпропетровськ

Монастирський острів - одне з найулюбленіших місць відпочинку городян та гостей міста. Острів розташований на річці Дніпро, і має форму півмісяця. Раніше острів носив назву "Комсомольський", але у 1999 році острову повернули історичну назву "Монастирський".

Парк Глоби

Місцезнаходження: Дніпропетровськ

Парк імені Лазаря Глоби один з найстаріших у місті Дніпропетровську. Парк був створений як плодовий сад запорізьким козаком, відставним осавулом Лазарем Глобою. Протягом багатьох років його назва змінювалася неодноразово. Свого часу в Катеринославському парку, садівник Адам Гуммель зміг акліматизувати зразки рідкісних дерев, які були спеціально замовлені з Америки. Також у давні часи в парку проводилися сільськогосподарські, промислові й кустарні виставки.

Севастопільський парк

Місцезнаходження: Дніпропетровськ

У день святкування Дня Перемоги та 225-річчя Севастополя у місті Дніпропетровську відбулося урочисте відкриття Севастопольського парку-меморіалу. Городяни та гості міста з величезним задоволенням люблять прогулятися по зеленим стежкам парку у вільний час.

Сквер імені Леніна

Місцезнаходження: Дніпропетровськ

Сквер ім. В.І. Леніна в Дніпропетровську - одне з улюблених городянами місць для прогулянок і відпочинку. На території скверу встановлено пам'ятник чорнобильцям до річниці трагедії. Багато що в парку вже реконструйовано. У планах міського голови подальша реконструкція скверу, а саме: створення дитячого та спортивного комплексу в сквері, реконструкція Фан-зони де футбольні вболівальники збираються перед проведенням матчу, установка великих сенсорних екранів, на яких транслюватимуться футбольні матчі, інсталяція систем відеоспостереження і т.д.

Дніпропетровська область також розробляє туристичні маршрути по Державним заказникам. Відомими є:

Ландшафтний Кільченський заказник

Заказник розташований поблизу північної околиці м. Підгородне Дніпропетровського району, на правому березі р. Кільчень на площі 103 га. В заплаві річка утворює чотири звиви – меандри. На островах та напівостровах збереглися осередки заплавних дібров, буйні заливні луки, різноманітні болота та озера. Оригінальний колорит місцевості надають рогозові болота. Поблизу річки можна знайти рідкісні півники болотні, калюжницю болотну, латаття біле, сальвінію плаваючу. Унікальне явище природи – Самарські плавні, утворені трьома річками: Дніпро, Самара та Кільчень.

Лісовий заказник Урочище Яцево

Заказник розташований між с. Любимівка та с. Перше Травня Дніпропетровського району на площі 178 га. Урочище є природною байрачною дібровою, в якій збереглися дуби з козацьких часів. По дну балки протікає струмок, що ніколи не пересихає, наповнює свіжістю та вологістю завжди темний, під могутніми кронами дерев, ліс. Такі байрачні діброви служили притулком і джерелом існування для наших предків протягом сторіч. Унікальний для умов середнього та нижнього Дніпра байрак зберігає рідкісну папороть – пухирник ламкий, фауністичний комплекс комах, що притаманний байрачним дібровам, серед яких майже 50 є рідкісними.

Балка Кирпична

Заказник розташований поблизу с. Новоолександрівка Дніпропетровського району на 2.5 га. Балка, що врізається у крутий правий схил долини р. Мокра Сура, служить сховищем різнотравно-тіпчаково-ковилового степу і більше тисячі видів степових тварин.

Отченашкові наділи

Заказник розташований на площа 400 га, що на північній околиці м. Підгороднє Дніпропетровського району. В заказник входять різноманітні степові, лучні, болотні угрупування межиріччя р. Самара та р.

Балка Осипова

Заказник знаходиться поблизу с. Василівка Дніпропетровського району. Площа - 14 га. На степових пасовищах непогано збереглося зональне різноманіття. На дні балки зростає невелика кленова діброва. Балка служить сховищем типової байрачної фауни.

Балка Бубликова

Заказникрозташований поблизу с. Василівка на 11 га. Схили займають степові, знизу розташовуються лчно-степові угрупування. Тут збереглися рідкісні види рослин: ковила волосиста, астрагал шерстисто квітковий, цибуля подольська та інші.

Балка Павлівська

Заказник знаходиться у с. Василівка Дніпропетровського району на площі 28 га. Ясенева діброва насіннєвого та поросльового походження. На верхніх частинах схилів збереглися ділянки цілинних степів з багатьма рідкісними видами рослин та тварин.

Балка Орлова

Заказник займає невелику ділянку поблизу с. Василівка Дніпропетровського району площею 9 га. На схилах збереглися майже природні зональні степи, багаті різноманітними видами трав та чагарників. На дні балки утворився невеликий гайок, з заростями терну, шипшини, вишні чагарникової.

Балка Липова

Заказник розташований поблизу с. Василівка Дніпропетровського району на площі 3 га. Схили займають степові ділянки. Понизу зростають дубові гайки з берестом та кленом польовим. Тут зберігаються три види рідкісних рослин, та тридцять видів рідкісних тварин.

Балка Сажавка

З унікальним розрізом четвертинних відкладів Балка характеризується своєрідним рельєфом з глибоко врізаними бічними ярами, якими розкриваються найкращі в Україні розрізи четвертинних суглинків.Відслонення плагіогранітів сурського комплексу

Вздовж лівого берега р. Мокра Сура у вигляді стрімких уступів на відстані близько 150 м. та висотою до 10 м. Відслонюються біотитові плагіограніти і тоналіти.

Волоські скелі

Масив, складений гранітоїдами, створює ландшафтне різноманіття узбережжя Дніпра. Це мігматити сірувато-рожевого кольору з ксенолітами біотитизовіаних амфіболітів.

Метабазити Сурської світи

Відслонення по обидва береги р.Мокра Сура – це унікальний , один із найбільших у Середньо придніпровській граніт-зеленокам’яній області вихід на денну поверхню утворень зеленокам’яного комплексу .